§ 4. Правове регулювання сільськогосподарської оренди
Оренда землі, яка має багатовікову історію, продовжує відігравати важливу роль у системі аграрно-правових відносин. У розвитку сільськогосподарських відносин оренда має певні переваги перед власністю, не вимагаючи великих коштів на придбання землі, що неприпустиме для малоімущих і молодих фермерів.
Оренда у сільському господарстві набула великого поширення у СІЛА, де близько половини фермерів-власників приорендовують землю. На півдні СІЛА більше 50 відсотків фермерів є орендаторами у найрізноманітніших її формах. Оренда землі у СІЛА розглядається як невільне володіння на відміну від власності, згідно з яким орендодавець передає орендатору або підприємство повністю, або частину підприємства, або тільки земельну ділянку, за користування якою орендатор вносить орендну плату.
Серед поширених умов орендного договору є такі, коли власник зобов'язаний утримувати будинки і споруди, дороги і меліоративні споруди, які здаються у власність. На нього покладається обов'язок ремонтувати, виправляти приховані недоліки, сплачувати страхові внески. Орендатор повинен своєчасно зробити розрахунок, потурбуватися про утримання канав і огорож у належному стані, не допускати зниження родючості грунтів, після закінчення строку оренди він має передати ферму власнику. На відміну від інших країн, де відносини в галузі земельної оренди регулюються державою, США характеризується свободою орендних договорів, хоча багато в чому відносини оренди у США регулюються законодавством штатів. Важливу роль відіграє у цих питаннях і судова практика, місцеві звичаї. Згідно з цим у кожному штаті склалися свої форми і порядок розгляду спірних питань у суді. При цьому досить чітко розділяють оренду сільськогосподарського підприємства з правом володіння і різні види здольщини.
У системі англосаксонського права сільськогосподарська оренда відноситься до одного з видів узуфруктних прав, тобто права на одержання вигоди. На цій підставі орендатору надається право самому встановлювати спосіб одержання вигоди із землі, що використовується. Основним є правило, за яким орендатор не повинен завдавати збитки джерелам доходів. Останніми роками сільськогосподарська оренда у Великобританії характеризується появою законів щодо закріплення стабільності цих відносин. Переважні права на продовження сільськогосподарської оренди з 1976 р. почали поширюватися на два покоління сім'ї орендатора, підвищено вимоги до орендодавця, а саме до обгрунтованості його бажань припинити оренду.
У ряді зарубіжних країн існує оренда землі і сільськогосподарських підприємств у держави, у власності якої перебувають землі і ферми.
Значну специфіку мають орендні відносини у Франції. Оренда тут характеризується тим, що режим сільськогосподарської оренди детально і всеохоплююче урегульований державою. Законом від 17 жовтня 1945 р. був затверджений типовий Статут сільськогосподарської оренди, до якого законами постійно вносяться зміни та доповнення. За Статутом припускається оренда ферми, оренда земельної ділянки або оренда ферми з половини. У першому випадку оренда встановлюється на підставі твердих платежів, у другому залежно від одержаного врожаю і пропорційно до внесеного у господарство вкладу. При цьому розміри орендної плати можуть регламентуватися в адміністративному порядку. Договір оренди на підставі Статуту дає чіткий перелік обов'язкових умов сільськогосподарської оренди, що стосуються об'єктів оренди, особи орендатора, обов'язків сторін, орендної плати, строків оренди. Договір оренди може бути письмовим або усним. В останньому випадку він повинен відповідати нормам типового Статуту сільськогосподарської оренди.
Французьке законодавство дуже детально регламентує порядок і процедуру одержання оренди, її подовження і припинення. Правом на переважне одержання оренди мають особи, які володіють сільськогосподарською спеціальністю, мають стаж роботи у сільському господарстві.
