§ 2. Система органів управління в колективному сільськогосподарському підприємстві
1. Колективне самоврядування характеризується відповідною системою, основні засади якої визначено ст. 23 Закону "Про колективне сільськогосподарське підприємство".
Право колективного самоврядування здійснюється через систему органів управління. Утворення цих органів визначається особливостями застосування демократичних основ управління через скликання загальних зборів членів КСГП як найвищого органу управління, змістом функцій цих органів (управлінської та контрольно-ревізійної), а також залежно від потреб здійснювати управління галузями і виробництвом (цехом при цеховій організації виробництва, бригадою, фермою, підрядно-орендними формуваннями та іншими виробничими підрозділами). Потреби здійснення самоврядування, яке відповідало б вимогам сучасної аграрної політики, зумовлюють систему (структури) органів управління за вертикальною і горизонтальною ознаками.
Класифікація органів управління проводиться залежно від їх правового становища та юридичної сили рішень, які вони можуть приймати. За цією ознакою органи управління розмежовуються на основні, рішення яких відповідно до Статуту колективного сільськогосподарського підприємства та інших колективно-правових актів є обов'язковими в межах підприємства, і допоміжні, рішення яких є дорадчими, тобто останні набувають юридичної сили лише після їх підтвердження або прийняття рішення основними органами.
До останніх належать: загальні збори членів колективного сільськогосподарського підприємства, збори уповноважених, правління, голова правління (підприємства), головні (старші) спеціалісти, збори виробничого підрозділу, начальники цехів, бригадир, завідувач ферми та керівники інших виробничих підрозділів. Дорадчими є такі, зокрема, органи: економічна рада КСГП, рада найстаріших членів підприємства, рада соціального захисту підприємства, громадський інспектор із техніки безпеки праці та інші.
2. Загальні збори членів колективного сільськогосподарського підприємства керують усіма справами підприємства і е його найвищим органом управління. Вони скликаються правлінням, коли в цьому виникає потреба, але не рідше одного разу на квартал. Правління членів підприємства також зобов'язане скликати загальні збори членів КСГП, якщо цього вимагають не менше 1/3 його членів або ревізійна комісія. Недодержання цих вимог призводить до заміни загальних зборів правлінням підприємства і є грубим порушенням статуту і колективної демократії.
Заходи з укрупнення колгоспів і подальший розвиток колгоспного виробництва привели до утворення великих господарств, які нараховують тисячу і понад членів і розташовані в декількох населених пунктах. Оскільки в таких господарствах скликати загальні збори практично неможливо або важко, то правами найвищого органу управління наділено збори уповноважених. Згідно зі Статутом колективного сільськогосподарського підприємства, де скликання загальних зборів членів підприємства має труднощі, для вирішення питань, віднесених до компетенції загальних зборів, можуть скликатися збори уповноважених. Це означає, що в таких підприємствах найвищим органом управління є збори уповноважених, а не загальні збори, про що мусить бути зазначено у статуті.
Збори уповноважених є представницьким органом. Уповноважені обираються на зборах членів КСГП у бригадах, на фермах та в інших підрозділах підприємства з числа членів їхнього трудового колективу на такий строк, який визначають загальні збори. Норми представництва і порядок обрання уповноважених визначаються правлінням з урахуванням максимально можливого залучення членів підприємства до управління його справами. Голова КСГП, члени правління, члени ревізійної комісії до складу уповноважених входять без обрання.
З метою залучення загалу членів колективного сільськогосподарського підприємства до вирішення питань діяльності підприємства, які мають обговорюватися на зборах уповноважених, вони попередньо заслуховуються на зборах трудового колективу цехів, бригад, ферм та інших підрозділів. На уповноважених покладається обов'язок доводити до відома колективу виробничих підрозділів про рішення, прийняті зборами уповноважених.
Загальні збори повноважні вирішувати питання, якщо на них присутні не менше 2/3 всіх членів КСГП. Збори уповноважених є правочинними, коли на них присутні не менше 3/4 всіх уповноважених.
