logo
Учебник по ИС

Глава 5. Об'єкти авторського права

країн СНД, до декоративно-прикладного мистецтва відносяться твори образотворчого мистецтва (скульптурні твори, живопис, графіка, художня фотографія), твори декоративного призначення (декоративна скульптура, панно, вази, блюда, тканини), твори утилітарного призначення (посуд, столові прилади, ювелірні ви­роби, тканини, килими, одяг, іграшки).

ТЪори архітектури, містобудування, а також садово-паркового ми­стецтва виконують важливі соціальні, естетичні і побутові функції.

Архітектура (від грец. architerton — будівельник) — це мис­тецтво проектування і будівництва будинків, споруд, їх комплексів для створення зручного середовища для життя. Як вид мистецтва архітектура належить до сфери духовної культури. З еволюцією суспільства змінювалися уявлення про функції і типи споруд, технічні й естетичні рішення. В архітектурному творі взаємозалеж­ними є функціональні (корисність), естетичні (краса) і технічні (якість) функції. Призначення архітектурної споруди визначає її просторову структуру, а рівень техніки і технології визначає кон­кретні методи її створення. Виразними засобами є композиція, масштаб, пропорції, пластика, фактура і кольорова гама ма­теріалів.

Містобудування — це мистецтво і практика планування і забу­дови міст. Упорядкування міст і поселень має тривалу історію і завжди відповідало рівню технологічного розвитку суспільства.

Садово-паркове мистецтво поєднує в собі мистецтво і практику створення парків, садів, інших ландшафтних форм. Воно включає планування і розбивку садів і парків, підбір і розміщення рослин у сполученні з архітектурою, скульптурою, водоймами, дорогами тощо. Основними видами парків є терасові, регулярні (фран­цузькі), пейзажні (англійські), мініатюрні сади (перистилі), японські сади (композиції з води, рослин і каменів). Основне при­значення садово-паркового мистецтва виражене у принципах ландшафтної архітектури як мистецтва гармонійного поєднання природного ландшафту з населеними пунктами, архітектурними комплексами і спорудами1.

1 Сударков С. А. Основы авторского права. — Минск: Амалфея, 2000. — С. 193—195.

136

Досягнення у галузі інформаційних технологій також змінили працю авторів творів архітектури, містобудування і садово-парко­вого мистецтва1.

Відтворення творів архітектури, на відміну від інших видів творів, дозволяється без згоди автора і без виплати авторської ви­нагороди, але з обов'язковою вказівкою автора твору і джерела за­позичення. Інакше кажучи, дозволяється виготовлення копії будь-якої архітектурної споруди, що виконати неможливо, не маючи документації. Тут повна аналогія з комп'ютерними програмами: можна повторити вид і функціонування комп'ютерної програми, але спочатку потрібно написати вихідний текст програми, а архітектурний твір почати з розробки документації щодо зовніш­нього вигляду споруди.

Фотографія — це теорія і практика одержання видимого зобра­ження об'єктів на світлочутливих фотографічних, магнітних і інших матеріалах. Тобто це отримання факсимільного зображення на чутливих поверхнях, незалежно від технічного методу (хімічний, електронний чи ін.), що використовується для отри­мання зображення2.

Розрізняють художню і науково-технічну (чи прикладну) фото­графію. Художня фотографія близька до творів мистецтва, а при­кладна (науково-технічна) — до наукових творів. Фотографії набу-

1 Необхідно зазначити, то Бернська конвенція про охорону літературних і художніх творів визнає тільки твори архітектури, що можуть набути правової охорони. Але надана Законом України «Про авторське право і суміжні права» (п. 9 ст. 8) можливість набуття правової охо­ рони творами містобудівного і садово-паркового мистецтва не суперечить цьому підходу, оскільки твори містобудівного і садово-паркового мистецтва являють собою складені тво­ ри, що включають різні види творів, у тому числі твори архітектури. Твори архітектури, містобудування і садово-паркового мистецтва деякою мірою мають відношення до ана­ логічних комп'ютерних програм і художніх творів, оскільки вони також існують як у вигляді оригіналу (проекту, креслень, ескізів, моделей), так і у вигляді матеріального носія (готово­ го об'єкту). Але у творів архітектури, містобудування і садово-паркового мистецтва є свої особливості. Так, закони про авторське право і суміжні права низки країн встановлюють, що автор прийнятого архітектурного проекту вправі вимагати від замовника надання йому права на участь у реалізації свого проекту при розробці документації для будівництва і при будівництві будинку чи споруди, якщо інше не передбачено договором. Це положення за аналогією доповнює трактування поняття службових творів щодо творів архітектури. Інакше кажучи, право авторства на архітектурну споруду належить авторові проекту, який може бути залученим до розробки документації і будівництва відповідної споруди. Ана­ логічна норма повинна існувати і для авторів містобудівних і садово-паркових проектів.

2 K)HECKO/BOtfC/CGE/SYN/3-Il add. від 17 травня 1988 p., принцип PHW1, 1.

137

Розділ II. Авторське право і суміжні права