Учебник по ИС

Глава 7. Зміст авторського права

необхідно переконатися в тому, що дотримується другий принцип для того ж використання об'єкта авторського права. При цьому якщо використання порушує законні інтереси суб'єкта авторського права, то воно забороняється, якщо ні — то таке використання об'єкта авторського права припустиме. Останнє означає, що розглянуте вільне використання об'єкта авторського права стає припустимим за одночасного додержання обох принципів.

Інколи законодавець змушений дозволяти те, що не може заборонити, а заборонивши, не зуміє забезпечити таку заборону. Інакше кажучи, законодавець змушений вводити удавані обмеження на майнові права інтелектуальної власності через неможливість контролю за забезпеченням цих майнових прав. Насамперед мова йде про вільне використання об'єктів авторського права в особистих цілях. Законодавство про авторське право і суміжні права не містить прямої заборони щодо придбання і використання контрафактних товарів, які містять об'єкти авторського права для особистих цілей. З іншого боку, дозволяється відтворювати і навіть використовувати об'єкти авторського права і суміжних прав для особистих цілей. Деякі користувачі взагалі не знають і не бажають знати, що таке контрафактні товари, що таке об'єкти авторського права, не говорячи про заборони, обмеження, винятки тощо. Але така неосвіченість користувачів стає порушенням закону, як тільки така особа почне використовувати чужий об'єкт права інтелектуальної власності в публічних чи комерційних цілях¹.

¹ Схожі підходи до вільного використання творів існують в англо-американській доктрині і практиці застосування авторського права і суміжних прав. Вони пов'язані з добросовісними діями, сумлінним використанням, сумлінною практикою (fair use). Відповідно до Глосарію ВОІВ щодо термінів з авторського права і суміжних прав сумлінні дії — це «загальне вилучення з набуття авторського права на визначені законом способи використання творів для визначених цілей». Зазвичай розуміються такі способи використання, які не суперечать звичайному використанню твору і не завдають шкоди законним інтересам суб'єктів авторського права. Сумлінні дії, що передбачаються у відповідних національних законах, не передбачають будь-яких виплат і не залежать від видачі дозволу. У США передбачається аналогічне вилучення у випадку «сумлінного використання». Термін «сумлінне використання» одержав визнання в Законі США «Про авторське право» 1976 р. та означає обмеження загального характеру виключного права суб'єкта авторського права. Сумлінне використання допускається в таких цілях, як складання критичних рецензій, коментарів, зведень новин, репортажів із метою навчання і наукових досліджень. При визначенні цього терміна варто враховувати такі фактори, як: мета — використання носить комерційний характер чи переслідує лише освітні цілі, а не отримання прибутку; характер твору, що охороняється

Перелік випадків вільного використання твору без згоди автора але з обов'язковим зазначенням імені автора та джерела запозичення у ст. 444 ЦК України не має виключного характеру. Оскільки у зазначеній статті ЦК України мова йде про обмеження авторського права, яке полягає у тому, що автор має право на використання свого твору та отримання оплати за його використання, законодавець хоча і не наводить безпосередньо повного переліку таких обмежень, проте відсилає за відповідною інформацією до інших норм закону.

У статті 444 ЦК України законодавець спробував узагальнити способи вільного використання творів без згоди автора та інших суб'єктів авторського права. Проте на підставі змісту пунктів 1 та 2 ч. 1 ст. 444 ЦК України законодавець цієї мети не досяг. Практична цінність застосування положень цієї статті без відповідних норм Закону України «Про авторське право і суміжні права» відсутня. До того ж законодавець у п. З ч. 1 ст. 444 ЦК України передбачив банкетну норму, яка фактично підтверджує попередній висновок.

Повний, виключний перелік вільного використання твору без згоди автора міститься у статтях 21-25 і ЗО Закону України «Про авторське право і суміжні права». Так, без згоди автора (чи іншої особи, яка має авторське право на твір), але з обов'язковим зазначенням імені автора і джерела запозичення, допускається:

— використання цитат (коротких уривків) з опублікованих творів в обсязі, виправданому поставленою метою, в тому числі цитування статей із газет і журналів у формі оглядів преси, якщо воно зумовлене критичним, полемічним, науковим або інфор-

авторським правом; обсяг і значимість частини твору, що використовується, відносно всього твору в цілому і вплив, що може зробити це використання на потенційний ринок збуту чи цінність цього твору. Сумлінне використання є свого роду вільним використанням твору. Слід зазначити, що Бернська конвенція про охорону літературних і художніх творів також використовує термін «сумлінна практика» (fair practice) як норму, що визначає допустимість вільного використання творів шляхом їх цитування в освітніх цілях (п. 1 ст. 10). Будь-яка країна у своєму національному законодавстві про авторське право може містити зазначену норму, але з обов'язковою вказівкою, що «сумлінна практика не повинна суперечити нормальному використанню твору і завдавати невиправданої шкоди законним інтересам автора». З цієї точки зору поняття сумлінної практики і сумлінного використання близькі за змістом до положень Бернської конвенції про охорону літературних і художніх творів. // Сударков С. А. Основы авторского права. — Минск: Амалфея, 2000. — С. 402-403.

202

203

Р озділ II. Авторське право і суміжні права

Содержание