§ 2. Суб'єкти зовнішніх аграрних правовідносин в агропромисловому комплексі

1. Життєдайну складову народного господарства України становить сільське господарство з його мільйонами гектарів благодатних земель сільськогосподарського призначення, відданими справі землеробства селян-трудівників сільського господарства, підприємств, фермерських і приватних підсоб­них господарств, що функціонують з властивими їм внутріш­ньогосподарськими правовідносинами, політичними, еконо­мічними, соціальними проблемами. Високій ефективності сільськогосподарського виробництва об'єктивно сприяють при належній допомозі і відповідному цілеспрямованому уп­равлінні з боку держави сучасні форми організації діяльності колективно-кооперативних і державних сільськогосподар­ських товаровиробників, акціонерних товариств, селянських (фермерських) господарств.

Сільське господарство відповідатиме сучасному рівню ли­ше за умови його тісного зв'язку з утвореннями агропромис­лового комплексу. Останній становить собою поєднання в єдиному організаційно-правовому сполученні і управлінні та­ких суттєвих факторів у вигляді об'єднань, які забезпечують науково-програмні розробки і їх впровадження і забезпечен­ня раціонального використання сільськогосподарських угідь, сучасних технологій.

Серед суб'єктів зовнішніх аграрних правовідносин першо­рядне місце належить утворенням, що охоплюються Держав­ним комітетом харчової промисловості України. Правовий статус цього відомства визначений Положенням про Комітет харчової промисловості України, затвердженим Указом Пре­зидента України від 5 лютого 1998 р. Укрхарчопром є цен­тральним органом виконавчої влади, який підпорядковується Міністерству агропромислового комплексу України та безпо­середньо забезпечує реалізацію державної політики у сфері харчової і переробної промисловості, здійснює заходи щодо гарантування продовольчої безпеки держави. Основними зав­даннями Укрхарчопрому є участь у розробленні пропозицій з основних напрямів аграрної та промислової політики, реалі­зації державної політики у сфері розвитку харчової та пере­робної промисловості, він бере участь у безпосередній органі­зації і контролі за виконанням загальнодержавних і регіо­нальних програм, поточних планів економічного та соціального розвитку харчової і переробної промисловості, соціаль­ної сфери села та ін.

Укрхарчопром також удосконалює механізм вирішення функціональних (управлінських) питань галузевого і міжгалу­зевого характеру, структурної перебудови харчової і перероб­ної промисловості, бере участь у реформуванні майнових і зе­мельних відносин на основі збереження та якісного оновлен­ня наявного ресурсного потенціалу, у подоланні негативних кризових явищ. Особливої значущості набуває його участь в організації продовольчого ринку, маркетингу у сфері матері­ально-технічного постачання і збуту продукції, розробленні заходів, спрямованих на активізацію зовнішньоекономічної діяльності. До повноважень Укрхарчопрому віднесено ряд ін­ших важливих завдань, в тому числі безпосередню організа­цію роботи, спрямованої на забезпечення дотримання вимог законодавства у процесі експлуатації природоохоронних об'єктів, раціонального використання водних та інших при­родних ресурсів.

Укрхарчопром у межах своїх повноважень на основі та на виконання актів законодавства видає накази, організовує і контролює їх виконання. Нормативно-правові акти цього ві­домства підлягають державній реєстрації. Рішення Укрхар­чопрому, прийняті в межах його повноважень, є обов'язкови­ми для виконання центральними і місцевими органами вико­навчої влади, органами місцевого самоврядування, підприєм­ствами, установами та організаціями всіх форм власності та громадянами.

2. У системі суб'єктів зовнішніх аграрних правовідносин важливе місце належить суспільно-державним органам, що відають продовольством.

Нині в Україні, замість Головного управління хлібопро­дуктів, Головного управління комбікормової промисловості, функціонує Державна акціонерна компанія "Хліб України", заснована 22 серпня 1996 р. Правосуб'єктність цієї компанії визначається її Статутом, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України 12 листопада 1996 р., завдяки чому він має юридичну силу підзаконного акта.

Як і належить подібного роду актам Статут містить в собі положення про повну і скорочену назву компанії, її юридич­ну адресу. Компанія має права юридичної особи від дня її державної реєстрації. Вона має право відкривати рахунки (у валюті України та іноземній валюті) для зберігання коштів і здійснення усіх видів розрахункових, кредитних, касових опе­рацій, у будь-яких установах банків як за місцем реєстрації компанії, так і в місцях розташування її філій та представ­ництв, відповідно до законодавства України. Майно компанії становлять основні фонди та оборотні кошти, а також цін­ності, вартість яких відображається в балансах компанії, її майно є власністю держави і закріплюється за нею на праві повного господарського відання.

