logo
Учебник по ИС

Та документальне її оформлення

Господарська діяльність пов'язана з підприємницькою діяльністю, тому підприємець, маючи у своєму активі (на балансі підприємства) продукт інтелектуальної власності, може розпоряджатися ним на свій розсуд, а саме: продати, передати в заставу для отримання кредиту, розширити (збільшити) власний капітал за рахунок внесення до ста­тутного капіталу іншого суб'єкта господарювання тощо.

Із позиції бухгалтерського обліку об'єкти права інтелектуальної власності, прийняті на баланс згідно з обліковою політикою під­приємства, набувають статусу нематеріальних активів і оцінюються за сумою витрат, пов'язаних зі створенням, придбанням та доведенням до стану, у якому вони придатні для використання за призначенням.

Нематеріальні активи як об'єкт бухгалтерського обліку та фі­нансової звітності в умовах трансформованого з 2000 р. бухгал­терського обліку повинні відповідати сьогодні таким ознакам:

  1. об'єкт не повинен мати грошової форми за всіма її еквівален­тами;

  1. об'єкт не повинен мати матеріальної форми;

633

Розділ VII. Економіко-правові засади інтелектуальної власності

  1. об'єкт не повинен бути дебіторською заборгованістю;

  2. об'єкт повинен мати термін використання більше одного ро­ку (або одного операційного циклу, якщо він перевищує один рік);

  3. об'єкт може бути відокремлений від підприємства (крім гуд­вілу, який не може бути відокремлений від підприємства);

  4. повинно існувати імовірне одержання майбутніх економіч­них вигід, пов'язаних із використанням об'єкта;

  5. може бути достовірно визначена вартість об'єкта.

Перші п'ять наведених ознак визнання об'єкта бухгалтерського обліку та фінансової звітності є обов'язковими. Решта ознак визнання застосовуються лише за умови можливості ймовірного одержання економічних вигод, коли є можливість здійснити роз­рахунок розміру майбутніх економічних вигод у грошовому вимірі та коли є можливість достовірно підтвердити визначення вартості нематеріального активу в грошовій одиниці. Наведені вимоги до решти ознак визначення об'єкта бухгалтерського обліку є розра­хунковими при розробці бізнес-планів (бізнес-проектів), в яких використовуються нематеріальні активи.

Вказані ознаки також поширюються на придбанні немате­ріальні активи за ліцензійним договором на передачу прав викори­стання предмету ліцензії. Щодо ознаки «термін використання», то такий термін може бути і меншим від одного року, але не меншим від одного операційного циклу, що є проміжком часу між придбан­ням запасів для здійснення діяльності та отриманням коштів від реалізації виробленої з них продукції або товарів і послуг.

Нематеріальний актив, отриманий в результаті розробки, слід відображати в балансі за умов, якщо підприємство має:

Розробка — це застосування підприємством результатів дослі­джень та інших знань для планування і проектування нових або

Глава 31. Інтелектуальна власність в системі бухгалтерського обліку... значно вдосконалених матеріалів, приладів, продуктів, процесів, систем або послуг до початку їх серійного виробництва чи викори­стання.

Якщо нематеріальний актив не відповідає вказаним критеріям визнання, то витрати, пов'язані з його придбанням чи створен­ням, визначаються витратами того звітного періоду, протягом яко­го вони були здійснені без визнання таких витрат у майбутньому нематеріальним активом.

Бухгалтерський облік нематеріальних активів з 1 січня 2000 р. здійснюється на підставі:

— Методичних рекомендацій по застосуванню реєстрів бухгал­ терського обліку, затверджених наказом Міністерства фінансів України № 356 від 29 грудня 2000 p.;

— Порядку застосування типових форм первинного обліку об'єктів права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 732 від 22 листопада 2004 p., зареєстрованого в Міністерстві юс­ тиції України 14 грудня 2004 р. за № 1580/10179.

Бухгалтерський облік нематеріальних активів здійснюється в розрізі груп, тобто сукупних однотипних за призначенням і вико­ристанням з урахуванням Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи», затвердженого наказом Міні-

634

635

Розділ VII. Економіко-правові засади інтелектуальної власності

стерства фінансів України № 242 від 18 жовтня 1999 p., зареєстро­ваного в Міністерстві юстиції України 2 листопада 1999 р. за № 750/4043 (зі змінами і доповненнями).

Згідно з цим П(С)БО до нематеріальних активів належать немонетарні активи, які не мають матеріальної форми, можуть бу­ти ідентифіковані (відокремлені від підприємства) та утримуються підприємствами з метою використання протягом періоду більше одного року (або одного операційного циклу, якщо він перевищує один рік) для виробництва, торгівлі, в адміністративних цілях чи надання в оренду іншим особам. Визначення немонетарних ак­тивів, відмінних від грошових коштів, їх еквівалентів та дебіторсь­кої заборгованості у фіксованій (або визначеній) сумі грошей наведене в П(С)БО 19 «Об'єднання підприємств», затвердженому наказом Міністерства фінансів України № 163 від 7 липня 1999 p., зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 23 липня 1999 р. за № 499/3792 (зі змінами і доповненнями).

Придбання нематеріальних активів за ліцензійним договором на передачу прав використання предмета ліцензії та на відпо­відних умовах, критерії і термін яких обумовлено в ліцензійному договорі, є об'єктом бухгалтерського обліку. Торгівля ліцен­зіями — це здійснення торгових угод, за якими продавець (ліцен-зіар) надає покупцю (ліцензіату) дозвіл або право (ліцензію) на ви­користання нематеріального активу (предмета ліцензії) на умовах, передбачених ліцензійним договором, а також на здійснення опе­рацій на вторинному ринку нематеріальних активів.

Одиницею обліку нематеріальних активів, які використовуються в господарській діяльності, є окремий інвентарний об'єкт, що відповідає певним ознакам визнання об'єкта бухгалтерського обліку та фінансової звітності. Інвентарним об'єктом визна­чається також предмет ліцензії, який придбаний за ліцензійним договором на передачу прав використання нематеріальних ак­тивів, оцінений у грошовій формі.

При цьому слід враховувати, що при оцінці вартості об'єктів інтелектуальної власності беруться до уваги лише чинні охоронні документи (патенти, свідоцтва тощо) та ліцензійні договори (кон­тракти) з урахуванням додатків до них, в яких визначена вартість об'єктів нематеріальних активів.