Глава 17. Норма права

355

Прикладом простого повного способу викладення норми права є частина 1 статті 109 Кримінального кодексу України, де зазначається: «Дії, вчинені з метою насильницької зміни чи по­валення конституційного ладу або захоплення державної влади, а також змова про вчинення таких дій, - караються позбавлен­ням волі на строк від п'яти до десяти років»¹.

Прикладом розгорнутого повного способу викладення норми права є частина 1 статті 127 Кримінального кодексу України, яка говорить: «Катування, тобто умисне заподіяння сильного фізич­ного чи морального страждання шляхом нанесення побоїв, му­чення чи інших насильницьких дій з метою спонукати потерпі­лого чи іншу особу вчинити дії, що суперечать їх волі, - карається позбавленням волі на строк від трьох до п'яти років»². У даному випадку дається розгорнуте пояснення терміна «катування».

Прикладом посилкового способу є частина 2 статті 630 Цивіль­ного кодексу України, де зазначається: «Якщо у договорі не мі­ститься посилання на типові умови, такі типові умови можуть застосовуватись як звичай ділового обороту, якщо вони відпові­дають вимогам статті 7 цього Кодексу»³. Для того щоб застосу­вати статтю 630, слід ще звернутися до статті 7 Цивільного ко­дексу України.

Прикладом бланкетного способу є частина П статті 29 Консти­туції України: «Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом»⁴.. Для того щоб за­стосувати дану норму, слід звернутися до інших нормативно-право­вих актів і з'ясувати, який існує порядок притягнення осіб до кри­мінальної чи адміністративної відповідальності.

Питання для самоконтролю

1. Що таке структура норми права?

2. Що таке гіпотеза структури норми права?

3. Що таке диспозиція структури норми права?

4. Що таке санкція в структурі норми права?

¹ Кримінальний кодекс України (Прийнятий сьомою сесією Верховної Ради

України 5 квітня 2001 року). - К., 2001. - С. 56.

^г Там само. - С. 63.

'Цивільний кодекс України, прийнятий 16 січня 2003 року. - X., 2003. - С, 197.

* Конституція України: Прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28

червня 1996 року. - К., 1997. - С. 12.

23'

354 РОЗДІЛ 4. ТЕОРІЯ ПРАВА

Позитивна санкція виражається у відзнаках - преміях, під­вищеннях у посаді тощо. Охоронна санкція може бути штраф­ною чи відновлювальною.

Штрафна санкція передбачає позбавлення волі, штраф, дога­ну, стягнення матеріальної шкоди тощо. Основним завданням штрафних санкцій є покарання правопорушника, а також попе­редження майбутніх правопорушень, виправлення і перевихо­вання правопорушника.

Відновлювальна санкція передбачає усунення нанесеної лю­дині шкоди і відновлення її прав. Поширеними відновлюваль-ними санкціями е стягнення аліментів, відновлення на роботі незаконно звільненого тощо, їх основним завданням є віднов­лення порушених прав.

Конкретний нормативно-правовий акт не завжди містить усі три елементи структури одночасно. Так, у статті 731 Цивільного кодексу є диспозиція, а санкція передбачається статтею 736 цьо­го Кодексу. Особлива частина Кримінального кодексу в основ­ному містить диспозицію і санкцію, а гіпотеза, як правило, розта­шована у Загальній частині.

Способи викладення норм права. Наявність або відсутність у статті нормативно-правового акту всіх елементів структури норми права дозволяє виділити повний, посилковий та бланкет-ний спосіб викладення.

Повний спосіб передбачає викладення всіх трьох елементів стру­ктури норми права у статті відповідного нормативно-правового акту.

В умовах посилкового способу викладення в статтях норма­тивно-правового акту містяться не всі структурні елементи пра­вової норми, але є посилання на інші статті цього чи іншого акту. Посилковий спосіб передбачає посилання на ті конкретні статті даного чи інших нормативно-правових актів, в яких міс­титься «відсутня» частина норми.

Бланкетний спосіб викладення передбачає, що для з'ясуван­ня змісту гіпотези чи диспозиції та санкції слід звертатися не до конкретної статті нормативно-правового акту, а до певної групи чи виду нормативних актів.

Повний спосіб передбачає два варіанти викладення — прос­тий або розгорнутий. Простий спосіб викладення характеризу­ється відсутністю розгорнутих визначень, класифікаційних ознак при розкритті змісту елементів норми внаслідок їх очевидності. Розгорнутий спосіб викладення містить вказівки на ознаки, ви­значення, поняття, шляхом яких розкривається зміст того чи іншого структурного елементу норми права.