Рішення цих органів вважаються прийнятими при більшості голосів. На правління підприємства покладається обов'язок завчасно повідомляти про скликання загальних зборів членів підприємства або зборів уповноважених не пізніш, як за сім днів до них.
3. Заслуговує на увагу практика КСГП, які, виходячи з місцевих умов, у своєму статуті передбачили поряд із загальними зборами, як найвищим органом управління, утворення зборів уповноважених — додаткового органу управління, проміжного між загальними зборами і правлінням підприємства. Як свідчить досвід, утворення цього органу сприяє дієвішій реалізації демократичних засад при здійсненні управління діяльністю підприємства. Оскільки загальні збори членів колективного сільськогосподарського підприємства скликаються рідко, то розгляд питань на зборах уповноважених більшою мірою забезпечує волевиявлення всіх членів трудового колективу, ніж при вирішенні цих питань правлінням. Компетенція таких зборів мусить бути чітко визначена Статутом КСГП.
Загальні збори мають вирішувати основні, визначальні питання діяльності підприємства. Це, наприклад, прийняття статуту, вибори правління, голови і ревізійної комісії та річного виробничо-фінансового плану, затвердження річного звіту і розмірів натуральних та грошових фондів, розукрупнення підприємства, перетворення колгоспу на спілку селян, агрофірму та інше аграрно-виробниче утворення. Решту питань мають право розглядати і вирішувати збори уповноважених, які при цьому виступають як проміжний орган управління між загальними зборами і правлінням.
4. Визначна роль в управлінні діяльністю підприємства належить правлінню. Останнє — колегіальний виконавчо-розпорядчий орган, відповідальний перед найвищим органом — загальними зборами або зборами уповноважених. Воно здійснює повсякденне керівництво всією організаційною, виробничо-збутовою, договірною, фінансовою, виховною і культурно-побутовою діяльністю підприємства.
Головою правління є голова колективного сільськогосподарського підприємства. Правління обирається загальними зборами членів КСГП або ж зборами уповноважених і підзвітне у своїй виконавчо-розпорядчій діяльності найвищому органові управління. Воно обирається строком на три роки. Статут покладає на правління обов'язок щорічно звітувати про свою діяльність перед загальними зборами і зборами уповноважених. Свої рішення воно приймає на засіданнях, які скликаються в разі потреби, але не рідше одного разу на місяць.
Під час прийняття рішень на засіданні мають бути присутніми не менше 3/4 членів правління. Його рішення приймаються простою більшістю голосів.
5. Залежно від обсягу виробничо-господарської діяльності, розташування населених пунктів підприємства та кількості їхніх членів система органів управління діє за такою структурою.
По вертикалі:
загальні збори членів КСГП — правління — голова правління — його заступники і головні (старші) спеціалісти, вони ж є керівниками галузей виробництва (цехів) — збори працівників цеху, бригади, ферми та інших підрозділів — бригадир, завідувач ферми та інших виробничих підрозділів — рада виробничого підрозділу;
збори уповноважених як найвищий орган управління, а далі за такою ж схемою, як наведено вище;
загальні збори — збори уповноважених — правління — голова правління — його заступники і головні (старші) спеціалісти — збори працівників цеху, бригади, ферми та інших виробничих підрозділів — бригадир, завідувач ферми та інших виробничих підрозділів — рада виробничого підрозділу.
По горизонталі:
загальні збори — збори уповноважених, правління — ревізійна комісія; бригади — ферми — інші виробничі підрозділи (збори трудового колективу підрозділів, завідувачі ферм, керівники виробничих підрозділів, і відповідно ради цих виробничих підрозділів).