Як суб'єкт управлінської та господарської діяльності ком­панія "Хліб України" забезпечує інтереси держави щодо заку­півлі до державних ресурсів за державним замовленням зерна, елітного і сортового насіння, його зберігання та розподілу між споживачами за погодженням з Кабінетом Міністрів Ук­раїни, а також бере участь у посередницьких операціях щодо закупівлі зерна, продуктів його переробки, незернової сиро­вини, сільськогосподарської продукції для загальнодержав­них, регіональних та інших потреб на внутрішньому ринку та з метою одержання прибутку.

Правомочністю компанії є здійснення експортно-імпорт­них операцій із зерном, продуктами його переробки, незерновою сировиною, сільськогосподарською продукцією та тех­нологічним обладнанням як за своїми, так і міжурядовими угодами.

Статутом визначається предмет діяльності компанії (п. 18). Це перш за все розроблення балансів державних ре­сурсів зерна та насіння для Автономної Республіки Крим і областей, організація виконання державного замовлення та використання державних ресурсів зерна і насіння за пого­дженням з Кабінетом Міністрів України; зберігання закупле­ного до державних ресурсів елітного і сортового насіння; про­вадження посередницької та торгівельно-закупівельної діяль­ності, спрямованої на задоволення потреб підприємств і ре­гіонів у продовольчому та фуражному зерні, продуктах його переробки, незерновій сировині, елітному і сортовому насін­ні, вивченні кон'юнктури ринку. На компанію покладається обов'язок забезпечувати виробництво борошна, крупів, хлі­бобулочних і макаронних виробів, комбікормів та інших хар­чових і кормових продуктів. Важливою правомочністю ком­панії слід вважати визначення та вивчення основних напря­мів технології удосконалення, технології приймання, обробки, зберігання зерна, борошномельно-круп'яного, комбікор­мового, хлібопекарського і макаронного виробництва та ін­ших питань.

Статут містить в собі правові норми про права акціонерів, органи управління та їхні повноваження.

3. Успішна виробничо-господарська підприємницька ді­яльність сільськогосподарських товаровиробників перебуває в прямій залежності від стану їхнього матеріально-технічного забезпечення, ремонтно-технічного та іншого обслуговуван­ня. За сучасних умов в Україні зазначені функції виконує Ук­раїнський державний концерн матеріально-технічного і сер­вісного забезпечення агропромислового комплексу. Створен­ня концерну схвалено постановою Ради Міністрів України "Про створення Українського державного концерну по мате­ріально-технічному і сервісному забезпеченню агропромис­лового комплексу" від ЗО березня 1991 р. Його діяльність рег­ламентується чинним законодавством України і Статутом концерну.

Як зазначено в Статуті, концерн створений для координа­ції діяльності, захисту прав, представлення загальних інтере­сів учасників концерну у державних та інших органах, міжна­родних організаціях на основі виконання добровільної цен­тралізації функцій науково-технічного і виробничого розвит­ку, а також інвестиційної, фінансової, зовнішньоекономічної діяльності. Концерн є юридичною особою, володіє власним відокремленим майном, що складає його статутний фонд. Він діє на принципах господарського розрахунку, має самостій­ний баланс, розрахунковий та інші рахунки в банку, в тому числі для здійснення зовнішньоекономічних розрахунків. Підприємства та об'єднання — засновники, а також інші під­приємства, що добровільно входять до складу концерну, збе­рігають свою самостійність, права юридичної особи відповід­но до чинного законодавства.

Концерн "Украгротехсервіс" разом з підприємствами та об'єднаннями, що входять до його складу, виконує відповідні функції. Основними серед них є: по-перше, виявлення по­треб підприємств агропромислового комплексу в матеріаль­но-технічних ресурсах і забезпечення КСГП, ВСГК, АСГТ, ДСГП та селянських фермерських господарств, орендарів землі, переробних, будівельних та інших підприємств та орга­нізацій АПК тракторами, автомобілями, причепами, сільсь­когосподарськими машинами, меліоративною і землерийною технікою, металами, трубами, будівельними ресурсами та ін.; по-друге, здійснює комплектування сільськогосподарських та інших будов агропромислового комплексу технологічним та сантехнічним обладнанням, кабельно-провідниковою про­дукцією та іншими виробами і матеріалами по всій номенкла­турі замовника та ін.

