§ 2. Права та обов'язки учасників аграрних (сільськогосподарських) підприємств (товариств) корпоративного типу

1. Кожний учасник аграрного приватного підприємства корпоративного типу має певні права і несе певні обов'язки відповідно до норм чинного законодавства та установчих до­кументів. Правомочності учасників цих підприємств визначаються, зокрема, законами "Про власність", "Про господар­ські товариства", "Про соціальний розвиток села і агропро­мислового комплексу" та ін., що конкретизуються в установ­чих документах, насамперед — в установчому договорі та в Статуті товариства (акціонерного чи відповідно — з обмеже­ною відповідальністю).

Суть аграрного приватного підприємства саме корпора­тивного типу, його цілі, предмет діяльності та функції лежать в основі диференціації правомочностей їхніх учасників, в сут­ності та змісті їхніх корпоративних прав. Ці правомочності розмежовуються на майнові та управлінсько-контрольні. У тому разі, коли будь-який учасник (незалежно від його частки у майні товариства) особисто працює в цьому підприємстві корпоративного типу, то у нього, крім наведених вище, вини­кають також і трудові правомочності.

Правомочності майнового характеру засновниів/учасників мають притаманні тільки засновникам чи учасникам риси, їх­ні правомочності визначаються у Законі "Про господарські товариства" і конкретизуються в установчих документах. Так, спільними для всіх засновників правомочностями майнового характеру є їхні права на внесення вкладу в натурі (будинків, споруд, сільськогосподарської техніки тощо), у вигляді цін­них паперів (акцій інших суб'єктів підприємництва), а також грошима. Особливістю внеску саме в аграрне корпоративне підприємство є внесок у вигляді права користування земель­ною ділянкою (що належить селянинові за правом приватної власності), права користування водою та іншими природни­ми ресурсами. В останньому випадку за селянином-засновником зберігається право приватної власності на свою землю і, відповідно, виникає право на вимоги до заснованого підпри­ємства (товариства) щодо раціонального використання його землі, відшкодування йому як власникові збитків, завданих його землі, тощо. До правомочностей засновника майнового характеру належать його права (відповідно до умов установ­чого договору) на відшкодування підприємством (товарист­вом) витрат, понесених селянином при здійсненні необхідних дій щодо підготування установчих документів та проведення реєстрації цього підприємства. Це право у нього виникає тому, що такі витрати не можуть бути зараховані до внеску в статутний капітал (фонд).

До загальних правомочностей учасника аграрного підпри­ємства корпоративного типу належать права участі у розподі­лі прибутку підприємства, а також право на одержання його частини від прибутку (право на одержання дивідендів). Це право учасника прямо передбачено підпунктом "б" п. 1 ст. 10 Закону "Про господарські товариства".

2. Право на розподіл прибутків товариства і на одержання прибутку випливає з права участі громадянина у товаристві. Реалізація цих прав учасником підприємства корпоративного типу здійснюється на підставі норм установчого договору та статуту товариства. Юридичний факт участі у товаристві (точ­ніше — у статутному капіталі) є єдиною правовою підставою для виникнення права на розподіл прибутків та на одержання дивідендів. Єдиним обмеженням у реалізації громадянином права на розподіл прибутків (і відповідно — на одержання ди­відендів) є підстави, визначені в законодавстві. Відповідно до Закону "Про цінні папери і фондову біржу" від 18 червня 1991 р. розподіл прибутків, оголошення і виплата дивідендів заборонені у випадках: відсутності прибутків; коли розподіл прибутків і виплата дивідендів призведуть до неплатоспро­можності товариства; наявності дебіторської заборгованості підприємства корпоративного типу і особливо — його забор­гованості перед кредитором.

Учасники мають також і загальні права, встановлені для власників законами "Про власність", "Про заставу", Цивіль­ним кодексом тощо. Учасники можуть заповідати свою част­ку (акції), розпоряджатися нею (акціями) на власний розсуд. Єдиним обмеженням, безпосередньо встановленим законом, обмеження прав учасника закритого аграрного акціонерного товариства щодо реалізації своєї частки (акцій) іншим особам без згоди на це самого товариства. У разі ліквідації аграрного підприємства корпоративного типу його учасники мають право на одержання грошових коштів, що залишилися після розпродажу майна підприємства, розрахунків з найманою робочою силою, бюджетом, банками, іншими кредиторами.

