Глава 22. Реалізація і тлумачення права 475

Четвертий різновид колізії можна проілюструвати на тако­му прикладі. 28 червня 1998 року Кабінет Міністрів України видав Постанову № 644 «Про затвердження порядку присудження наукових ступенів і присвоєння вчених звань», де в п. 33 зазна­чалося: «Вчене звання професора присвоюють докторам наук, які працюють у вищих навчальних закладах ИІ-ІУ рівня акре­дитації і прирівняних до них закладах післядипломної освіти на посадах професора, завідуючого кафедрою, ректора (проректо­ра з навчальної та наукової роботи) і мають вчене звання доцен­та, стаж педагогічної роботи не менше п'яти років (з них не менше календарного року на одній із зазначених посад), друко­вані наукові та навчально-методичні праці, зокрема, не менше десяти праць, опублікованих після захисту докторської дисерта­ції у провідних (фахових) наукових виданнях України та інших держав, готують кандидатів наук»¹. Уточнюючи це положення, 13 листопада 1997 року Міністерство освіти та науки України видало наказ № 406 «Про порядок розгляду атестаційних справ про присвоєння вчених звань професора і доцента», у п. 6.1 за­значалося, що «вчене звання професора присвоюють докторам наук, які працюють у вищих навчальних закладах освіти ПІ-ІУ рівня акредитації і прирівняних до них закладах післядиплом­ної освіти, у наукових установах Національної академії наук, Академії медичних наук, Української академії аграрних наук, Академії педагогічних наук та Академії правових наук, науко­во-дослідних інститутах і прирівняних до них організаціях, а також у науково-виробничих об'єднаннях, міжгалузевих науко­во-технічних комплексах і міжгалузевих об'єднаннях на поса­дах завідуючого кафедрою, професора, ректора (проректора з на­вчальної та наукової роботи), завідуючого (начальника) науко­во-дослідним відділом (відділенням, сектором, лабораторією), головного наукового співробітника, провідного наукового спів­робітника або на посадах директора, заступника директора, вче­ного секретаря, які мають вчене звання доцента (старшого нау­кового співробітника), стаж педагогічної (наукової) роботи не менше п'яти років (з них не менше календарного року на одній із зазначених посад), друковані наукові та науково-методичні праці, зокрема, не менше десяти праць (у тому числі монографій), опублікованих після захисту докторської дисертації, підготува­ли не менше п'яти кандидатів наук і залучені до педагогічної

¹ Про внесення змін до Порядну присудження наукових ступенів та вчених звань. Постанова Кабінету Міністрів України № 229 віл 2001 року // Орієнтир. - 2001. - 28 березня. - С. 15.

476 РОЗДІЛ 5. ПРАВОВА ДІЯЛЬНІСТЬ

роботи»¹. У даному разі з'являється юридична колізія між по­становою Кабінету Міністрів України та наказом міністерства освіти і науки України стосовно кількості та самого факту під-

ня професора тим, хто «готує кандидатів наук» (тобто кількість не зазначена взагалі, так само як і ступінь готовності кандида­тів). Усупереч цьому наказ міністерства дозволяє це зробити лише

гальним правилом така колізія повинна вирішитися на користь постанови Кабінету Міністрів України.

П'ятий різновид колізії вирішується таким чином: якщо акти прийняті одним органом, то застосовується спеціальний акт, а якщо різними - то загальний. Наприклад, у Конституції РФ є норма про незмінність суддів Конституційного Суду, а в спеціаль­ному законі про цей Суд статтею 9 встановлено термін їх повно­важень - 12 років. У даному випадку діє спеціальний закон.

Способи розв'язання колізій. Існує два основних способи роз­в'язання юридичних колізій - нормотворчість та прийняття колізійних норм.

Нормотворчість - це прийняття рішення органом право-творчості у разі виявлення юридичних колізій про:

• відміну однієї з конфліктуючих норм;

• відміну всіх суперечних норм та видання нового норматив­ но-правового припису.

Прийняття колізійних норм надає можливість:

- звільнення нормотворчих органів від пояснень та зміни юри­ дичних колізій;

щодо виду норми застосування права в разі колізій.

Неоднорідність та різноплановість юридичних колізій зумов­лює спеціалізацію із розв'язання протиріч приписів. Уособлення окремих колізійних правил надає можливість виділити такі різ­новиди колізійних норм, як темпоральні, просторові та ієрархічні.

Тємпоральні норми спеціалізуються на розв'язанні юридич­них колізій між нормами права, що з'явилися з одного й того ж питання, але в різний час. їх існування зумовлене стабільністю права та необхідністю видання правотворчим органом додаткових

фесорв і доцента. Наказ Міністерства освіти України М 406 від 13.11.97^// Офіційний вісник України. - 1998. - № 2. - От. 144.