Концерн "Украгротехсервіс" вступає в договірні відноси­ни з посередницькими організаціями і підприємствами з пи­тань делегованих засновниками, організує роботу по своєчас­ному укладанню договорів з підприємствами та об'єднаннями концерну, забезпечує поставку матеріально-технічних ресур­сів згідно з договорами. Концерн бере на себе зобов'язання розміщувати замовлення та здійснювати централізовані за­купки, розподіл і реалізацію ресурсів для забезпечення вироб­ничої діяльності підприємств агропромислового комплексу. Відповідно із чинним законодавством концерн провадить зовнішньоекономічну діяльність і виконує функції замовника щодо імпортних поставок матеріально-технічних ресурсів.

Концерн "Украгротехсервіс" має право купувати, продава­ти, здавати в оренду іншим юридичним особам належні без­посередньо йому споруди, устаткування, транспортні засоби, інвентар, сировину, інші матеріальні цінності, а також спису­вати їх з балансу.

Внаслідок складних економічних умов, в яких нині пере­бувають сільськогосподарські товаровиробники, ділова ак­тивність підприємств та об'єднань концерну 'Украгротехсер­віс" значною мірою зменшилась.

4. В кінці 90-х років Україна мала високо розвинуту мере­жу міжколгоспних будівельних організацій, заснованих на праві спільної часткової власності колгоспів; громадське тва­ринництво мало добротні тваринницькі приміщення, значну кількість птахофабрик, розвивалось житлове будівництво для селян-колгоспників. У ці роки відбулось злиття міжколгосп­них будівельних організацій з державними науково-проектними і будівельними організаціями. На цій основі 29 травня 1991 р. установча конференція організаторів-засновників кооперативно-державної корпорації "Украгропромбуд" прийняла і затвердила свій Статут. Ця корпорація об'єднала в собі засоби і кошти, належні міжколгоспним будівельним організаціям, що складають 72 відсотки і 28 відсотків коштів Мі­ністерства сільського будівництва України. Таким чином, це утворення становить собою спільну часткову колективно- державну власність. Уряд України наділив корпорацію правами органу державного управління майном, яке є державною власністю і належить корпорації на праві повного господарського відання.

Статутом Української кооперативно-державної корпорації по агропромисловому будівництву "Украгропромбуд" визна­чено, що корпорація є самостійним об'єднанням і має права юридичної особи.

Корпорація має статус самостійного позавідомчого госпо­дарського об'єднання і без згоди засновників не може входи­ти до складу державних, громадських та інших структур уп­равління (міністерств, відомств), що виключає їх втручання в діяльність корпорації.

Відповідно до наданих засновниками функцій корпорація забезпечує координацію дій учасників між собою та зовніш­німи і внутрішніми спеціалізованими організаціями, підпри­ємствами, науково-дослідними і проектними інститутами, установами, іншими підрозділами з метою більш ефективного використання їх можливостей. Корпорація відає питаннями, інвестиційного процесу в спільних інтересах учасників кор­порації; вдосконалення фінансово-кредитного механізму, розробки та реалізації цільових програм в розвитку виробни­чої та соціальної бази з урахуванням кон'юнктури ринку. Корпорація займається забезпеченням виробництва матері­ально-технічними ресурсами, устаткуванням і основними фондами, а також захистом обсягів державного замовлення.

Вищими органами управління в корпорації є Установча конференція, а в наступний період — Рада корпорації. Статут корпорації передбачає збереження економічної самостійності засновників на основі договірної госпрозрахункової системи, її взаємодії у виробничій, науковій, соціальній та інших сфе­рах діяльності.

У визначенні правового становища корпорації певну роль відіграє Установчий договір про створення української коо­перативно-державної корпорації по агропромисловому будів­ництву "Украгропромбуд", який складають 8 його статей. Ос­новні положення цього договору знайшли своє закріплення в Статуті корпорації. Згідно з п. 6 договору корпорація в разі необхідності створює за рішенням засновників свій галузевий комерційний (інвестиційний) банк, діяльність якого здійсню­ється за його Статутом, випускає цінні папери і здійснює операції на ринку цінних паперів. У разі порушення Установ­чого і господарчих договорів, а також Статуту корпорації її учасники можуть бути виключені Радою з корпорації з від­шкодуванням заподіяної їхніми неправомірними діями шко­ди з обов'язковим виконанням їх договірних зобов'язань до кінця дії договорів.