Майно, передане підприємству корпоративного типу учасниками в користування, повертається їм у натуральній формі всі винагороди.

3. Правомочності управлінсько-контрольного характеру

учасників підприємств корпоративного типу також безпосередньо закріплено в Законі "Про господарські товариства". Так, учасники мають право: а) брати участь в управлінні справами підприємства (товариства) в порядку, визначеному в установчих документах, окрім процесуальних питань, урегу­льованих наведеним законом; б) одержувати інформацію про діяльність підприємства (товариства). У ст. 10 наведеного ви­ще закону зазначено, що на вимогу учасника товариство зо­бов'язане надавати йому для ознайомлення річні баланси, звіти товариства про діяльність, протоколи зборів.

Управлінсько-контрольні правомочності учасників буду­ються на їхніх правах на частку у статутному капіталі. На від­міну від кооперативного типу, в корпоративному типі підпри­ємства учасники голосують за принципом "одна частка в ка­піталі (одна акція) — один голос", за винятком позбавлення права голосу власника привілейованої акції. Установчими до­кументами може бути встановлено, що один голос на зборах учасників мають особи, які володіють певною кількістю акцій (наприклад, право голосу на зборах створюваного Акціонер­ного земельного банку України здійснюється за принципом "10 акцій — 1 голос").

4. Обов'язки засновників визначаються статтями 13, 26— 31, 35 Закону "Про господарські товариства" та Установчим договором про спільну діяльність зі створення підприємства корпоративного типу. Засновники зобов'язані, зокрема, ви­конати умови Установчого договору, зробити перші внески (в акціонерне товариство — 50 відсотків, у товариства з обмеже­ною відповідальністю — ЗО відсотків), відкрити тимчасовий рахунок у банку, провести інші необхідні дії для здійснення державної реєстрації підприємства (товариства).

Обов'язки учасників підприємств корпоративного типу визначені ст. 11 Закону "Про господарські товариства". Ці обов'язки можуть бути розширені нормами установчих доку­ментів.

Відповідно до наведеної вище правової норми учасники підприємства корпоративного типу (товариства) зобов'язані:

а) додержувати установчих документів товариства і вико­нувати рішення загальних зборів та інших органів управління товариства;

б) виконувати свої зобов'язання перед товариством, у тому числі і пов'язані з майновою участю, а також вносити вклади (оплачувати акції) у розмірі, порядку та засобами, що їх пе­редбачено установчими документами;

в) не розголошувати комерційної таємниці та іншої конфі­денційної інформації про діяльність товариства;

г) нести інші обов'язки, встановлені законодавством Ук­раїни та установчими документами.

5. Майнові правомочності засновників — фізичних та юридичних осіб визначаються колом прав і обов'язків щодо зменшення маси власних коштів, рухомого і нерухомого май­на, зменшенням повністю або частково майнових та немайнових, пов'язаних із майновими прав та прав користування природними ресурсами. Коло майнових правомочностей цих засновників визначається і не обмежується змістом Закону "Про господарські товариства", Цивільного кодексу. Ці права можуть суттєво розширюватися установчим договором та протокольними рішеннями як установчих зборів, так і рішен­нями вищих органів ВАТ, ЗАТ та ТОВ включаючи та не об­межуючи повноваження, визначені у статуті цих аграрних підприємців корпоративного типу.

Так, згідно з названими законами учасники (до реєстрації ВАТ, ЗАТ ТОВ) мають право оцінювати вклади інших учасників до установчого фонду (капіталу) в порядку, визначеному установчими документами товариства. Вони на власний вибір можуть обрати спосіб здійснення внеску як у натураль­ному вигляді у власність товариства, так і у вигляді передання товариству права користування майном, земельними угіддями чи іншими природними ресурсами, що належить їм на праві власності.

Майнові правомочності органів приватизації майна радгоспів та інших ДСП і державних підприємств АПК визначаються законодавством про ці органи.

