Глава 23. Права на раціоналізаторські пропозиції

• розроблене технічними службами цієї юридичної особи. У цьому випадку маються на увазі службові розробки, які були втілені у конкретне рішення, що може бути протиставлене заяв­леній раціоналізаторській пропозиції. Джерелами інформації, що включаються до інформаційного фонду, який враховується при визначенні новизни раціоналізаторських пропозицій, є результати науково-дослідних, проектних, конструкторських і технологічних розробок, що виконуються організаційно-технічними службами цієї юридичної особи разом з аналогічними службами інших юри­дичних осіб, а також документація, отримана юридичною особою від іншої юридичної особи на підставі укладеного між ними дого­вору про виконання науково-дослідних чи дослідно-конструк­торських робіт або договору про передачу науково-технічних досягнень та надання організаційно-технічної допомоги;

• заявлене іншою особою, якій належить першість на цю або тотожну раціоналізаторську пропозицію;

• рекомендоване вищою юридичною особою або опубліковане в інформаційних виданнях із поширення передового досвіду в цій галузі. В обох випадках новизну пропозиції порочать лише такі ре­комендації чи публікації, в яких розкривається суть рішення, що збігається із запропонованим;

• передбачене обов'язковими для юридичної особи нормати­вами. До них належать стандарти, що надійшли до юридичної осо­би, норми, технічні умови, будівельні норми і правила, а також інші нормативно-технічні документи, якщо вони вказують конкретний шлях вирішення завдання, який не відрізняється від запропонованого раціоналізатором.

Відомість вирішення завдання з інших джерел інформації но­визни раціоналізаторської пропозиції не порочить. Наприклад, не можуть бути протиставлені раціоналізаторській пропозиції відо­мості, почерпнуті зі спеціальної літератури або патентної докумен­тації. Водночас треба мати на увазі, що раціоналізаторські пропо­зиції мають бути результатом самостійної творчої роботи їхніх ав­торів.

Тому не повинна визнаватися раціоналізаторською пропозиція, Що застосована іншою юридичною особою або опублікована в

484

485

Р озділ V. Інститут прав на інші об'єкти права інтелектуальної власності

пресі, якщо заявник запозичив її повністю і без додаткової конст­рукторської, технологічної чи організаційної доробки стосовно умов діяльності своєї юридичної особи. Зрозуміло, факт запози­чення має бути очевидним. Тому відмова у визнанні пропозиції раціоналізаторською за цією підставою можлива лише тоді, коли даний факт остаточно доведений або не заперечується самим заяв­ником. В іншому разі треба виходити з презумпції права авторства заявника на подану ним пропозицію.

Третім критерієм охороноздатності раціоналізаторської пропо­зиції є її корисність. Пропозиція визнається корисною, якщо її вико­ристання в умовах діяльності юридичної особи дає змогу одержати економічний, технічний чи інший позитивний ефект. Корисність пропозиції визначається на основі порівняння результату, який має бути отриманий від застосування запропонованого рішення, із результатом, одержаним відомими юридичній особі або фактично застосовуваними нею вирішеннями того самого завдання. Позитив­ний ефект від використання пропозиції може полягати, наприклад, у підвищенні продуктивності праці, якості, надійності та дов­говічності виробів, економії матеріальних і трудових ресурсів, але більш складним або технічно відсталим способом. Іноді впровад­ження раціоналізаторської пропозиції приводить до поліпшення одних показників при одночасному погіршенні інших. У цьому ви­падку, визначаючи корисність пропозиції, треба виходити з того, наскільки позитив від раціоналізації переважає її негативні моменти.

Завершуючи аналіз критеріїв охороноздатності раціоналіза­торських пропозицій, доречно зауважити, що конкретне їхнє застосування багато в чому визначається специфікою діяльності тієї чи іншої юридичної особи. Цілком очевидно, якщо вона осна­щена передовою технікою і має кваліфіковані кадри, то тут ставляться більш високі вимоги до раціоналізаторів порівняно з юридичними особами, які є технічно відсталими. Тому нормаль­ною є ситуація, коли певна пропозиція однією юридичною особою визнається раціоналізаторською, а іншою — відхиляється через відсутність новизни та корисності.