- Частина перша Загальна теорія аграрного права
- Частина друга Аграрні внутрішньогосподарські правовідносини
- Частина третя Аграрні господарчо-підприємницькі правовідносини
- Частина четверта Аграрне право зарубіжних країн
- Загальна теорія аграрного права
- Предмет і система аграрного права § 1. Поняття і предмет аграрного права
- § 2. Методи регулювання в аграрному праві
- § 3. Принципи аграрного права
- § 4. Система аграрного права
- § 5. Визначення аграрного права, його завдання та функції
- Джерела аграрного права § 1. Поняття і види джерел аграрного права
- § 2. Конституція України і закони — основа аграрного права
- § 3. Підзаконні акти
- § 4. Внутрішньогосподарські локальні акти
- § 5. Проблеми і шляхи вдосконалення аграрного законодавства України
- Преамбула
- Частина 9
- Частина 10 Заключні положення
- § 1. Поняття і особливості аграрних правовідносин
- § 2. Розмежування аграрних правовідносин
- § 3. Види і структура внутрішніх правовідносин
- § 4. Структура внутрішніх правовідносин у державних сільськогосподарських підприємствах
- § 5. Правовідносини в аграрно-виробничих та інших агропромислових утвореннях
- § 6. Спільність галузей права та співвідношення аграрних та інших правовідносин
- Розділ IV
- § 1. Поняття і класифікація правосуб'єктності аграрних товаровиробників
- § 2. Правосуб'єктність колективних і кооперативних сільськогосподарських підприємств
- § 3. Правосуб'єктність акціонерних сільськогосподарських товариств
- § 4. Правосуб'єктність державних аграрних товаровиробників
- § 5. Особливості правосуб'єктності міжгосподарських підприємств і об'єднань
- § 6. Реорганізація, ліквідація та банкрутство суб'єктів аграрного підприємництва
- § 1. Поняття права членства
- § 2. Права та обов'язки членів сільськогосподарських підприємств кооперативного типу
- § 3. Підстави й порядок припинення права членства в сільськогосподарських підприємствах
- Розділ VI
- Право засновництва 1 участі
- В аграрних корпоративних
- Правовідносинах
- § 1. Поняття права засновництва і права участі в аграрних корпоративних правовідносинах
- § 2. Права та обов'язки учасників аграрних (сільськогосподарських) підприємств (товариств) корпоративного типу
- § 3. Підстави, порядок і правові наслідки припинення права участі в аграрних підприємствах (товариствах)
- § 1. Сільськогосподарські працівники як суб'єкти аграрних правовідносин
- § 2. Права та обов'язки сільськогосподарських працівників як членів виробничих підрозділів підприємств
- § 3. Особливість правового становища працівників міжгосподарських підприємств в аграрному секторі
- Розділ VIII
- § 1. Поняття селянського (фермерського) господарства та його правові ознаки
- § 2. Порядок створення селянського (фермерського) господарства
- § 3. Земельні правовідносини в селянському (фермерському) господарстві
- § 4. Майнові правовідносини селянського (фермерського) господарства
- § 5. Господарська діяльність селянського (фермерського) господарства
- § 6. Взаємовідносини селянського (фермерського) господарства з бюджетом, банківськими установами і страховими органами
- § 7. Припинення діяльності селянського (фермерського) господарства
- Розділ IX
- § 1. Поняття приватного підсобного господарства
- § 2. Земельні правовідносини у приватному підсобному господарстві
- § 3. Майнові правовідносини у приватному підсобному господарстві
- § 4. Договірні зобов'язання приватного підсобного господарства
- Розділ X
- § 1. Характеристика державно-правового регулювання сільського господарства
- § 2. Органи державного управління сільським господарством та їхні повноваження
- § 3. Органи державного контролю та інспекції в сільському господарстві
- § 4. Державно-економічне сприяння розвитку сільського господарства
- § 5. Правові методи регулювання сільського господарства
- § 6. Здійснення державно-правового регулювання сільського господарства
- § 1. Поняття права власності колективного сільськогосподарського підприємства
