logo
Учебник по ИС

§ 2. Колективне управління механічними правами

Поняття «механічні права» у більшості випадків означає право автора дозволяти відтворення його твору у формі запису (звукозапи­су або аудіовізуального запису), здійсненого механічним способом у широкому розумінні цього слова, включаючи електроакустичні та електронні способи. Найбільш типовим і економічно важливим «механічним правом» є право автора музичного твору й автора тексту дозволяти звуковий запис своїх творів.

Деякі країни застосовують примусові ліцензії (Індія, Ірландія, Японія, Швейцарія, США). Розмір гонорару, що виплачується за механічний запис, встановлюється або законом, або компетентним органом. В інших країнах існує можливість встановлювати окремі елементи системи виплати винагороди на договірній основі.

Міжнародною неурядовою організацією, яка об'єднує товари­ства управління механічними правами, є Міжнародне бюро това­риств управління правами на механічний запис і відтворення (ВІЕМ). Первісно ВІЕМ було створено в 1929 р. як французьке цивільно-правове товариство. Відтоді його юридичний статус і основні функції зазнали змін. Певний час ВІЕМ діяло як цент­ралізоване агентство для його членів, яке здійснювало безпосе­реднє ведення переговорів із представниками фонографічної промисловості про розмір ставок винагороди і самостійно здійснювало її збір. Нині кожна національна організація — член ВІЕМ самостійно збирає винагороду зі своєї національної фоно­графічної промисловості, проте ВІЕМ продовжує діяти як орган, який централізовано здійснює переговори з представниками цієї промисловості.

Одним із головних партнерів, з якими ВІЕМ веде переговори, є Міжнародна федерація фонографічної індустрії (IFPI), створена в 1933 р. Між ВІЕМ і IFPI існує типовий договір, який час від часу переглядається і втілюється в життя шляхом укладення індивіду­альних договорів між національними товариствами — членами ВІЕМ і національними виробниками фонограм.

Типовий договір BIEM/IFPI стосується, зокрема, таких питань: дозвіл використовувати репертуар ВІЕМ (так званий світовий ре­пертуар); визначення розмірів авторської винагороди і способів її