Глава 10. Державна влада 1 57

функціонувати. Наприклад, чому в США люди здебільшого не покидають ре­сторан або таксі, не сплативши рахунок, і не відмовляються додати до варто-

няє протиправне діяння, і звісно, у певних випадках люди остерігаються так вчиняти під страхом покарання. Але якби вони мали собі за мету, як ствер-

ня), тоді кожного разу, заходячи до ресторану чи сідаючи в таксі, вони повинні сту. Якщо витрати обману (сором або навіть юридична відповідальність) пере-

обман набуває значного поширення, господарі будуть змушені нести додат­кові витрати: наприклад, поставити на виході швейцара, щоб не випускав кліє­нтів, які не сплатили рахунок, або ж вимагати передоплату. І якщо звичайно вони не роблять цього, отже, у суспільстві існує певний рівень чесності, що підтримується внаслідок певних існуючих устоїв та звичаїв, а не пише на основі раціональних розрахунків.

Джерело: Фукуяма Ф. Доверие. Социальньїе доброд*тели й создание

благосостояния // Новая постиндустриальная волна на Западе. Антология /

Под ред. В.Л. Иноземцвва. - М.: Асао'етіа, І996. - С. 147.

Зазначена довіра може існувати лише за умов наявності пев­ної морально-ідеологічної основи державної влади, тобто уявлень у суспільстві про державну владу як зразково моральну, навіть якщо це не відповідає дійсності.

Ця основа забезпечується панівною в суспільстві ідеологією.

Державна влада й ідеологія. Державна влада, що спираєть­ся лише на насильство і примус, неміцна і недовговічна. Тому вона об'єктивно потребує ідеології.

Ідеологія - система ідей, тісно пов'язаних з інтересом пану­ючого суб'єкта.

Існує два головних різновиди ідеологій. Релігійна - заснова­на на релігійних вченнях і міфах (іслам в Ірані й Афганістані; синтоїзм у Японії). Світська - заснована на пануючих у суспі­льстві теоріях і націлена на досягнення певних міфічних ідеалів (світле комуністичне майбутнє, Велика американська мрія).

Вимога відмови від ідеології (деідеологізація) як перепони на шляху для раціонально-прагматичної поведінки, яка орієн­тована на реальні інтереси й достовірні факти, а не на цінності та утопічні прожекти, є неприпустимою. Річ у тому, що концепція деідеологізації сама страждає утопізмом, адже відмова від ідео-

1 58 РОЗДІЛ 3. ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ

логії може бути лише частково умовною. Найчастіше мова йде про відмову від однієї ідеології на користь іншої, що ледь-ледь стала модною.

Так, відмова від комуністичної ідеології на пострадянському просторі призвела до формування там ідеології поклоніння пе­ред цінностями Заходу - вільною конкуренцією та ринком без державного втручання тощо. Умовно цю ідеологію можна на­звати ідеологією західнізму.

Ця ідеологія також має свій ідеологічний апарат,

Приклад 10.4

О. Зннов'еа про ідеологічний апарат західнізму

В ідеології західнізму можна виділити три рівні -- елітарний, пропагандист­сько-просвітницький та побутовий, Перший рівень - твори, що претендують на науковість, відсутність ідеологи, творчість. Тут дійсно відбуваються і наукові від­криття - ідеологія використовує соки науки. Ідеологія тут одягається у форму високого професіоналізму. Професійний рівень стосовно окремих проблем, конкретних деталей, ерудованості та формального апарату тут е досить висо­ким. Проте він поєднується з банальністю висновків, з ігноруванням об'єктив­них законів соціального буття, із забобонами та упередженням.

Другий рівень утворює велика кількість книжок, статей, лекцій та допові­дей широкого кола спеціалістів, що зайняті навчанням студентів, виступами на конференціях, популяризацією і пропагуванням Ідей, журналістикою. І третій рівень утворюють засоби людської діяльності, що так чи інакше могли бути носіями ідеології, - фільми, романи, телевізійні передачі, шкільні уроки, повсяк­денна пропаганда і навіть реклама.

Відмінність між зазначеними рівнями є настільки значною на перший по­гляд, що ідеологи вищого рівня ніколи не визнають себе винними в тому, що вони виконують спільну справу разом з ідеологами нижчого рівня. Однак вони виконують спільну справу. Тут має місце поділ праці в інтересах виконання різноманітних функцій ідеологічної сфери. Одна річ - розробляти рафінова­ну ідеологічну ідею з урахуванням стану науки, суспільної свідомості, політич­ної та економічної ситуації, інша ж річ — доносити \\\о ідею до розуму обива­телів, надаючи їй дещо примітивного вигляду.

Такий я вертикальний» розподіл функцій мав місце і в ідеології Радянсько­го Союзу, Аристократи її, яким було дозволено бути запанібрата з західними колегами по професії, з презирством ставилися до звичайних пропагандистів, що лаяли останніми словами західних колег радянських ідеологічних аристок­ратів. Однак звичайні пропагандисти лише очолювали суть того, що складали

судити лише за творами Маркса, Енгельса, Плвханова, Леніна та інших видат­них теоретиків марксизму, з потрібно спуститися на рівень, який призначений для масового споживача, так і а аналізі ідеологи західнізму, слід брати до уваги не лише елітарний, а й примітивний рівень споживання.

Джерело: Зиновьев А.А- На путч к сверхобществу. - М.: ЗАО Изд-во Ценірпопиграф, 2000. - С. 366-367.