§ 5. Відповідальність за порушення вимог ефективного використання земель та інших природних ресурсів в аграрному виробництві

Відповідальність за порушення вимог ефективного приро­докористування в сільському господарстві складає сукупність юридичних засобів, які забезпечують примусове виконання санкцій, що накладаються на винних осіб. Найбільш поши­реними є майнова, адміністративна та кримінальна відпові­дальність.

1. Майнова відповідальність передбачає можливість ком­пенсації шкоди, заподіяної порушенням законодавства про використання земель та інших природних ресурсів. Компен­сація може мати місце внаслідок правомірних дій у разі вилу­чення земель та інших природних ресурсів для громадських і державних потреб, винного заподіяння шкоди власнику чи користувачам природних ресурсів і компенсації державою шкоди, яка виникла з вини екологічно шкідливих вироб­ництв, тобто компенсація шкоди за "чужу вину".

Майнова відповідальність сприяє вжиттю заходів щодо відновлення якості земель та інших природних ресурсів, за­хисту майнових та екологічних прав людини залежно від уні­кальності, природної та наукової цінності знищених чи по­шкоджених природних ресурсів і об'єктів та передбачає еле­менти штрафного компенсування шкоди, а в ряді випадків — і заходи стимулювання, спрямовані на заохочення органів, які здійснюють контроль у цій сфері та використання засобів на оздоровлення навколишнього середовища і здійснення природоохоронних заходів.

Визначення шкоди проводиться на основі різноманітних методів: таксового, витратного, розрахункового, нормативно­го. Таксовий метод базується переважно на застосуванні такс, тобто встановленої через нормативно-правовий порядок гро­шової суми по відношенню до розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян за одиницю знищеного чи по­шкодженого природного ресурсу. Цей порядок запроваджено при визначенні шкоди, заподіяної лісовому господарству, тваринному світу тощо.

Суб'єкти права власності на землю сільськогосподар­ського призначення або ж державні підприємства, яким зе­мельна ділянка надана на праві користування зазнають май­нової шкоди внаслідок псування чи іншого пошкодження земельної ділянки, безгосподарного використання земель, псування сільськогосподарських земель, забруднення їх виробничими та іншими відходами та стічними водами. Ця шкода заподіюється тому, що не вживаються обов'язкові заходи поліпшення земель і охорони фунтів від вітрової, вод­ної ерозії та інших процесів, що погіршують стан грунтів. Господарство несе певні збитки від несвоєчасного повернен­ня зайнятих земель або невиконання обов'язків щодо приве­дення їх у стан, придатний для використання за призначен­ням, та з інших причин.

Відшкодування збитків, що їх зазнали власники, користувачі, орендарі внаслідок порушення земельного законодавст­ва, передбачено ст. 88 Земельного кодексу України. Цією нормою визначається, що збитки, заподіяні вилученням (ви­купом) або тимчасовим зайняттям земельних ділянок, а також обмеженням прав власника землі та землекористувачів, в тому числі орендарів, погіршення якості земель або приве­дення їх у непридатність для використання за цільовим призначенням у результаті негативного впливу, спричинено­го діяльністю підприємств, установ, організацій та громадян, підлягають відшкодуванню в повному обсязі власникам землі та землекористувачам, в тому числі орендарям, які зазнали цих збитків. У разі обчислення обсягу збитків враховуються проведені витрати на поліпшення якості землі за час вико­ристання земельних ділянок, а також неодержані доходи.

Витратний метод визначення шкоди застосовується на ос­нові даних про витрати, необхідні для здійснення заходів що­до відновлення природних ресурсів, зокрема, у разі заподіян­ня шкоди лісовим ресурсам внаслідок забруднення їх стічни­ми водами, хімічними, фізичними, біологічними впливами, які призводять до їх знищення (наприклад, шкода, заподіяна внаслідок підпалу лісових ресурсів, компенсується у розмірі вартості втрат товарної деревини, що вираховується згідно з розцінками для цієї місцевості, грошовими сумами, необхід­ними для вирощування нових лісових культур чи молодняку природного походження замість знищених, робіт по очистці території та затрат на гасіння пожежі).