І Правомочності майнового характеру включають в себе також і ціле коло обов'язків засновників щодо спільної діяльності по створенню ВАТ, ЗАТ, ТОВ. їхні обов'язки визнача­ються у Законі "Про господарські товариства" і конкретизуються в установчих документах. Так, спільними для всіх засновників правомочностями майнового характеру є їхні обов'язки щодо внесення вкладу в натурі (будинків, споруд, сільськогосподарської техніки, обладнання, матеріальних цінностей тощо) цінних паперів, (акцій інших суб'єктів підприємництва), інших майнових прав (у тому числі на інтелектуальну власність) та грошових коштів. Юридичні особи при­ватного права мають також додати висновки аудитора (ауди­торської фірми) щодо спроможності здійснити відповідні внески до статутного фонду ВАТ, ЗАТ та ТОВ.

Особливістю внеску саме в аграрне товариство є внесок у вигляді права користування земельною ділянкою (що нале­жить селянинові на праві приватної власності), права корис­тування водою та іншими природними ресурсами. В остан­ньому випадку за селянином-засновником зберігається право приватної власності на свою землю і, відповідно, виникає право на вимоги до заснованого ВАТ, ЗАТ, ТОВ щодо раціо­нального використання його землі, відшкодування йому як власникові збитків, завданих його землі тощо.

6. Відповідно до установчого договору фізичні та юридичні особи (приватного і публічного права) зобов'язані передати вклади, що конкретизовані установчими документами, у ви­гляді права користування будинками, спорудами, обладнан­ням. До правомочностей засновника майнового характеру на­лежать його права (відповідно до умов установчого договору) на відшкодування ВАТ, ЗАТ, ТОВ витрат, затрачених селяни­ном та іншим засновником при здійсненні необхідних дій щодо підготування установчих документів та проведення ре­єстрації цього товариства. Це право у нього виникає тому, що такого роду витрати не можуть бути віднесені до внеску у ста­тутний фонд (капітал) ВАТ, ЗАТ ТОВ.

Слід однак зазначити, що згідно з Законом "Про госпо­дарські товариства" (ст. 13) засновники не можуть передавати у статутний фонд (капітал) бюджетні кошти, кошти, одержані в кредит та під заставу. Виходячи з сутності права власності на земельні та інші природні ресурси та існування публічно-правового порядку, виникнення права на природні ресурси в Україні за Конституцією України, Земельним кодексом Ук­раїни, Водним кодексом України, Лісовим кодексом України та Кодексом України про надра, засновники (за відсутності права власності на ці ресурси) не можуть передавати ці ресур­си у статутний фонд.

Засновники несуть відповідальність перед особами, що підписалися на акції і перед третіми особами. Засновники та­кож несуть солідарну відповідальність за зобов'язання, що виникли до реєстрації ВАТ, ЗАТ та ТОВ.

Засновники ВАТ (емітенти) зобов'язані опублікувати від­повідно до вимог чинного законодавства інформацію про ви­пуск акцій, зміст та порядок реєстрації якої встановлюється Державною комісією з цінних паперів та Фондового ринку. Строк відкритої підписки на акції ВАТ засновники повинні здійснити у строк не більше 6 місяців. Засновники зобов'яза­ні видати особам, що сплатили не менше 10 відсотків вартості акцій, письмові зобов'язання про продаж їм відповідної кіль­кості акцій. У разі, коли ВАТ вважається незаснованим (не вдалося вчасно покрити підпискою 60 відсотків акцій), зас­новники мають повернути внесені раніше особами суми або інше майно не пізніше як через ЗО днів з дня визнання незаснованим ВАТ. У разі невиконання цього зобов'язання зас­новники несуть солідарну відповідальність.

У разі коли всі акції ВАТ розповсюджені між засновника­ми, вони повинні внести до дня скликання установчих зборів не менше 50 відсотків номінальної вартості акцій. Засновни­ки ТОВ мають до проведення установчих зборів здійснити внесок у розмірі ЗО відсотків від вказаного в установчих доку­ментах вкладу. Згідно з статтями 24 та 52 Закону "Про господарські товариства" статутний фонд ВАТ і ЗАТ не може бути менше суми, еквівалентної 1250 мінімальним заробітним пла­там, а в ТОВ — не менше суми, еквівалентної 625 мінімаль­ним заробітним платам, виходячи із ставки мінімальної заро­бітної плати, що діє на момент створення ВАТ, ЗАТ і відпо­відно ТОВ.