§ 2. Фінансові правомочності сільськогосподарського підприємства

1. Колективно-кооперативні і державні сільськогосподар­ські підприємства проводять свою виробничо-господарську і фінансово-економічну діяльність на засадах сучасних ринко­вих економічних відносин. Правову основу цієї діяльності становить Конституція України, ст. 42 якої наділяє громадян

правом займатися підприємницькою діяльністю. Держава за­безпечує захист підприємницької діяльності. У ній беруть участь колективно-кооперативні сільськогосподарські під­приємства та їхні члени, вони реалізовують наявне в них пра­во власності на вироблену сільськогосподарську продукцію і право розпорядження майном і коштами; державні сільсько­господарські підприємства здійснюють свої фінансові право­мочності на основі права повного господарського відання. Поряд із законами кожне з сільськогосподарських підпри­ємств при здійсненні своїх фінансових прав та обов'язків ке­рується Статутом підприємства.

У процесі цієї діяльності підприємства виходять із наявних ресурсів земель сільськогосподарського призначення, матері­ально-технічного забезпечення, фінансових коштів, витрат на оплату праці спеціалістів і працівників підприємства, аморти­заційних відрахувань, витрат на ремонт техніки, сплати по­датків і зборів, у сучасних умовах сільськогосподарські това­ровиробники мають здійснювати збут (продаж) виробленої продукції і вивчати можливості переходу від виробництва до маркетингової концепції їх підприємництва.

Для кожного з товаровиробників є необхідним пошук по­купців, виявлення запитів і потреб споживача. За умов ста­новлення ринкових економічних відносин набуває особливої значущості для товаровиробника закріплене (приналежне) своє місце на ринку, а також рівень його конкурентоздатності.

Зазначені фактори обов'язково враховуються при складан­ні плану економічного і соціального розвитку сільськогоспо­дарського підприємства або його бізнес-плану.

В плані економічного і соціального розвитку сільськогос­подарського підприємства викладено кількість і види сіль­ськогосподарської продукції, яку підприємство планує реалі­зувати, основні економічні показники (валова продукція в рослинництві, тваринництві), чисельність зайнятих праців­ників. В плані зазначаються фонди споживання (всього ти­сяч), фонд оплати праці, в тому числі доходи від індексації; фонд оплати працівників, зайнятих в сільськогосподарському виробництві; грошові виплати і заохочення; середній доход одного працівника (в гривнях), в тому числі зайнятого у ви­робництві, рівень продуктивності його праці (в гривнях).

У плані приділяється увага виробництву і собівартості про­дукції рослинництва (зайняті під ними земельні площі, урожайність сільськогосподарських культур, собівартість повно­цінного зерна), потреба в насінні та посадковому матеріалі для посіву й посадки в наступному році; баланс продукції рослинництва.

В плані спеціальним резервом викладено програму розвит­ку тваринництва: виробництво продукції, вирощування худо­би і птиці, реалізація худоби і птиці в живій вазі, реалізація на м'ясо, виробництво молока, яєць; поголів'я тварин, птиці та кількість бджолосімей; кількість свиней, молодняка (всього голів); розрахунок продуктивності худоби і птиці, їхня собі­вартість; забезпечення худоби і птиці кормами; виробництво промислової продукції і реалізація (мукомельно-круп'яна, випікання хліба, ін.), (цегла та ін.).

В плані також зазначаються питання щодо соціального розвитку села. Завершується план даними про валовий і чис­тий доход підприємства.

Питанням виробничо-господарської і фінансової діяль­ності приділяється увага і у бізнес-плані підприємства. Пока­жемо яким е зміст бізнес-плану на прикладі цього акта у від­критому акціонерному товаристві агрофірми "Першотравне-ва" Василівського району Запорізької області.

В розділі І бізнес-плану викладається юридичний статус підприємства: його назва, адреса, код агрофірми, розрахунконий рахунок в АПБ "Україна", форма власності — колектив­на; виробничий напрям — продовольчий; статутний фонд — 7998390 грн.; кількість акціонерів дорівнює 31993560. Номі­нальна вартість 1 акції — 0,25 грн.

Розділ II. Коротка характеристика товариства. Загальна земельна площа — 3935 га; сільськогосподарських угідь — 3504 га; в тому числі орних земельних насаджень — 1014 га; природні пасовиська — 213 га; інтенсивний сад 1124 га для постачання м. Запоріжжя свіжими фруктами. Поряд з садів­ництвом у господарстві розвивається тваринництво;

розділ III — характеристика продукції, що виробляється, і ринків збуту;

розділ IV — характеристика конкурентного середовища;

розділ V — план маркетингової діяльності, в якому наво­диться перелік наявних на підприємстві маркетингових служб (служба збуту);

розділ VI містить план виробничої діяльності підприємства;

розділ VII присвячено охороні оточуючого середовища (зокрема, перехід господарства на біологічні засоби захисту саду від шкідників і хвороб, впровадження імунних сортів сім'ячкових порід, в результаті чого будуть створені умови для більш раціонального використання хімічних і біологічних препаратів, в економічному, екологічному і гігієнічному ас­пектах.

