logo
Аграрне_право_Украiни[1]

§ 2. Правове становище сільськогосподарського товаровиробника в умовах ринкових відносин

Аграрне право розвинених країн виходить з передумови перш за все тісного зв'язку сільськогосподарського вироб­ництва з ринковими відносинами. Воно орієнтоване на нор­мальне функціонування приватної власності, перш за все на землю, засоби виробництва, на самостійність господаря, який раціонально використовує наявні можливості сільськогоспо­дарського виробництва, на свободу підприємницької діяль­ності, економічну зацікавленість сільськогосподарського ви­робника, ціни і ринкову конкуренцію, захищену від монопо­лізму з обмеженим державним регулюванням.

Усе це формує систему стимулів розвитку ринкового сільськогосподарського виробництва і ці положення рідко оспорюються. При можливості вільно розпоряджатися власніс­тю і можливістю вільно реалізувати ці права, відбувається більш раціональний розподіл ресурсів, ніж при плановій еко­номіці. Внаслідок цього виходить більш високий доход як сільськогосподарських виробників, так і в цілому національ­ний доход і доход на душу населення.

Роль держави ефективно проявляється у створенні умов стабільного виробництва, заохочення довгострокових капіта­ловкладень, які дозволяють сільськогосподарському вироб­никові сподіватися на одержання вигоди від зроблених вкла­дів. Законодавство, яке застосовується для регулювання відносин, у цій системі виступає як додатковий регулятор вико­ристання альтернативних можливостей у тих випадках, коли наявних ринкових відносин недостатньо для забезпечення нормального розвитку сільськогосподарського виробництва. При цьому і наявність розвинених ринкових відносин не за­перечує існування окремих сфер відносин, де повинно пану­вати законодавство з прямим регулюванням і його способами примусу, у тому числі і в економічних відносинах.

Забезпечення дотримання нормальних ринкових відносин базується на дотриманні умов нормальної конкуренції, де па­нують відносини попиту і пропозиції, і де до обов'язків дер­жави входить підтримання тут нормальних умов. Разом з тим аграрне право виходить з передумови державного втручання у питання обмеження прав приватної власності, регулювання економічних процесів з метою найбільш ефективного з точки зору суспільства використання наявних можливостей і перш за все у тих випадках, коли ринок не може нормально функ­ціонувати.

Що ж стосується регулювання чисто ринкових відносин, то в цій сфері правовий вплив на сільськогосподарські відно­сини найбільш значний. Йдеться про велику кількість законів і державних програм, які регулюють розвиток сільськогоспо­дарських ринкових відносин. Основне регулювання тут сто­сується порядку встановлення цін на сільськогосподарську продукцію, закупівлю, збереження і упаковку сільськогоспо­дарської продукції, стандартизацію і інспектування якості, особливо щодо продукції, яка швидко псується.

Слід зауважити, що істотно почав впливати на розвиток сільського господарства та становище фермера у кожній ок­ремо взятій країні не тільки внутрішній ринок, а й вся полі­тика загального ринку Європейського співтовариства з його новими стандартами і регулюванням цін та інших умов євро­пейського сільськогосподарського ринку. Сучасна держава за рубежем намагається втручатися в аграрні відносини лише в тих випадках, коли порушується встановлений законодав­ством порядок або виникає загроза суспільної небезпеки. Останнім часом проблемам зарубіжного аграрного права присвячена монографія проф. Г. Ю. Бистрова.