У системі суб'єктів зовнішніх аграрних правовідносин важливе місце належить установам банку, яких в Україні на­раховується близько 160. Провідну роль серед установ банків займає Національний банк України.

У забезпеченні фінансової діяльності сільськогосподар­ських товаровиробників певну роль відіграє Акціонерний ко­мерційний агропромисловий банк "Україна". Правове стано­вище цього банку визначається Законом "Про банки та їх ді­яльність", що прийнятий 20 березня 1991 р. і Статутом цього банку. Статут акціонерного комерційного агропромислового банку "Україна" затверджено загальними звітно-виборними зборами акціонерів банку 26 квітня 1996 р. із змінами і допов­неннями, затвердженими загальними зборами акціонерів банку 10 квітня 1998 р. Цей банк належить до єдиної банків­ської системи України і є акціонерним товариством відкрито­го типу.

Банк на комерційних засадах здійснює комплексне обслу­говування резидентів та нерезидентів України, забезпечуючи пріоритетне обслуговування агропромислового сектора еко­номіки. Згідно з Статутом банк є економічно самостійним від виконавчих і розпорядчих органів державної влади в рішен­нях, пов'язаних з його оперативною діяльністю, а також щодо вимог і вказівок, які не відповідають чинному законодавству. Банк є юридичною особою з моменту реєстрації в Національ­ному банку і має самостійний баланс. Банк володіє, користу­ється і розпоряджається майном: будівлями, спорудами, ос­новними засобами, обладнанням, інвентарем, іншими фон­дами і коштами, що належать банку на правах колективної власності. Банк може використовувати своє майно для здій­снення господарської та іншої не забороненої законодав­ством діяльності, зокрема, передавати його за плату чи без­оплатно у володіння, користування або у власність іншим юридичним або фізичним особам.

Банк несе повну відповідальність за використання і збері­гання довірених йому клієнтами грошових коштів, цінностей і майна. Він несе відповідальність по своїх зобов'язаннях усім належним йому майном, на яке за чинним законодавством може бути звернено стягнення.

Правомочності банку полягають у здійсненні ним відпо­відних операцій, а саме: залученні і розміщенні грошових вкладів та кредитів; здійсненні розрахунків за дорученням клієнтів, банків-кореспондентів та їх касовому обслуговуван­ні; веденні рахунків банків-кореспондентів; фінансуванні ка­пітальних вкладень за дорученням власників або інвестованих коштів; випуску платіжних документів і цінних паперів (че­ків, акредитивів, акцій, облігацій, векселів); купівлі-продажу і зберіганні платіжних документів, цінних паперів, а також операцій з ними; видачі поручительств, гарантій та інших зо­бов'язань за третіх осіб, що передбачають їх виконання в гро­шовій формі; придбанні права вимоги поставки товарів і на­дання послуг, прийняття ризику виконання таких вимог та інкасації таких вимог (факторинг); придбанні за власні кошти засобів виробництва для передачі їх в оренду (лізинг); купівлі організаціями і громадянами та продажу їм іноземної валюти готівкою і валюти, що знаходиться на рахунках і вкладах; ку­півлі і продажу в Україні і за кордоном монетарних металів; залученні і розміщенні дорогоцінних металів на рахунку і вкладах та інших операцій з цими цінностями відповідно до міжнародної банківської практики.

Крім цього до функцій банку належать довірчі операції (залучення та розміщення коштів, управління цінними паперами та інші) за дорученням клієнтів; надання Консультацій­них послуг; проведення операцій по касовому виконанню державного бюджету за дорученням Національного банку; здійснення інших операцій з дозволу Національного банку України. Банк здійснює банківські операції на (підставі дого­ворів, якими визначаються права та обов'язки, відповідаль­ність сторін, строки, процентна ставка, розмір плати за по­слуги, санкції, способи забезпечення зобов'язану та інші умо­ви, що не суперечать законодавству.

Серед діючих в Україні комерційних банків слід відзначи­ти Акціонерний комерційний банк розвитку Нафтогазового комплексу "Укрнафтогазбанк", обласні та територіальні ко­мерційні банки.