logo
Учебник по ИС

Глава 24. Право інтелектуальної власності на сорти рослин і породи...

кэться певним ендемізмом (від грец. endemos — місцевий) та реліктовістю (від лат. relictum залишок). На її території в наш час налічується понад 700 видів лікарських рослин, 200 з яких офіційно застосовуються у медичній практиці1.

Для збереження генного різноманіття важливе значення мають колекції рослин та генні банки. Зокрема, у Центральному респуб­ліканському ботанічному саду (м. Київ) зібрано унікальні ко­лекції, які нараховують близько 13 тис. видів, різновидностей, форм та сортів квітково-декоративних, лікарських, плодових, ово­чевих, кормових, технічних, тропічних, субтропічних та інших груп рослин. Державний Нікітський ботанічний сад має колекцію, яка нараховує 9,3 тис. видів і форм деревних і трав'янистих рослин сухих субтропіків Середземномор'я. Колекція Донецького бо­танічного саду нараховує 9 тис. видів і форм рослин південно-східної частини України. Колекція рослин Ботанічного саду Київського національного університету складає понад 8 тис. видів і сортів рослин. Представляють також інтерес цінні види рослин дендрологічних парків «Софіївка», «Олександрія», «Тростянець», біосферного заповідника «Асканія-Нова» імені Ф. Є. Фальц-Фей-на, державних заповідників «Мис Мартьян», «Дунайські плавні», «Розточчя» та інших, національних природних парків, колекція сортів, гібридів, ліній сільськогосподарських культур Інституту фізіології рослин і генетики Національної академії наук України, що нараховує понад 20 тис. одиниць. Помологічна колекція Інсти­туту садівництва Української академії аграрних наук нараховує 7 тис. зразків рослин, колекція Дослідної станції лікарських рос­лин — близько 500, ампелографічна (від грец. ampelos виноград) колекція Інституту винограду і вина «Магарач» майже 3500 зразків, аналогічна колекція Інституту виноградарства і вино­робства імені В. Є. Таїрова — 485 зразків, що можуть бути успішно використаними для подальшої селекційної роботи2.

Держава виважено оцінює свою роль, місце і суспільну відпові­дальність за охорону біологічного різноманіття у національному та

1 Андрієнко А. Л., Фещенко П. І., Андрушин В. С. та інші. Довідник з охорони природи. — K.: Урожай. - 1985.

2 Пічкур О. В. Правова охорона селекційних досягнень у рослинництві. - К.: НДІІВ АПрНУ,

498

499

Р озділ V. Інститут прав на інші об'єкти права інтелектуальної власності

глобальному контекстах, вчиняє відповідні дії з метою забезпечен­ ня виконання конвенційних зобов'язань (зокрема, Україна підпи­ сала Конвенцію про біорізноманіття 11 червня 1992 p., прийняла Закон «Про ратифікацію Конвенції про охорону біологічного різ* номаніття» 29 листопада 1994 р. № 257/94 — ВР і стала повноправ- * ною її Стороною 7 лютого 1995 p.). Однією з позитивних умов ви-і конання Україною вимог, визначених цією Конвенцією, є досить• швидкий процес інтеграції нашої держави, зокрема в природоохо­ ронній галузі, з відповідними державами Європи, Америки та Азії. Після підписання зазначеної Конвенції наша країна стала Стороною ще кількох важливих з погляду охорони об'єктів живої ? природи, міжнародних природоохоронних угод, зокрема таких, як Конвенція про захист Чорного моря від забруднення (з 1994 p.), Бернська (з 1996 р.) і Раамсарська (з 1996 р.) конвенції. Прийнят­ тям Закону України від 12 вересня 2002 p. № 152-IV «Про при­ єднання України до Картахенського протоколу про біобезпеку до Конвенції про біологічне різноманіття» Україна підтвердила своє прямування цивілізованим шляхом у сфері збереження біологіч­ ного різноманіття. f