logo search
Учебник по ИС

Глава 7. Зміст авторського права

ту майнових прав інтелектуальної власності авторів у випадках, коли практично неможливо визначити всіх користувачів творів, у кожній країні діють організації, що управляють майновими права­ми зазначених осіб на колективній основі (далі — організації колективного управління).

Наступним способом використання твору, який закріплюється нормами законодавства, є його продаж, передання в найм (оренду) тощо. Зразу необхідно зазначити, що використання законодавцем поняття «найму» або «оренди» щодо об'єктів авторського права є, щонайменше, некоректним і таким, що не відповідає міжнарод­ним стандартам. Тому, розглядаючи зазначений пункт ст. 441 ЦК України, буде використане загальноприйняте поняття щодо об'єктів авторського права — «прокат».

Автор твору або особа, якій за договором або за законом пере­дані майнові права інтелектуальної власності на цей твір, має пра­во ними розпоряджатися і використовувати твір шляхом його продажу. Але при цьому необхідно пам'ятати, що передача права інтелектуальної власності на об'єкт права інтелектуальної влас­ності не означає передачі права власності на річ (ст. 419 ЦК України).

Авторові твору або іншому суб'єктові авторського права на твір належить право здійснювати чи дозволяти прокат оригіналу чи примірників твору. Прокат книг відомий давно, але міжнародні норми, що регулюють право на здійснення прокату комп'ютерних програм, кінематографічних творів і фонограм, були вперше сформульовані тільки у Директиві Ради Європейського Співтова­риства «Про права прокату, позичання і деякі положення авторсь­кого права і суміжних прав у сфері інтелектуальної власності». Угода ТРІПС підтвердила право на прокат на міжнародному рівні. Відповідно до цих норм комерційний прокат можливий тільки з дозволу суб'єкта авторського права на твір. Без його дозволу про­кат кінематографічних творів можливий тільки тоді, коли він не пов'язаний із широкомасштабним копіювання таких творів. Про­кат комп'ютерних програм і фонограм без дозволу правовласника можливий тільки у тому випадку, якщо вони не є основним об'єктом прокату.

182

183

Р озділ II. Авторське право і суміжні права

Відповідно до Договору ВОІВ про авторське право автори ком­п'ютерних програм, кінематографічних творів і фонограм корис­туються виключним правом дозволяти комерційний прокат своїх творів. Отже, можна говорити про те, у Договорі ВОІВ про ав­торське право були відображені відповідні норми Угоди ТРІПС.

Норми щодо права на прокат містяться і в Законі України «Про авторське право і суміжні права» (п. 10 ст. 15), згідно з якими пра­во на прокат твору дозволяється після першого його продажу. Та­ким чином, право на прокат стало частиною чи формою права на поширення твору. Варто особливо підкреслити, що Закон України «Про авторське право і суміжні права» надає автору чи іншому суб'єкту авторського права на твір право на прокат лише п'яти видів творів, навіть якщо такий прокат здійснюється з ко­мерційною метою. До них належать:

Аналіз міжнародних і національних норм дозволяє встановити низку важливих особливостей прокату деяких видів творів. По-перше, право на прокат творів належить авторові чи іншому суб'єктові авторського права на твір незалежно від належності права власності на оригінал чи примірник твору. По-друге, право на прокат творів належить автору чи іншому суб'єкту авторського права на твір навіть після поширення примірників творів, здійсне­ного автором або з його дозволу іншими особами. По-третє, пред­метом права на прокат є оригінали або примірники твору, зафіксо­вані та введені у цивільний оборот у вигляді матеріальних носіїв. По-четверте, будь-яка країна, у якій діє система справедливої ви­нагороди авторів за прокат примірників творів, може зберегти цю систему за умови, що комерційний прокат таких творів не завдає шкоди праву авторів на відтворення своїх творів. В Україні спеціальна система прокату примірників творів не розвинута, тому будь-який комерційний прокат таких примірників творів має