Глава 26. Комерційна таємниця як об'єкт інтелектуальної власності

є визначеною, тобто описаною достатньо вичерпно, щоб можливо було перевірити її відповідність критеріям незагальновідомості та істотності.

Водночас слід звернути увагу, що це далеко не перше визначен­ня ноу-хау, що міститься у законодавстві. Наприклад, Закон України «Про інвестиційну діяльність» від 18 вересня 1991 р. визначає ноу-хау як сукупність технічних, комерційних та інших знань, оформлених у вигляді технічної документації, навичок та виробничого досвіду, необхідних для організації певного виду ви­робництва, але не запатентованих. Закон України «Про оподатку­вання прибутку підприємств» визначає ноу-хау як інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду. Аналізу­ючи зазначені визначення, можна зробити висновок про їх недо­сконалий, спірний характер, який може створити проблеми при практичній реалізації прав на ноу-хау.