logo search
Теор_я держави _ права (Сухонос)

Глава 18. Форма права

359

Таблиця 18.1. Класифікація джерел права

Виміри

Джерела права в матеріальному значенні

Джерела права в гносеологічному значенні

Джерела праве в ідеологічному значенні

Джерела права у формальному значенні (форми права)

[Види

Матеріальні умови життя суспільства

Форми власності

Інтереси людей

Літописи

Істориниі хроніки

Тексти законів минулого

Політична орієнтація законодавця і груп тиску

Правосвідомість

Правові вчення

Принципи права

Юридичні доктрини

Погляди та ідеї відомих людей

Релігійно-правові акти

Нормативно-правовий акт

Нормативний договір

Правовий звичай

Юридичний прецедент

До таких джерел права належать матеріальні умови життя суспільства, форми власності та інтереси людей. Сукупність цих джерел права визначається як матеріальне джерело права. Так, наприклад, у XX столітті виникли матеріальні передумови для реалізації багатьох соціальних прав: права на соціальне страху­вання, права пенсійного забезпечення, права на труд тощо. Буду­чи об'єктивно обумовленими, вони були закріплені в конститу­ціях більшості розвинених країн. Крім того, з розвитком рин­кової економіки матеріальні умови життя суспільства зумовили появу в Україні тих норм, що регулюють ринкові відносини -відносини конкуренції, приватної власності тощо. Визнання при­ватної власності священним і недоторканним природним пра­вом людини зумовило появу правових норм, що захищають цю форму власності. Щодо інтересів людей, то дуже часто в парла­менті приймаються акти, які захищають інтереси певних кате­горій людей - військовослужбовців, пенсіонерів, олігархів тощо.

Джерела права в гносеологічному значенні - де джерела пі­знання, тобто ті історичні документи, релігійні погляди, що дій* шли до цього часу і з яких люди отримують звання про право.

До таких джерел належать літописи, історичні хроніки, тек­сти законів минулого. Прикладами останніх є Закони Ману в

358 РОЗДІЛ 4. ТЕОРІЯ ПРЛВА

терміна «джерело права» непридатним, оскільки той є багатови­мірним. Ця багатомірність зумовлює необхідність замінити тер­мін «джерело права» терміном «форма права», під якого слід розуміти різні види права, що відрізняються за способом вира­ження змісту норм права.

На противагу Г. Шершиаевичу інший правознавець Б. Шейнд-лін вважав, що менш влучним для вираження явища чи властиво­сті права є термін «форма права*, оскільки саме він (зовнішня, вну­трішня форма) е дуже багатозначним та багатовимірним.

Правова теорія радянського періоду також зазнала значної дискусії щодо правильності термінів «форма права» чи «джере­ло права». Так, А. Шебанов визнавав більш правильним засто­сування терміна «форма права*, а Є. Кечек'ян та С. Зивс схиля­лися до терміна «юридичне формальне джерело права*1.

Така дискусія врешгі-решг зумовила появу терміна «форма (джерело) права* та «джерело (форма) права». Прихильники такого підходу вважали, що оскільки процес (джерело) і резуль­тат (форма) діяльності з приводу створення норми права розі­рвати не можна, доцільним було б використовувати терміни «форма права» і «джерело права» як синоніми.

Проте, на наш погляд, відмінність між ними все ж таки є.

Джерело права передбачає умови і чинники, які обумовлю­ють зміст правил поведінки і якість норми права, що відповіда­ють останнім. Як джерело права можуть виступати правотворча діяльність державних органів, воля суспільства тощо. Результа­том же такої діяльності і виступає форма права. Крім того, ви­ходячи з загальноприйнятого значення слова «джерело» як «уся­кого початку або підстави, кореня і причини, вихідної точки», ототожнення форми права і джерела права е не зовсім корект­ним, адже друге поняття ширше за перше.

Класифікація джерел права. Щоб пояснити вищезазначене, слід звернутися до питання класифікації джерел права. Так, виділяються джерела права в матеріальному, гносеологічному, ідеологічному і у формальному значенні (див. табл. 18.1).

Джерела права в матеріальному значенні - це матеріальні умови життя суспільства, що об'єктивно зумовлюють виникнення права, необхідність правового регулювання і певної державної влади.

1 Про погляди таких правознавців, як Г. Шершиневич, Б. Шейндлін, А. Шеба­нов, Є. Кечек'ян та С. Зивс детальніше див.: Онищєнко Н.М. Джерела арава та правові системи сучасності // Правова держави. Щорічник, наукових праць Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України. - К., 2001. -Вип. 12. - С, 90,