У системі правових відносин сільськогосподарської оренди зарубіжних країн важливе значення надається договору оренди. Договір оренди регламентує використання орендованого сільськогосподарського підприємства повністю, окремої ділянки землі, худоби, за користування якими орендатор сплачує певну орендну плату або ренту. З проголошеною у багатьох країнах свободою орендних відносин дійсно існує досить сувора регламентація орендних умов. У ФРН, наприклад, орендні договори подаються на реєстрацію до відповідних державних органів, які можуть не затвердити договір, якщо встановлена надмірна орендна плата, коли договір веде до недоцільного роздрібнення ділянки, до надмірної концентрації землекористування в одних руках, завдає шкоди сільськогосподарському виробництву тощо. В орендних договорах ціна, як правило, визначається вільною згодою. Також вільно визначається підприємцем форма і методи експлуатації ферми, яка орендується. Відповідно до сільськогосподарського кодексу, орендатор зобов'язаний так організувати ведення господарства, щоб воно відповідало його призначенню. Одним із основних положень законодавства про сільськогосподарську оренду у Франції Ж. Мегре вважає можливість гарантувати орендатору достатню стабільність договору для ведення сучасного господарства. З цією метою законодавство встановлює мінімальні і максимальні строки оренди. Взагалі, встановлення тривалих строків сільськогосподарської оренди у Франції і Бельгії не менше ніж на 9 років, у ФРН — короткостроковий термін на 9 і довгостроковий на 18 років, в Італії — на 15, Португалії — на 10, Іспанії і Люксембурзі — на 6 років, Австрії — на 5 років. Як правило, передбачається і право переважного подовження оренди, що визнається в аграрному праві найпрогресивнішою рисою сучасного законодавства. Законодавство у багатьох країнах встановлює межі орендної плати, за які сторони, що домовляються, не мають права виходити. Законодавство Франції, Голландії, Бельгії, Італії передбачає переважне право орендатора на придбання ділянки, яка орендується, у випадку її продажу або будь-якого іншого перетворення.
- Частина перша Загальна теорія аграрного права
- Частина друга Аграрні внутрішньогосподарські правовідносини
- Частина третя Аграрні господарчо-підприємницькі правовідносини
- Частина четверта Аграрне право зарубіжних країн
- Загальна теорія аграрного права
- Предмет і система аграрного права § 1. Поняття і предмет аграрного права
- § 2. Методи регулювання в аграрному праві
- § 3. Принципи аграрного права
- § 4. Система аграрного права
- § 5. Визначення аграрного права, його завдання та функції
- Джерела аграрного права § 1. Поняття і види джерел аграрного права
- § 2. Конституція України і закони — основа аграрного права
- § 3. Підзаконні акти
- § 4. Внутрішньогосподарські локальні акти
- § 5. Проблеми і шляхи вдосконалення аграрного законодавства України
- Преамбула
- Частина 9
- Частина 10 Заключні положення
- § 1. Поняття і особливості аграрних правовідносин
- § 2. Розмежування аграрних правовідносин
- § 3. Види і структура внутрішніх правовідносин
- § 4. Структура внутрішніх правовідносин у державних сільськогосподарських підприємствах
- § 5. Правовідносини в аграрно-виробничих та інших агропромислових утвореннях
- § 6. Спільність галузей права та співвідношення аграрних та інших правовідносин
- Розділ IV
- § 1. Поняття і класифікація правосуб'єктності аграрних товаровиробників
- § 2. Правосуб'єктність колективних і кооперативних сільськогосподарських підприємств
- § 3. Правосуб'єктність акціонерних сільськогосподарських товариств
- § 4. Правосуб'єктність державних аграрних товаровиробників
- § 5. Особливості правосуб'єктності міжгосподарських підприємств і об'єднань
- § 6. Реорганізація, ліквідація та банкрутство суб'єктів аграрного підприємництва
- § 1. Поняття права членства
- § 2. Права та обов'язки членів сільськогосподарських підприємств кооперативного типу
- § 3. Підстави й порядок припинення права членства в сільськогосподарських підприємствах
- Розділ VI
- Право засновництва 1 участі
- В аграрних корпоративних
- Правовідносинах
- § 1. Поняття права засновництва і права участі в аграрних корпоративних правовідносинах
- § 2. Права та обов'язки учасників аграрних (сільськогосподарських) підприємств (товариств) корпоративного типу
- § 3. Підстави, порядок і правові наслідки припинення права участі в аграрних підприємствах (товариствах)
- § 1. Сільськогосподарські працівники як суб'єкти аграрних правовідносин
- § 2. Права та обов'язки сільськогосподарських працівників як членів виробничих підрозділів підприємств
