logo search
Учебник по ИС

Глава 8. Суміжні права

Другою характерною рисою суміжних прав виступає широко допустимий законом перехід конкретних правоможностей від од­них категорій правоволодільців до інших категорій правово-лодільців, який відбувається автоматично за настання певних юридичних фактів.

Так, відповідно до ст. 39 Закону України «Про авторське право і суміжні права»:

Таким юридичним фактом зазвичай виступає договір, укладе­ний між правоволодільцями різних видів суміжних прав. Спе­цифіка полягає в тому, що закон в імперативній формі зазначає, що при укладанні договору окремі права переходять від одного суб'єкта суміжних прав до іншого, не надаючи учасникам догово­ру можливості інакше вирішити питання.

Для виникнення і здійснення суміжних прав чинне українське законодавство не вимагає дотримання будь-яких формальностей. Права виробника фонограми і виконавця породжує сам факт ство­рення відповідного звукозапису. Разом із тим володілець суміжних прав для сповіщення третіх осіб про свої права і запобігання їх по­рушенню може використовувати знак охорони суміжних прав, який вміщується на кожному примірнику фонограми і (або) на кожній упаковці, що містить її.

Таким знаком прийнято передбачений Римською конвенцією знак охорони, який складається з трьох елементів:

— латинської літери «Р», обведеної колом;

222

223

Р озділ II. Авторське право і суміжні права

Відсутність знака охорони не позбавляє володільця суміжного права можливості його захисту, але в низці випадків обтяжує про­цес доказу при його порушенні.

Коло конкретних правоможностей, якими володіють носії суміжних прав, дещо вужче від того кола прав, які належать авто­рам творів. При цьому виконавці творів, чия діяльність має твор­чий характер, мають як особисті немайнові, так і майнові права. Права виробників фонограм, організацій мовлення, чий внесок є технічним, охоплюють собою лише майнову сферу.

Суттєво звужені часові межі дії суміжних прав. Відповідно до ст. 44 Закону України «Про авторське право і суміжні права», май­нові права охороняються протягом 50 років від дати першого ви­конання (права виконавців), першого опублікування фонограми (відеограми) або їх першого запису, якщо вони не були опубліко­вані (права виробників фонограм і відеограм), першої передачі в ефір або по кабелю (права організацій мовлення). Обчислення за­значеного 50-річного строку починається з 1 січня року, наступно­го за роком, коли мав місце юридичний факт, що став підставою для початку спливу строку.

До спадкоємців виконавців і правонаступників виробників фонограм і відеограм та організацій мовлення переходить право дозволяти чи забороняти використання виконань, фонограм, відеограм, публічні сповіщення, а також право на одержання винагороди у межах установленого законом строку.

Стосовно сфери дії суміжних прав в Україні слід зазначити таке.

Суміжні права виконавця визнаються, якщо:

Права виробника фонограми або відеограми охороняють, як­що: