logo
Учебник по ИС

§ 1. Поняття і становлення колективного управління

та його роль у здійсненні авторського права

і суміжних прав

Виключне право автора використовувати свій твір або дозволя­ти його використання іншим особам є основним елементом ав­торського права і суміжних прав. За своєю суттю виключне право має не тільки заборонний характер, тобто мета цього права не по­лягає виключно в тому, щоб на його основі правоволоділець мав право забороняти іншим особам використання свого твору. Він може, звичайно, забороняти використання твору, але справжня цінність виключного права полягає в тому, щоб його володілець мав гарантії, що твір використовуватиметься способами, які відповідають його намірам та інтересам.

Виключне право може використовуватися найповніше в тому разі, якщо воно використовується самим правоволодільцем на індивідуальній основі. Тоді правоволоділець може здійснювати контроль за використанням свого твору, може особисто приймати рішення про економічні умови його використання, а також може уважніше слідкувати за дотриманням належним чином його май­нових і немайнових прав.

Проте ще задовго до утворення міжнародної системи охорони ав­торського права існували певні права, перш за все право на публічне виконання недраматичних творів, які могли здійснюватися на індивідуальній основі з великими труднощами. З появою нових тех­нологій сфера, в якій індивідуальне здійснення прав неможливе або принаймні непрактичне, постійно і швидко розширювалася. З'яви­лося багато інших випадків, коли правоволодільці не могли індивідуально відслідковувати використання своїх творів, вести пе­реговори з користувачами і стягувати з них авторську винагороду.

У цих випадках час від часу виникала думка, що, якщо ви­ключні права не можуть бути здійснені традиційним способом на