logo
Учебник по ИС

Глава 1. Інтелектуальна діяльність як складова творчого процесу...

ниться новими видами. Творчість — не статичне явище, а постійний динамічний процес. Це життя, а життя затиснути в якісь рамки, перерахувати його прояви просто неможливо. Відпо­відно, навряд чи можна перерахувати все, що належить до інтелек­туальної, творчої діяльності.

Однак аналіз відносин, що виникають з приводу тих чи інших результатів інтелектуальної діяльності, дозволяє виокремити декілька основних напрямів, виділити декілька видів інтелекту­альної діяльності.

Так, із часу виникнення і становлення правової охорони резуль­татів творчої діяльності почали розрізняти літературну творчість і творчість у сфері виробництва — технічну творчість. Останню ча­сто називають науково-технічною творчістю, оскільки технічна творчість обов'язково має опиратися на досягнення науки.

Раніше було висловлено думку про пріоритетність науки, якої і будемо дотримуватися — будь-яка творчість розвивається за схе­мою: суспільна потреба — творчість — наука. Суспільні потреби ставлять завдання перед наукою, остання знаходить способи вирішення проблем. На досягнення науки спирається будь-який вид творчості людини — як літературна, так і технічна.

Наука, а точніше її результати і досягнення, може бути виражена як у літературній формі (шляхом запису чи опису), так і у формі створення технічного пристрою, обладнання, винаходу, корисної моделі, промислового зразка, селекційного досягнення тощо. Звідси і місце науки у творчій діяльності людини. В одних випадках результати наукових пошуків реалізуються у формі науково-літера­турного твору, в інших — науковий результат може досягатися шля­хом наукового експерименту і реалізовуватися у формі технічних пристроїв, обладнання, селекційного досягнення тощо.

Відповідно до міжнародних конвенцій результати інтелектуаль­ної діяльності уже давно поділяють на дві основні групи: твори літератури і мистецтва, або літературно-художня власність, і тех­нічні творчі витвори, або промислова власність. Звідси і поділ творчості: літературно-художня і науково-технічна творчість. За­значені групи видів творчості об'єднували і об'єднують широке коло окремих видів інтелектуальної, творчої діяльності.

26

27

Розділ І. Загальні положення про інтелектуальну власність

Проте останнім часом все частіше висуваються та аргументу­ються пропозиції щодо доцільності поділу результатів творчої діяльності не на дві, а на три групи:

При цьому деякі автори другу і третю групу відносять до об'єктів промислової власності, а інші лише першу вважають такими об'єктами, що стосуються промислової власності.

Такий підхід знайшов відображення як у ряді законодавчих актів, так і у теоретичних доробках, присвячених дослідженню сфери інтелектуальної власності. Свого часу такий поділ був запропонований у Модельному цивільному кодексі для країн СНД. Він був визнаний і в Україні, а також у Російській Феде­рації. Справді, за своїм технічним чи творчим рівнем не можна зрівнювати винахід і комерційне (фірмове) найменування, літера­турні твори і торговельні марки. Тому виокремлення зазначених засобів в окрему групу видається науково обґрунтованим, виправ­даним і доцільним.

Саме тому у підручнику розглядаються три групи результатів інтелектуальної, творчої діяльності, що породжуються різними ви­дами творчості.

У Конвенції про заснування Всесвітньої організації інтелектуаль­ної власності (ВОІВ), укладеній 14 липня 1967 р. у Стокгольмі, за­значається, що інтелектуальна власність містить права, які стосу­ються:

  1. літературних, художніх та наукових творів;

  2. виступів виконавців, фонограм та програм ефірного мовлення;

  3. винаходів у всіх сферах людської діяльності;

  4. наукових відкриттів;

  5. промислових зразків;

  6. корисних моделей;

  1. товарних знаків, знаків обслуговування і торгових назв та по­значень, найменування місця походження;