Спеціальний розділ VIII присвячено фінансовому плану і програмі інвестицій.

Бізнес-план визначає мету і концепцію розвитку підпри­ємства та необхідні умови і ресурси для здійснення заплано­ваних заходів. При його складанні необхідно зробити аналіз місця і стану підприємства в існуючому економічному сере­довищі (оцінка поточного стану), по-друге, слід визначити той рівень, якого збирається досягти підприємство (бажаний стан) і по-третє — зайнятися розробкою найбільш ефектив­них заходів для переходу поточного в бажаний стан. При складанні бізнес-плану враховуються зовнішні і внутрішні чинники діяльності сільськогосподарського підприємства та плановані його надзвичайні і стратегічні заходи по його фі­нансовому оздоровленню та визначенню джерел інвестицій­них ресурсів. Надаючи кредит, банк звертає увагу на стабіль­ність і безпеку бізнесу, яким займається підприємство. Для зменшення ризику банки можуть вимагати від кредитоодержувача додаткових гарантій, які потрібно записати у бізнес-плані. Ризиковий капітал (векгури) — їхнього пріоритетного отримання значного прибутку, контроль ліквідність (40 від­сотків для малих підприємств).

3. Фінансово-економічна діяльність сільськогосподарсь­кого підприємства основана на виконанні бізнес-плану, має своїм завданням його фінансове забезпечення і головним чи­ном регулює внутрішньогосподарські фінансові відносини. Ці правовідносини виникають, знижуються і припиняються в процесі фінансового забезпечення усіх складових частин біз­нес-плану, фінансування коштами підприємства, придбання основних та обігових засобів виробництва, поповнення фон­ду коштів для проведення оплати праці членів КСГП, ВСГП, АСГТ, працівників радгоспів та найманих трудівників, за ра­хунок грошових надходжень поповнюється фонд амортиза­ційних відрахувань і покриваються витрати на соціальне стра­хування, поповнюються фонди пенсійного забезпечення, відраховуються кошти на розширене відтворення, для наступ­ного фінансування капітального будівництва та на інші внутрішньогосподарські витрати підприємства. До внутріш­ньогосподарських належить віднести відрахування коштів для оплати за одержані і використані кредити, кошти для оплати за одержані підприємством виробничогосподарські послуги, в тому числі на підготовку і підвищення кваліфікації механіза­торів, тваринників, спеціалістів та ін.

Безпосереднє відношення до фінансової діяльності сіль­ськогосподарських підприємств мають ціни. Відповідно до ст. 15 Закону "Про колективне сільськогосподарське підпри­ємство" останнє реалізує свою продукцію та надає послуги підприємствам, організаціям і громадянам за цінами і тари­фами, які встановлюються ним самостійно або на договірній основі, що відповідає засадам ринкових економічних відно­син. В разі регулювання цін державою гарантуються однакові права та обов'язки сільськогосподарських товаровиробників, незалежно від форм господарювання. При цьому слід виходи­ти з того, що закупівельні ціни на сільськогосподарську про­дукцію, оптові ціни на засоби виробництва, матеріальні ре­сурси і тарифи на послуги для села повинні бути науково обгрунтованими і виходити з еквівалентного співвідношення між всіма формами суспільного виробництва і сільського гос­подарства, постійно зростаючими витратами народного гос­подарства на задоволення соціальних потреб сучасного сус­пільства та іншими об'єктивними факторами.

Основні засади здійснення внутрішньогосподарських фі­нансових правомочностей сільськогосподарських підпри­ємств закріплені в ст. 17 Закону "Про колективне сільсько­господарське підприємство". Джерелами утворення фінансо­вих ресурсів підприємства є доход, амортизаційні відрахуван­ня, кошти, одержані від продажу майна, цінних паперів, пайові та інші внески членів підприємства, підприємств і ор­ганізацій, а також інші надходження. Як і інші підприєм­ницькі утворення сільськогосподарські підприємства мають право випускати цінні папери. З метою забезпечення раціо­нального використання і схоронності коштів підприємство самостійно визначає розмір готівки на поточні витрати, яка постійно перебуває в його касі. Відповідні фінансові право­мочності сільськогосподарських товаровиробників визначені в законах про банки та їхню діяльність, в Законі України "Про лі­зинг" від 16 грудня 1997 p., "Про товарну біржу" від 10 грудня 1991р. та ін.