- § 3. Особливість правового становища працівників міжгосподарських підприємств в аграрному секторі
- Розділ VIII
- § 1. Поняття селянського (фермерського) господарства та його правові ознаки
- § 2. Порядок створення селянського (фермерського) господарства
- § 3. Земельні правовідносини в селянському (фермерському) господарстві
- § 4. Майнові правовідносини селянського (фермерського) господарства
- § 5. Господарська діяльність селянського (фермерського) господарства
- § 6. Взаємовідносини селянського (фермерського) господарства з бюджетом, банківськими установами і страховими органами
- § 7. Припинення діяльності селянського (фермерського) господарства
- Розділ IX
- § 1. Поняття приватного підсобного господарства
- § 2. Земельні правовідносини у приватному підсобному господарстві
- § 3. Майнові правовідносини у приватному підсобному господарстві
- § 4. Договірні зобов'язання приватного підсобного господарства
- Розділ X
- § 1. Характеристика державно-правового регулювання сільського господарства
- § 2. Органи державного управління сільським господарством та їхні повноваження
- § 3. Органи державного контролю та інспекції в сільському господарстві
- § 4. Державно-економічне сприяння розвитку сільського господарства
- § 5. Правові методи регулювання сільського господарства
- § 6. Здійснення державно-правового регулювання сільського господарства
- § 1. Поняття права власності колективного сільськогосподарського підприємства
- § 2. Суб'єкти права власності колективного сільськогосподарського підприємства
- § 3. Об'єкти права власності колективних сільськогосподарських підприємств
- § 4. Зміст права власності колективного сільськогосподарського підприємства
- § 5. Правовий режим майна колективного сільськогосподарського підприємства
- § 6. Пайовий фонд майна членів сільськогосподарського підприємства та його правовий режим
- § 7. Охорона права власності колективного сільськогосподарського підприємства
- § 1. Державне сільськогосподарське підприємство як суб'єкт майнових прав
- § 2. Правовий режим основних
- § 3. Особливості приватизації державного майна радгоспів
- Розділ XIII
- § 1. Організаційно-правове забезпечення використання земель та інших природних ресурсів в аграрному виробництві
- § 2. Правові форми використання земель та інших природних ресурсів в аграрному виробництві
- § 3. Права і обов'язки власників і користувачів земель та природокористувачів в аграрному виробництві
- § 4. Особливості права орендного землекористування в аграрному виробництві
- § 5. Відповідальність за порушення вимог ефективного використання земель та інших природних ресурсів в аграрному виробництві
- Право колективного самоврядування
- § 1. Поняття права колективного самоврядування
- § 2. Система органів управління в колективному сільськогосподарському підприємстві
- § 3. Повноваження найвищого органу управління колективного сільгосппідприємства
- § 4. Повноваження правління колективного сільськогосподарського підприємства
- § 5. Повноваження голови, спеціалістів
- § 6. Повноваження зборів працівників виробничого підрозділу та його ради
- § 7. Ревізійна комісія колективного сільськогосподарського підприємства та її повноваження
- § 8. Представницькі органи колективних сільськогосподарських підприємств
- Розділ XV
- § 1. Характеристика управління державним сільськогосподарським підприємством
- § 2. Система органів управління в державних сільськогосподарських підприємствах
- § 3. Правове становище директора (керівника) радгоспу та іншого державного сільськогосподарського підприємства і його компетенція
- § 1. Поняття виробничо-господарської діяльності, її правове регулювання
- § 2. Організаційно-правове забезпечення впровадження господарського розрахунку і рентабельності
- § 3. Правове регулювання діяльності підсобних промислових підприємств і промислів
- § 4. Додержання законодавства щодо якості і безпеки харчових продуктів, продовольчої сировини та супутніх матеріалів
- § 5. Організація збуту (продажу) сільськогосподарської продукції
- Правове регулювання фінансової діяльності сільськогосподарських підприємств
- § 1. Поняття фінансової діяльності та її правове регулювання
- § 2. Фінансові правомочності сільськогосподарського підприємства
- § 3. Фінансово-кредитні правомочності сільськогосподарських товаровиробників
- § 4. Оподаткування сільськогосподарського товаровиробника
- § 5. Банкрутство сільськогосподарського підприємства
- Та дисципліни праці
- § 1. Характеристика організації праці
- § 2. Підрядно-орендні утворення
- § 3. Правове регулювання внутрішнього трудового розпорядку в сільськогосподарських підприємствах