- § 2. Суб'єкти права власності колективного сільськогосподарського підприємства
- § 3. Об'єкти права власності колективних сільськогосподарських підприємств
- § 4. Зміст права власності колективного сільськогосподарського підприємства
- § 5. Правовий режим майна колективного сільськогосподарського підприємства
- § 6. Пайовий фонд майна членів сільськогосподарського підприємства та його правовий режим
- § 7. Охорона права власності колективного сільськогосподарського підприємства
- § 1. Державне сільськогосподарське підприємство як суб'єкт майнових прав
- § 2. Правовий режим основних
- § 3. Особливості приватизації державного майна радгоспів
- Розділ XIII
- § 1. Організаційно-правове забезпечення використання земель та інших природних ресурсів в аграрному виробництві
- § 2. Правові форми використання земель та інших природних ресурсів в аграрному виробництві
- § 3. Права і обов'язки власників і користувачів земель та природокористувачів в аграрному виробництві
- § 4. Особливості права орендного землекористування в аграрному виробництві
- § 5. Відповідальність за порушення вимог ефективного використання земель та інших природних ресурсів в аграрному виробництві
- Право колективного самоврядування
- § 1. Поняття права колективного самоврядування
- § 2. Система органів управління в колективному сільськогосподарському підприємстві
- § 3. Повноваження найвищого органу управління колективного сільгосппідприємства
- § 4. Повноваження правління колективного сільськогосподарського підприємства
- § 5. Повноваження голови, спеціалістів
- § 6. Повноваження зборів працівників виробничого підрозділу та його ради
- § 7. Ревізійна комісія колективного сільськогосподарського підприємства та її повноваження
- § 8. Представницькі органи колективних сільськогосподарських підприємств
- Розділ XV
- § 1. Характеристика управління державним сільськогосподарським підприємством
- § 2. Система органів управління в державних сільськогосподарських підприємствах
- § 3. Правове становище директора (керівника) радгоспу та іншого державного сільськогосподарського підприємства і його компетенція
- § 1. Поняття виробничо-господарської діяльності, її правове регулювання
- § 2. Організаційно-правове забезпечення впровадження господарського розрахунку і рентабельності
- § 3. Правове регулювання діяльності підсобних промислових підприємств і промислів
- § 4. Додержання законодавства щодо якості і безпеки харчових продуктів, продовольчої сировини та супутніх матеріалів
- § 5. Організація збуту (продажу) сільськогосподарської продукції
- Правове регулювання фінансової діяльності сільськогосподарських підприємств
- § 1. Поняття фінансової діяльності та її правове регулювання
- § 2. Фінансові правомочності сільськогосподарського підприємства
- § 3. Фінансово-кредитні правомочності сільськогосподарських товаровиробників
- § 4. Оподаткування сільськогосподарського товаровиробника
- § 5. Банкрутство сільськогосподарського підприємства
- Та дисципліни праці
- § 1. Характеристика організації праці
- § 2. Підрядно-орендні утворення
- § 3. Правове регулювання внутрішнього трудового розпорядку в сільськогосподарських підприємствах
- § 4. Поняття дисципліни праці та правове забезпечення її додержання в сільськогосподарських підприємствах
- Правове регулювання оплати праці в сшьськогосподарських підприємствах
- § 1. Поняття оплати праці в сільськогосподарських підприємствах
- § 2. Правові акти про оплату праці працівників сільськогосподарського підприємства
- § 3. Системи оплати праці працівників сільськогосподарських підприємств
- Правова охорона здоров'я працівників сільськогосподарських підприємств
- § 1. Поняття, принципи, зміст правової охорони здоров'я
- § 2. Правове забезпечення організації охорони праці у сільськогосподарських та інших підприємствах апк
- § 3. Гарантії прав на охорону здоров'я і безпечні умови праці сільськогосподарських працівників
