Глава 6. Суб'єкти авторського права

переслідування у всіх країнах Бернського Союзу щодо будь-яких осіб, які допустили незаконне використання його твору.

Водночас майнові права інтелектуальної власності на твір мо­жуть належати не тільки автору твору, але й іншим особам — вто­ринним суб'єктам авторського права.

Під вторинним суб'єктом авторського права слід розуміти фізич­них або юридичних осіб, які не брали участі у створенні твору науки, літератури і мистецтва, але набули певного обсягу майнових прав інтелектуальної власності на твір за законом або за договором.

Вторинними суб'єктами авторського права на твір можуть бути:

• спадкоємці автора;

• роботодавець, коли твір створений у порядку, визначеному ст. 429 ЦК України;

• замовник.

Природно, що дані особи можуть бути суб'єктами авторського права на твір за законом тільки у тому випадку, коли це право не було раніше ними передане за договором іншим особам повністю або частково. Суб'єктом авторського права на твір за договором може бути будь-яка фізична чи юридична особа.

Між первинним та вторинним суб'єктами існує певна різниця, яка полягає у такому:

— обсяг повноважень вторинного суб'єкта авторського права на твір більш звужений, аніж у автора твору;

— за характером права вторинного суб'єкта є похідними, оскільки перейшли від автора;

• спадкоємці як суб'єкти авторського права на твір набувають це право у силу закону або відповідно до заповіту. За законом або за заповітом спадкоємцю належить право на опублікування, відтворення і розповсюдження твору, право на винагороду. Спад­коємець може вирішити питання про використання виданих творів, а також вирішити долю ще не оприлюднених творів;

• різниця прав спадкоємця та автора проявляється не лише в їх обсязі, але й у терміні дії. Авторське право на твір для спадкоємців діє упродовж 70 років після смерті автора (ст. 446 ЦК України).

Специфічними суб'єктами авторського права на твір, які окре­мо не визначені у ст. 435 ЦК України, але наявність яких випливає

152

153

Розділ II. Авторське право і суміжні права

зі змісту ст. 433 ЦК України та права яких закріплені у статтях 19 і 20 Закону України «Про авторське право і суміжні права», є упо­рядники та перекладачі. Результат праці упорядників збірників полягає у тому, що вони організовують, обробляють, систематизу­ють, поновлюють ті чи інші твори. При упорядкуванні збірки літе­ратурних творів із текстологічною підготовкою упорядник одно­часно з відбором матеріалу для включення у збірку проводить певну дослідну роботу.

Особливості авторського права на твір укладача виявляються у двох аспектах. По-перше, укладачі використовують твори, що є об'єктом авторського права або такими не є. Якщо авторське пра­во на первинний твір охороняється законом, необхідно отримати дозвіл від його автора або іншого правонаступника для викорис­тання створеного на його основі похідного твору. Відсутність такої згоди буде перепоною лише щодо використання твору. Водночас особа, яка здійснила таку переробку, буде визнаватися автором такої переробки. По-друге, збірки можуть упорядковуватися із творів, які не є предметом авторського права: закони, судові рішення, інші офіційні документи, твори народної творчості, автори яких невідомі, твори, які не охороняються авторським правом та ін. Упоряднику, який підготував таку збірку, належить авторське право, якщо він самостійно обробив або систематизував такі твори.

Перекладачами вважаються особи, які здійснюють переклад, який є самостійним об'єктом авторського права (ст. 433 ЦК Ук­раїни). До авторського права, яке належить перекладачу, можна віднести: право на позначення свого імені; право на опублікуван­ня; право на відтворення і розповсюдження перекладу; право на авторську винагороду тощо. Слід звернути увагу на деякі особли­вості авторського права перекладача. Для здійснення перекладу необхідно отримати згоду автора оригінального твору. Автор і пе­рекладач є суб'єктами авторського права на різні об'єкти — оригінальний твір і переклад. Використання перекладу дозво­ляється лише за наявності згоди перекладача. Право автора дозво­лити переклад свого твору на іншу мову з метою подальшого вико-