Глава 11. Функиії та механізм держави 1 81

4. сприяння розвитку культури, науки і техніки;

5. охорона культурної спадщини.

Активна увага держави до питань освіти і виховання, на нашу думку, зумовлена піклуванням про майбутнє. Мабуть, саме тому в багатьох державах отримання середньої освіти є не лише пра­вом, а й обов'язком громадян.

Зовнішні функції держави. На відміну від внутрішніх функ­цій зовнішні функції забезпечують зовнішню політику держави, а тому спрямовані за межі країни.

Виділяють зовнішньополітичні, зовнішньоекономічні та гло­бальні функції.

До зовнішньополітичних належать такі функції, як військо­ва, дипломатична та гуманітарна. До зовнішньоекономічних -взаємовигідна торгівля з іншими країнами та регулювання мит­ної справи. Глобальними визнаються ті функції, що мають зага-льнопланетарний характер і стосуються інтересів усіх країн.

Військова функція полягає в тому, що лише держава органі­зує захист країни від нападів ззовні, оголошує війну та веде за­гарбницькі війни. Слід мати на увазі, що історично військова функція була першою із зовнішніх функцій держави. Сучасне розуміння цієї функції ототожнює її з функцією оборони, що спрямована на забезпечення військової безпеки, захист сувере­нітету та територіальної цілісності держави шляхом підтримки високого рівня збройних сил країни. Крім того, функція оборо­ни полягає в організації боротьби проти підривної діяльності іноземних держав.

Дипломатична функція - це встановлення та підтримка дипломатичних відносин з іншими державами відповідно до світових норм та принципів міжнародного права.

Гуманітарна функція — підтримка та розвиток культурних і наукових зв'язків з іншими державами; забезпечення збере­ження історичних пам'яток та інших об'єктів, що мають куль­турну цінність; вживання заходів щодо повернення культурних цінностей усього народу, які знаходяться за кордоном.

Взаємовигідна торгівля полягає в реалізації інтересів Укра­їни у сфері економіки, торгівлі, бізнесу шляхом її інтеграції у світову економіку. Іноді між державами підписуються міжнарод­ні договори стосовно корисних копалин, технологій тощо. На­приклад, Туркменістан може поставляти в Україну газ, Азербай­джан - нафту тощо. Україна ж може поставляти цим країнам літаки. Це і є взаємовигідна торгівля на основі міждержавних договорів.

1 82 РОЗДІЛ 3. ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ

Регулювання митної справи, тобто всі функції держави та органів державної влади щодо регулювання питань, пов'язаних з переміщенням товарів і транспортних засобів через держав­ний кордон.

Колись для СРСР були характерні такі зовнішні функції: всебічна допомога соціалістичним країнам та підтримка націо­нально-визвольного руху.

Всебічна допомога соціалістичним країнам. Це могла бути як мирна допомога (майже безплатні нафта й газ), так і не зо­всім мирна, У 1968 році Чехословаччина вирішила, що їй до­сить соціалізму. КПЧ почала проводити політику, яка згодом отримала назву «соціалізму з людським обличчям». СРСР «до­поміг» ЧССР зрозуміти свою помилку за допомогою танків. За­ради справедливості слід зазначити, що, крім СРСР, у цій «допо­мозі» взяли участь НДР, Польща, Угорщина та Болгарія.

Підтримка національно-визвольного руху. Ця підтримка була різноманітною. Насамперед, це - допомога різним організаціям, яких згодом навіть в СРСР назвуть терористичними. Якщо ж такий рух перемагав, то СРСР допомагав йому будувати «світле майбутнє» (навіть якщо це - не комунізм). Якщо ж національ­но-визвольний рух своєю метою ставив комуністичне майбутнє, то допомога і підтримка його була всебічною. Класичним при­кладом цього є досвід Куби.

І січня 1959 року кубинський націоналіст Фідель Кзстро повалив кубинсь­кого диктатора Батисту. Протягом 1959-60 років була націоналізована легка та харчова промисловість Куби, проведена аграрна реформа. Це викликало невдоволення в США, які вдалися до економічної блокади та прямої агресії' (вторгнення у Плайя-Хірон). Як правило, після цих кроків, уряд, який проводив антнамериканську політику, йшов у відставку або його скидали самі громадя­ни країни.

І тоді націоналіст Кастро вдався до незвичайного кроку: він звернувся до СРСР по допомогу, заявивши, що Куба будуватиме соціалізм. Жоден з лати­ноамериканських диктаторів не вдавався до такого кроку. Лідер СРСР М. Хру­щов дуже зрадів, коли зрозумів, що під боком у США буде такий «непотоп-люваний авіаносець», як Куба. Щоб захистити режим Кастро, було прийнято рішення надіслати на Острів Свободи (як тоді називали Кубу) матеріальну та військову допомогу, у тому числі й ракети з ядерною у «начинкоюв.

Щоб не допустити більше ракет, США блокували Кубу військовими корабля­ми. Світ опинився перед ядерною війною. Однак світові пощастило: дізнав­шись з розшифрованого радянською розвідкою таємного листування про зго­ду США визнати незалежність Куби, якщо СРСР забере ядерні ракети, М. Хру­щов віддав наказ про демонтаж ракет...