logo
Учебник по ИС

Глава 9. Правова охорона суміжних прав

венцією і становлять мінімальний рівень охорони, у державах-учасницях іноземні виконавці, виробники фонограм й організації ефірного мовлення користуються тими самими правами, які ці держави надають власним громадянам.

Національний режим забезпечують виконавцям, якщо вико­нання мало місце в іншій державі-учасниці (незалежно від того, до якої країни належить сам виконавець) або якщо твір транслюється в живому виконанні (а не з фонограми), яке охороняє Конвенція (незалежно від країни, до якої належить виконавець) (ст. 9).

Національний режим надають виробникам фонограм, якщо ви­робник є громадянином іншої держави (за критерієм національ­ності), якщо перша фіксація була здійснена в іншій договірній державі (за критерієм фіксації) або якщо фонограма вперше чи одночасно побачила світ в іншій договірній державі (за критерієм випуску у світ) (ст. 5). Допускають застереження щодо цих альтер­нативних критеріїв: шляхом повідомлення Генеральному секрета­рю ООН будь-яка договірна держава може в будь-який час заяви­ти, що вона не застосовуватиме критерій випуску у світ або — як альтернативу — критерій фіксації. Будь-яка держава, яка на день підписання Конвенції в Римі вже надала охорону виробникам фонограм виключно на підставі фіксації, може виключити як критерій випуску у світ, так і критерій національності.

Національний режим надають організаціям ефірного мовлен­ня, якщо їхня штаб-квартира розташована в іншій договірній державі (за принципом національності) або якщо передачу транс­люють з передавача, розташованого в іншій договірній державі, незалежно від того, чи розташована первинна організація ефірно­го мовлення в договірній державі, чи ні (за принципом тери-торіальності). Договірні держави можуть заявити, що вони забез­печать охорону радіо- та телепередач тільки якщо умови національності та територіальності задовольняють щодо однієї й тієї самої договірної держави (ст. 6).

Охорона прав виконавців. Виконавців охороняють від дій, на які вони не давали своєї згоди, а саме від:

— передачі в ефір або доведення до загального відома живого виконання;

252

253

Розділ II. Авторське право і суміжні права

Охорона прав виробників фонограм. Виробники фонограм ма­ють правоможність дозволяти або забороняти пряме чи непряме відтворення їхніх фонограм, тобто первинне використання фонограм (ст. 10). Фонограми визначають у Конвенції як будь-який виключно звуковий запис будь-якого виконання або інших звуків. Римська конвенція не передбачає правоможності на дозвіл виконання фонограм і не містить заборони на розповсю­дження або ввезення у країну недозволених примірників фоно­грам.

Якщо фонограма, випущена з комерційною метою, служить для вторинного використання (наприклад, для радіо-, телепере­дачі чи доведення до загального відома в будь-якій формі), корис­тувач повинен сплатити разову справедливу винагороду виконав­цям чи виробникам фонограм або тим й іншим разом (ст. 12). Проте договірні держави вільні не виконувати це правило або обмежувати його виконання.

Охорона прав організацій ефірного мовлення. Організації ефірного мовлення мають правоможність дозволяти або забороняти:

Римська конвенція не передбачає захисту від розповсюдження передач по кабелю (ст. 13).

Винятки із прав виконавців, виробників фонограм, організацій мовлення. Римська конвенція допускає винятки із вищезазначених прав у національних законах щодо:

— особистого використання;