Розрахунковий метод базується на системі розрахунків об­числення шкоди. Він широко застосовується при визначенні шкоди, заподіяної власнику порушенням водного законодав­ства, та збитків, завданих рибному господарству внаслідок скидання в рибогосподарські водойми неочищених вод та ін­ших відходів, обчислення розміру шкоди, заподіяної пору­шенням земельного законодавства.

В основу нормативного методу покладені економічні нор­мативи плати за лімітне та понадлімітне використання при­родних ресурсів, зниження (погіршення) їх якості та платежі за викиди забруднюючих речовин у навколишнє середовище, в яких враховуються особливості природних ресурсів чи їх комплексу, склад і властивості викидів, а також затрати, не­обхідні для ліквідації чи попередження забруднення, віднов­лення якості природних ресурсів. Такі нормативи диферен­ціюються щодо природних ресурсів державного і місцевого значення, окремих регіонів держави і встановлюються на прогнозний період з урахуванням річних викидів забруднюю­чих речовин чи шкідливих фізичних, біологічних та інших впливів. Джерелом нормативних платежів можуть бути витра­ти виробництва та доходи сільськогосподарських підпри­ємств, кооперативів і акціонерних товариств.

У практиці нормативного визначення шкоди, заподіяної власником землі та користувачем земель й інших природних ресурсів, знайшли нормативне закріплення такі різновиди платежів: базові, що встановлюються в межах погоджених нормативів викидів (скидів) і лімітів використання природних ресурсів та плату за землю, п'ятикратні і десятикратні розміри платежів за перевищення гранично допустимих кон­центрацій і тимчасово погоджених скидів (викидів), переви­щення лімітів використання природних ресурсів.

Важливим відновлювальним заходом є компенсація шко­ди, заподіяної здоров'ю та майну громадян, майну сільсько­господарських, колективних підприємств, кооперативів і акціонерних товариств, екологічно небезпечними об'єктами (АЕС) тощо.

2. Адміністративна відповідальність передбачається природноресурсовим законодавством та Кодексом про адмініст­ративні правопорушення. Підставою для притягнення вин­них до такої відповідальності є адміністративне правопору­шення, тобто протиправна, винна (навмисна або необереж­на) дія чи бездіяльність, яка посягає на право власності на природні ресурси, встановлений порядок управління, приро­докористування, права та інтереси суб'єктів природокористу­вання і передбачений режим використання, відтворення та охорони даних ресурсів чи порушення при цьому норм еко­логічної безпеки.

Адміністративна відповідальність може наставати за само­вільне зайняття земель, самовільне користування водними об'єктами, надрами, самовільну передачу лісокористування, укладання угод, які в прямій чи прихованій формі порушують право власності на води, надра, ліси, тваринний світ, псуван­ня і забруднення сільськогосподарських земель, забруднення земель хімічними та радіоактивними речовинами, виробни­чими відходами, стічними водами, невиконання вимог при­родоохоронного режиму по використанню земель; невико­нання умов щодо зняття, зберігання і нанесення родючого шару фунту, а також інші правопорушення.

Відповідальність може наставати і за водні правопорушен­ня, зокрема, за забруднення і засмічення вод, порушення во­доохоронного режиму на водозаборах, яке призводить до за­бруднення чи до водної ерозії грунтів; введення в експлуата­цію споруд та інших будівель без водоохоронних пристроїв, порушення правил первинного обліку кількості вод, що заби­раються з водних об'єктів або скидаються в них, порушення правил експлуатації водогосподарських споруд тощо.