- § 4. Поняття дисципліни праці та правове забезпечення її додержання в сільськогосподарських підприємствах
- Правове регулювання оплати праці в сшьськогосподарських підприємствах
- § 1. Поняття оплати праці в сільськогосподарських підприємствах
- § 2. Правові акти про оплату праці працівників сільськогосподарського підприємства
- § 3. Системи оплати праці працівників сільськогосподарських підприємств
- Правова охорона здоров'я працівників сільськогосподарських підприємств
- § 1. Поняття, принципи, зміст правової охорони здоров'я
- § 2. Правове забезпечення організації охорони праці у сільськогосподарських та інших підприємствах апк
- § 3. Гарантії прав на охорону здоров'я і безпечні умови праці сільськогосподарських працівників
- § 4. Відшкодування шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням працівником трудових обов'язків
- § 5. Державний нагляд і громадський контроль за охороною праці
- Дисциплінарна й матеріальна відповідальність працівників сільськогосподарських підприємств
- § 1. Поняття і види відповідальності в аграрному праві
- § 2. Підстави відповідальності в аграрному праві
- § 3. Дисциплінарна відповідальність
- § 4. Дисциплінарна відповідальність працівників державних і міжгосподарських підприємств
- § 5. Матеріальна відповідальність працівників сільського господарства
- § 6. Відшкодування збитків, що сталися внаслідок загибелі або розкрадання худоби та птиці
- § 1. Поняття і види трудових спорів, що виникають у сільськогосподарських товаровиробників
- § 2. Організаційно-правові засади утворення і діяльності комісій по трудових спорах
- § 3. Порядок і строки розгляду трудового спору у комісії по трудових спорах
- § 4. Правові підстави розгляду трудових спорів у районних (міських) судах
- § 5. Вирішення спорів про оплату праці в сільськогосподарських підприємствах
- § 6. Порядок вирішення колективних спорів (конфліктів), що виникають у сільському господарстві
- Правове забезпечення соціального розвитку села
- § 1. Поняття соціального розвитку села
- § 2. Правовий режим об'єктів соціальної сфери села
- § 3. Правове забезпечення наукових досліджень та підготовки кадрів для села
- § 4. Правове регулювання житлового будівництва на селі
- § 5. Правове регулювання шляхового будівництва в сільській місцевості
- § 6. Правове забезпечення культурно-побутового та спортивно-оздоровчого обслуговування жителів села
- Частина третя Аграрні
- Розділ XXIV
- § 1. Характеристика аграрних господарчо-підприємницьких правовідносин
- § 2. Суб'єкти зовнішніх аграрних правовідносин в агропромисловому комплексі
- § 3. Правосуб'єктність переробних підприємств
- Аграрно-договірні зобов'язання § 1. Поняття і види аграрно-договірних зобов'язань
- § 2. Договори кредитування
- § 3. Договори на використання науково-технічної продукції
- § 4. Договори щодо виробництва цукру, м'ясо-молочних та інших харчових продуктів
- § 5. Договори виробничо-технічного обслуговування
- § 6. Договори матеріально-технічного забезпечення
- § 7. Договірна дисципліна та відповідальність за її порушення
- § 1. Правові форми реалізації сільськогосподарської продукції
- § 2. Біржа — організатор реалізації сільгосппродукції
- § 3. Правосуб'єктність хлібозакупівельних підприємств
- § 4. Договори про закупівлю зерна і олійних культур
- § 1. Поняття, правові засади
- § 2. Законодавство про зовнішньоекономічну діяльність суб'єктів агробізнесу
- § 3. Правове регулювання експортно-імпортних операцій суб'єктів агробізнесу
- § 4. Правове регулювання здійснення іноземних інвестицій в апк
- § 5. Правове регулювання лізингових операцій в зовнішньоекономічній діяльності суб'єктів агробізнесу
- § 6. Правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності суб'єктів агробізнесу у вільних економічних зонах
- § 1. Поняття юридичного обслуговування сільськогосподарського підприємства
- § 2. Нормативно-правові акти про юридичну службу в сільському господарстві
- § 3. Суб'єкти — виконавці юридичного обслуговування сільськогосподарського підприємства
- § 4. Юридичне обслуговування з питань внутрішньогосподарської діяльності сільськогосподарського підприємства
- § 5. Юридичне обслуговування з питань зовнішніх правовідносин
- § 1. Поняття, зміст і джерела аграрного права
- § 2. Правове становище сільськогосподарського товаровиробника в умовах ринкових відносин
- § 3. Правове становище сільськогосподарського підприємства
- § 4. Правове регулювання сільськогосподарської оренди
- § 5. Договори сільськогосподарських підприємств
- § 6. Правові форми агропромислової інтеграції
- § 7. Правове регулювання кредитування сільськогосподарського виробника
- § 8. Правове регулювання оподаткування у сільському господарстві