logo
Учебник по ИС

Глава 1. Інтелектуальна діяльність як складова творчого процесу...

відеограми. Організації мовлення здійснюють творчу діяльність зі складання програм своїх передач.

Зазначені види інтелектуальної, творчої діяльності за своїм ха­рактером і змістом наближаються до творів літератури і мистецтва.

Характерною особливістю літературно-мистецької діяльності є сфера застосування чи використання її результатів. Ця діяльність спрямована на збагачення внутрішнього світу людини, тобто на її духовний світ. Саме результати літературно-мистецької діяльності формують людину як соціальну особистість. Те, що ми зараз нази­ваємо людськими цінностями (гуманітарна сфера), формується в людини під впливом літературно-мистецької діяльності, під вра­женнями від її результатів.

Честь, гідність, порядність, чуйність, доброта, доброзичливість, прагнення допомогти іншому — усі ці якісні характеристики лю­дини складаються і розвиваються у кожної окремої людини під впливом творів літератури, науки і мистецтва. Суспільна свідо­мість також зумовлюється цими самими чинниками, які визнача­ють свідомість кожної окремої людини. Діти рідко поводяться в суспільстві інакше, ніж їхні батьки. Якісні характеристики людини зумовлюються передусім навколишнім суспільним середовищем, яке, в свою чергу, складається під впливом літературно-мистецької діяльності попереднього покоління. Це позитивний вплив літера­турно-мистецької діяльності на формування суспільного світогля­ду, світовідчуття і світосприйняття.

II. Науково-технічна діяльність — це друга, досить значна група видів інтелектуальної, творчої діяльності. Характерною особ­ливістю цієї групи видів творчої діяльності, яка, власне, їх об'єднує в одну групу, є її спрямованість на матеріальне забезпе­чення потреб суспільства. На підставі наукових досягнень мають бути створені необхідні засоби і знаряддя виробництва та іншої доцільної діяльності людей.

Науково-технічна діяльність охоплює велике коло видів творчої діяльності, спрямованих на досягнення певних науково-технічних результатів, потрібних людям для забезпечення своєї життєдіяль­ності. Поняття «науково-технічна діяльність» набагато ширше від поняття «промислова власність», хоча багато об'єктів цих двох по-

32

2 7-259

33

Розділ І. Загальні положення про інтелектуальну власність

нять збігаються, наприклад, винахід є результатом науково-технічної діяльності і разом з тим він є об'єктом промислової влас­ності. Але далеко не всі результати науково-технічної діяльності стають об'єктами промислової власності і, отже, об'єктами право­вої охорони. Багато результатів науково-технічної діяльності зали­шаються поза межами зазначених понять із тих чи інших причин.

Будь-який результат науково-технічної діяльності, безперечно, є творчим результатом. Але не кожний творчий результат стає об'єктом правової охорони.

Науково-технічна діяльність охоплює науково-дослідну діяль­ність у тій частині, в якій вона стосується техніки і технологій. Цим поняттям охоплюються також проектно-конструкторські і проектно-технологічні роботи, винахідницька і раціоналізаторсь­ка діяльність та інші види творчої діяльності, спрямовані на ство­рення промислових зразків, топографій інтегральних мікросхем, засобів індивідуалізації учасників цивільного обороту, товарів і по­слуг тощо. Безперечно, цей перелік не може бути вичерпним.

За Паризькою конвенцією про охорону промислової власності всі результати творчої діяльності, що не охоплюються поняттям «ав­торське право і суміжні права», складають перелік об'єктів про­мислової власності. До переліку, за Конвенцією, включена також недобросовісна конкуренція та деякі інші об'єкти промислової власності.

Переліки результатів інтелектуальної, творчої діяльності в цілому, і результати науково-технічної діяльності, наведені в міжнародних угодах — Паризькій конвенції про охорону промис­лової власності і Конвенції, що засновує ВОІВ, — та чинному за­конодавстві України про інтелектуальну власність, не збігаються. Так, наприклад, Конвенція, що засновує ВОІВ, передбачає пра­вову охорону відкриттів, а законодавство України цього не перед­бачає1.

Законодавство України передбачає правову охорону селек­ційних досягнень, якої немає у переліках зазначених конвенцій.

1 Слід звернути увагу, що в Україні відсутній спеціальний закон, яким би визначався право­вий режим відкриттів. Водночас ЦК України містить положення про наукове відкриття.