logo search
Учебник по ИС

§ 3. Гносеологічні аспекти становлення системи правової охорони результатів інтелектуальної власності1

Історію розвитку науки, літератури, мистецтва, техніки щодо їх охорони можна поділити на чотири етапи, які істотно відрізняють­ся один від одного і послідовно змінюють один одного.

Перший етап не має правових форм закріплення результатів творчої діяльності, відомих нам. Водночас є підстави вважати на­явним факт розуміння права власності на результати творчої діяльності через призму інституту приватної власності як одного з інститутів цивільного права. Зокрема відомо, що у Стародавньому Римі і в Греції плагіат та літературна крадіжка досить суворо кара­лися, а про застосування і охорону товарних знаків відомо ще раніше. Якщо існували ці об'єкти, то існувала і їх охорона.

Дослідження римських джерел засвідчують, що автори творів науки, літератури і мистецтва уже на той час мали певний зиск від своїх творів. Отже, можна припустити, що авторське право уже існувало в епоху звичаєвого права, хоча воно ще не дістало відповідного відображення у звичаєвих нормах або ж просто нам такі норми невідомі. У ті далекі часи ні в кого не було сумніву що­до приналежності створеного людиною — воно визнавалося власністю його творця.

Перший етап існував приблизно до XII ст.

Другий етап становлення правової охорони результатів творчої діяльності охоплює приблизно XII—XVIII ст. і характеризується привілеями. Привілей надавався певній особі, як правило, набли­женій до першої особи, надавав їй певне виключне право, певну перевагу перед іншими. Разом з тим привілей був монопольним правом. Він засвідчувався певною грамотою, яку видавав владика, носій вищої влади (сюзерен, король, цар, імператор, князь та ін.).

1 У § 3. «Гносеологічні аспекти становлення системи правової охорони результатів інтелек­туальної власності» цитуються положення п. 1.6. «Становлення системи правової охорони результатів інтелектуальної власності» (Підручник: Право інтелектуальної власності: Ака­демічний курс / За редакцією д. ю. н. О. А. Підопригори, д. ю. н. О. Д. Святоцького. Видан­ня друге, перероб. і доп. — К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2004. — С. 50-65), які були підго­товлені провідним фахівцем у сфері інтелектуальної власності України, доктором юридич­них наук, професором, академіком АПрН України Підопригорою О. А., працями якого бу­ли закладені теоретичні підвалини вітчизняного Права інтелектуальної власності.