Глава 12. Форма держави 229

або шляхом завоювання, або шляхом створення іншого виду тиску (економічного, політичного тощо). Однак можливим було і добровільне приєднання.

Імперія - це складна держава, утворена шляхом примусово­го об'єднання декількох народів навколо одного центру.

Існує декілька класифікацій імперії.

Так, залежно від центру утворення імперії можуть існувати у вигляді імперій-метрополій (Британська, Голландська, Іспансь­ка), імперій-столиць (Римська, Вавилонська), імперій-держав (Єги­петська, Ассірійська, Перська) чи «імперій вождя» (імперії Оле­ксандра Македонського, Карла Великого, Наполеона).

Залежно від виду збройних сил, що дозволили утворити ім­перію, остання може існувати як сухопутна (утворилася за допо­могою армії - сухопутних сил) або морська (утворилася за допо­могою флоту). Прикладами сухопутних імперій була Римська, а морської - Британська.

Залежно від наявності сухопутних кордонів між частина­ми імперії останні можуть бути єдиними (між центром та провін­ціями існують сухопутні кордони) або колоніальними (між мет­рополією та колоніями немає сухопутних кордонів). Прикла­дом сухопутної імперії була Російська, що, хоча й мала заморсь­кі території (Аляска, Каліфорнія), проте не могла їх освоювати. Прикладом колоніальної імперії була Британська.

Як тип політичної системи імперія характеризується асиме­тричними відносинами: центр - периферія (провінція) або мет­рополія - колонії.

Ознаки імперії:

1. Це надзвичайно стійка і одночасно мінлива форма життє­ діяльності суспільства, що однаково пристосовується до різних способів виробництва і суспільно-економічних формацій. Імпе­ рії існували і в умовах рабовласництва (Вавилон, Персія, Рим), і в умовах феодалізму (Російська або Іспанська імперії), і при бу­ ржуазному устрої (Голландська або Британська колоніальні ім­ перії), і при соціалістичному (радянська).

2. Агресивність та експансіонізм імперій. Це обумовлено тим, що імперії існують за рахунок зовнішніх чинників розвитку, а не за рахунок внутрішніх. Головний принцип їх життєдіяльно­ сті - захоплення територій, людей та матеріальних багатств ін­ ших країн за допомогою сили.

3. Імперія заснована на тотальній монополії, на всеохоплюю- чому, навіть фізичному, знищенні інакомислення.

230 РОЗДІЛ 3. ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ

4. В основі імперії лежить державний сектор та державна власність. Надзвичайно великою була роль держави, що панува­ ла над усіма сферами життя суспільства.

5. Усі імперії прагнуть до розвитку військового та карно- поліцейського апарату. При цьому військовий механізм вико­ ристовується для зовнішньої експансії та захоплення чужих земель і ресурсів, а карно-поліцейський - для внутрішніх полі­ тичних і національних чисток.

Державоподібні та міждержавні об'єднання. Деякі право­знавці до форми державно-територіального устрою відносять кон­федерацію і унію.

Конфедерація - це союз суверенних держав, утворених для досягнення певних цілей.

Для конфедерації характерними є такі ознаки:

1. наявність наднаціональних органів управління, що створю­ ються для реалізації узгодженої політики держав - членів конфедерації;

2. рішення цих загальних органів не мають прямої дії, а набува­ ють юридичної сили лише після затвердження їх центральни­ ми органами влади відповідних держав - членів конфедерації;

3. відсутність єдиного вищого законодавчого органу;

4. відсутність єдиного громадянства;

б) країни - члени конфедерації у повному обсязі самостійно здійснюють міжнародну діяльність;

6. верховенство національного законодавства над законодавст­ вом конфедерації;

7. право членів конфедерації на вільний вихід з неї та розір­ вання конфедеративного договору.

