logo search
Теор_я держави _ права (Сухонос)

Глава 13. Політико-державний режим 247

Види ліберального політичного режиму. Існує два основних різновиди ліберального політичного режиму: класичний (при­хильники - Є. Бентам, Б. Констан, Дж. Локк, А. Сміт) та новий (М. Фрідмен, Ф. Хайєк).

Для класичного лібералізму характерними є такі ознаки:

  1. заміна свідомого керівництва економічними процесами, та­ кими, що саморегулюються;

  2. обґрунтування особистої та політичної свободи свободою еко­ номічною;

  3. використання (без примусу) стихійних (насамперед, ринко­ вих) сил суспільства;

  4. ліберальна модель полягає в достатності існування раціона­ льної та стабільної правової структури, у рамках якої люди займаються будь-якою діяльністю згідно з особистими пла­ нами. Держава, у якої є спеціальний апарат примусу, пови­ нна створювати умови, які б сприяли максимальному розви­ тку індивідуальних здібностей, ініціативи і самостійності, прогнозування і планування діяльності громадян;

  5. закон повинен перешкоджати будь-яким спробам обмежити

Планування і конкуренція можуть поєднуватись лише за умови, що перше сприятиме конкуренції, а не протидіятиме їй;

вил, які застосовувалися б до широкого кола ситуацій, надав­ши індивіду свободу у всьому, що залежить від локальних обставин.

Класичному лібералізму відповідає концепція «держави -нічного сторожа», суть якої полягала в тому, що держава повин­на була бути наділена лише мінімальними, найнеобхіднішими функціями, що забезпечують охорону порядку та захист країни

Для нового лібералізму (так званий неолібералізм), який став результатом переосмислення економічної та соціальної ролі держави, характерними є:

  1. збереження і захист природних прав людини;

  2. договірний характер відносин між окремою людиною і дер­ жавою;

  3. пріоритет громадянських свобод над політичними, юридич-

  4. адаптування до історичних, національних і культурних умов;

6) втручання держави в суспільну сферу;

248 РОЗДІЛ 3. ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ

  1. прагматизм, меркантилізм, раціоналізм;

  2. пошук і досягнення консенсусу;

9) поліпшення соціальних умов реформування; 10) благодійність і доброчинність.

Неолібералізму відповідає концепція «позитивної держави», яка за допомогою спеціальної системи податків і державних соціальних програм перерозподіляє матеріальні блага на користь незаможних верств населення. Саме з концепції позитивної дер­жави виросли теорії держави загального благоденства і соціаль­ної держави.

Питання для самоконтролю

  1. Що таке лібералізм?

  2. Які існують види ліберального політичного режиму?

  3. Яка концепція держави відповідає класичному лібералізму?

  4. Яка концепція держави відповідає неолібералізму?

  5. У чому полягає суть концепції «держави - нічного сторожа»?

  6. У чому полягає суть концепції «позитивної держави»?