Порушення допускаються внаслідок недодержання вимог

користування — незаконної порубки та знищення деревини і чагарників, самовільного збору дикорослих плодів, грибів, ягід, горіхів на заборонених ділянках, знищення лісів стічними водами, хімічними речовинами тощо. Негативні на­слідки наступають також при порушенні законодавства про надра, а саме: при самовільній забудові площ залягання ко­рисних копалин, невиконанні вимоги щодо охорони надр, вибірковому добуванні корисних копалин місцевого значен­ня і торфу, порушенні правил геологічного вивчення надр та інших правопорушеннях.

Адміністративна відповідальність може застосовуватись і за порушення вимог щодо використання і охорони тваринно­го світу, зокрема, правил мисливства, рибальства, правил охорони середовища перебування і шляхів міграції тварин, навмисному знищенні об'єктів тваринного світу, занесених у Червону книгу, жорстокому поводженні з тваринами, пору­шенні правил транспортування, зберігання засобів захисту рослин, стимуляторів їх росту, мінеральних добрив та інших препаратів, що завдає шкоди тваринному світу, та інші.

Встановлена адміністративна відповідальність за порушен­ня норм екологічної обстановки при виробництві і реалізації сільськогосподарської продукції в спеціально визначених зо­нах радіаційного забруднення. За загальним правилом адмі­ністративний штраф може накладатися на громадян та поса­дових осіб. У передбачених же законом випадках (ст. 63 КоАП) на громадян може накладатися штраф у розмірі від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів грома­дян і на посадових осіб — від десяти до двадцяти неоподатко­вуваних мінімумів доходів громадян (наприклад, за незаконне використання земель лісового фонду тощо). В окремих ви­падках передбачається адміністративне попередження чи за­стосування додаткових санкцій (конфіскація знарядь неза­конного полювання, рибальства тощо).

3. Кримінальна відповідальність передбачена за вчинення екологічних злочинів, якими визнаються встановлені кримі­нальним законом суспільні і екологічно небезпечні дії (безді­яльність), що посягають на встановлений режим використан­ня, відтворення і охорону земель, інших природних ресурсів, екологічний правопорядок та нормативи екологічної безпеки. Кримінальний кодекс злочинами у сфері раціонального при­родокористування визнає винні, протиправні, суспільні екологічно небезпечні діяння, які можна згрупувати за такими різновидами:

а) злочини, що порушують порядок ефективного викорис­тання природних ресурсів: самовільне зайняття земельної ді­лянки, незаконна порубка лісу, потрава посівів і знищення насаджень, незаконне полювання, незаконне зайняття риб­ним, звіриним та іншими промислами;

б) злочини, що порушують режим охорони природних ре­сурсів і об'єктів, як складової раціонального природокористу­вання: навмисне знищення чи пошкодження лісових масивів шляхом підпалу або іншим загальнонебезпечним способом, недбале знищення чи пошкодження лісових масивів, пору­шення правил боротьби з шкідниками рослин, проведення вибухових робіт з порушенням правил охорони рибних запа­сів, порушення законодавства про континентальний шельф, порушення правил боротьби з епідеміями, жорстоке пово­дження з тваринами, знищення природних об'єктів;

в) злочини, що порушують норми екологічної безпеки: за­бруднення водойм і атмосферного повітря, забруднення моря речовинами, шкідливими для здоров'я людей або живих ре­сурсів моря, незаконне придбання, зберігання, транспорту­вання, використання, передача і знищення радіоактивних ма­теріалів, приховання або перекручення відомостей про стан екологічної обстановки чи захворюваності населення, заго­тівля, переробка або збут радіоактивно забруднених продуктів харчування та іншої продукції, ввезення на територію Украї­ни речовин та матеріалів, які належать до категорії небезпеч­них відходів тощо.

Залежно від характеру вчиненого злочину, його суспільної і екологічної небезпеки, кваліфікуючих ознак, об'єктів пося­гання — суб'єктами кримінальної відповідальності можуть бути громадяни і посадові особи. Кримінальні санкції перед­бачають основні покарання у формі виправних робіт, штра­фу, позбавлення волі та додаткові покарання у вигляді по­збавлення права займати певні посади, конфіскації майна і предметів злочину.

Розділ XIV