Як бачимо, конфедерація - це союз суверенних держав. Дер­жава передбачає власний державно-територіальний устрій. Саме тому конфедерація, як правило, не е формою державно-терито­ріального устрою, адже члени конфедерації мають право сувере­нітету. Проте з цього правила є винятки. Так, сучасна Швейца­рія має назву Швейцарська конфедерація. Це дозволяє нам виді­ляти, принаймні, два різновиди конфедерацій.

Залежно від реального суверенітету всі конфедерації мож­на поділити на юридичні і фактичні.

В умовах юридичної конфедерації держава вважається кон­федерацією лише формально, але по суті це - федерація чи імпе­рія. Прикладом саме юридичної конфедерації можна вважати сучасну Швейцарію, яка формально називається конфедерацією, але по суті е федерацією.

Рис. 12.4. Державоподібні об'єднання

Фактичною ж конфедерацією вважається така, де неухильно дотримується право суверенітету членів конфедерації. Прикладом фактичної конфедерації можна вважати Конфедерацію Південних Штатів під час громадянської війни в США 1861-1865 рр.

Другим варіантом державоподібного об'єднання є унія.

За способом утворення унія може бути особистою чи реа­льною.

Особиста унія між державами утворюється, коли монарх має право на трон у двох чи більше державах. Так, у 1580-1598 рр. король Іспанії Філіп II одночасно стає королем Португалії (як Філіп І). Проте об'єднання Іспанії і Португалії в одну країну не відбулося. Між ними була утворена особиста унія.

Щодо реальної унії, то найвідомішим прикладом є унія між королівством Польським і Великим князівством Литовським, у результаті якої була утворена Річ Посполита, або унія між Англі­єю та Шотландією в 1706 році, результатом якої була поява Ве­ликобританії. Таким чином, коли між державами укладається договір про утворення унії, то така унія вважається реальною.

Аналіз конфедерацій та уній свідчить, що в деяких випадках конфедерації та унії є складними державами, а в інших - міждер­жавними об'єднаннями (рис. 12.4).

До останніх належать співдружності держав та їх спілки.

Співдружність держав - це аморфне, організаційно оформ­лене об'єднання держав, що виступають як асоційовані учасни­ки при збереженні ними повного суверенітету та незалежності.

232 РОЗДІЛ 3. ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ

Співтовариство держав - це союз держав, що утворений на основі міждержавного договору з метою інтеграції ресурсів уча­сників для вирішення актуальних завдань.

Прикладом співтовариства може служити ЄС, НАТО та ін. При­кладами співдружності - СНД, Британська співдружність тощо.

Якщо проаналізувати конфедерації та унії з погляду їх на­лежності як до складних держа», так і до міждержавних об'єд­нань, то ми дійдемо висновку, що до складних держав слід відне­сти виключно юридичні конфедерації та реальні унії, тоді як фактичні конфедерації та особисті унії належать до міждержа­вних об'єднань разом із спілками та співдружностями держав.

Саме внаслідок того що унії і конфедерації можуть належа­ти до різних форм територіальної інтеграції, їх слід визначати як державоподібні об'єднання.

Питання для самоконтролю

1. Що таке федерація?

2. Які принципи притаманні федераціям?

3. Які існують класифікації федерацій?

4. Що таке національна федерація?

5. Що таке територіальна федерація?

6. Що таке змішана федерація?

7. Що таке національно-територіальна федерація?

8. Що таке територіально-національна федерація?

9. Що таке м'яка федерація?

10. Що таке жорстка федерація?

11. Що таке симетрична федерація?

12. Що таке асиметрична федерація?

13. Що таке імперія?

14. Які існують класифікації імперій?

15. Що таке конфедерація?

16. Які існують види конфедерацій?

17. Які існують види уній?

18. Що таке спілка держав?

19. Що таке співдружність держав?

20. Що таке юридична конфедерація?

21. Що таке фактична конфедерація?

22. Що таке особиста унія?

23. Що таке реальна унія?

24. Що належить до державоподібйих об'єднань?

25. Що належить до міждержавних об'єднань?