- § 4. Відшкодування шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням працівником трудових обов'язків
- § 5. Державний нагляд і громадський контроль за охороною праці
- Дисциплінарна й матеріальна відповідальність працівників сільськогосподарських підприємств
- § 1. Поняття і види відповідальності в аграрному праві
- § 2. Підстави відповідальності в аграрному праві
- § 3. Дисциплінарна відповідальність
- § 4. Дисциплінарна відповідальність працівників державних і міжгосподарських підприємств
- § 5. Матеріальна відповідальність працівників сільського господарства
- § 6. Відшкодування збитків, що сталися внаслідок загибелі або розкрадання худоби та птиці
- § 1. Поняття і види трудових спорів, що виникають у сільськогосподарських товаровиробників
- § 2. Організаційно-правові засади утворення і діяльності комісій по трудових спорах
- § 3. Порядок і строки розгляду трудового спору у комісії по трудових спорах
- § 4. Правові підстави розгляду трудових спорів у районних (міських) судах
- § 5. Вирішення спорів про оплату праці в сільськогосподарських підприємствах
- § 6. Порядок вирішення колективних спорів (конфліктів), що виникають у сільському господарстві
- Правове забезпечення соціального розвитку села
- § 1. Поняття соціального розвитку села
- § 2. Правовий режим об'єктів соціальної сфери села
- § 3. Правове забезпечення наукових досліджень та підготовки кадрів для села
- § 4. Правове регулювання житлового будівництва на селі
- § 5. Правове регулювання шляхового будівництва в сільській місцевості
- § 6. Правове забезпечення культурно-побутового та спортивно-оздоровчого обслуговування жителів села
- Частина третя Аграрні
- Розділ XXIV
- § 1. Характеристика аграрних господарчо-підприємницьких правовідносин
- § 2. Суб'єкти зовнішніх аграрних правовідносин в агропромисловому комплексі
- § 3. Правосуб'єктність переробних підприємств
- Аграрно-договірні зобов'язання § 1. Поняття і види аграрно-договірних зобов'язань
- § 2. Договори кредитування
- § 3. Договори на використання науково-технічної продукції
- § 4. Договори щодо виробництва цукру, м'ясо-молочних та інших харчових продуктів
- § 5. Договори виробничо-технічного обслуговування
- § 6. Договори матеріально-технічного забезпечення
- § 7. Договірна дисципліна та відповідальність за її порушення
- § 1. Правові форми реалізації сільськогосподарської продукції
- § 2. Біржа — організатор реалізації сільгосппродукції
- § 3. Правосуб'єктність хлібозакупівельних підприємств
- § 4. Договори про закупівлю зерна і олійних культур
- § 1. Поняття, правові засади
- § 2. Законодавство про зовнішньоекономічну діяльність суб'єктів агробізнесу
- § 3. Правове регулювання експортно-імпортних операцій суб'єктів агробізнесу
- § 4. Правове регулювання здійснення іноземних інвестицій в апк
- § 5. Правове регулювання лізингових операцій в зовнішньоекономічній діяльності суб'єктів агробізнесу
- § 6. Правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності суб'єктів агробізнесу у вільних економічних зонах
- § 1. Поняття юридичного обслуговування сільськогосподарського підприємства
- § 2. Нормативно-правові акти про юридичну службу в сільському господарстві
- § 3. Суб'єкти — виконавці юридичного обслуговування сільськогосподарського підприємства
- § 4. Юридичне обслуговування з питань внутрішньогосподарської діяльності сільськогосподарського підприємства
- § 5. Юридичне обслуговування з питань зовнішніх правовідносин
- § 1. Поняття, зміст і джерела аграрного права
- § 2. Правове становище сільськогосподарського товаровиробника в умовах ринкових відносин
- § 3. Правове становище сільськогосподарського підприємства
- § 4. Правове регулювання сільськогосподарської оренди
- § 5. Договори сільськогосподарських підприємств
- § 6. Правові форми агропромислової інтеграції
- § 7. Правове регулювання кредитування сільськогосподарського виробника
- § 8. Правове регулювання оподаткування у сільському господарстві