Глава 1. Інтелектуальна діяльність як складова творчого процесу...

можуть стати об'єктами інтелектуальної власності. У разі їх невідповідності вимогам закону вони не можуть стати об'єктами правової охорони.

Інтелектуальна діяльність і творча діяльність — це розумова діяльність. У такому аспекті ці два види діяльності збігаються. Але не будь-яка розумова діяльність є інтелектуальною чи творчою. Людина може розумово працювати, але творчого результату не до­сягти. Слід мати на увазі й те, що розумовою діяльністю займаєть­ся багато людей і з розвитком суспільства їх стає все більше. Це — вчені, інженери, вчителі, лікарі та ін. Творчість, внаслідок якої з'являється щось нове, властива далеко не всім.

Отже, інтелектуальна діяльність відрізняється від творчої тим, що її результати неодмінно стають об'єктами правової охорони. Да­леко не всі результати творчої діяльності стають об'єктами інте­лектуальної власності і, отже, об'єктами правової охорони.

Кількість результатів творчої діяльності значно переважає кількість об'єктів інтелектуальної власності. До результатів творчої діяльності належать і ті, що з тих чи інших причин не можуть стати об'єктами правової охорони, наприклад, винаходи, що втратили патентоздатність, не запатентовані об'єкти промислової власності.

Зазначена істотна відмінність між інтелектуальною власністю та іншим результатом творчої діяльності виявила таку саму істотну неузгодженість у правовому режимі цих двох результатів. Знову звернемося до ст. 41 Конституції України, згідно з якою кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. На думку авторів, наве­дену конституційну норму слід розуміти так: результати інтелекту­альної і творчої діяльності наділені однаковим правовим режимом. Насправді це не так — наукові відкриття поки що не підлягають правовій охороні як об'єкти інтелектуальної діяльності. Але ж ні в кого не викликає сумніву, що відкриття — це результат важкої, на­пруженої, тривалої творчої праці.

Можна навести й інший приклад. Створено цінний винахід. Проте його автори тим чи іншим способом розголосили його сутність задовго до подання заявки на патентування (більше року). У такому разі цей винахід не підлягає патентуванню. Але ж він не

20

21

Розділ І. Загальні положення про інтелектуальну власність

перестає бути тим самим цінним винаходом. Проте за формальни­ми вимогами чинного законодавства такий «розголошений» ви­нахід випадає із кола об'єктів правової охорони, він не може бути визнаний об'єктом інтелектуальної власності.

Аналогічна ситуація складається й у разі, коли на об'єкт про­мислової власності закінчився строк правової охорони і він перейшов до суспільного надбання. Здебільшого винахід та інші об'єкти промислової власності з часом морально старіють і вже не становлять жодного економічного інтересу. Але серед винаходів інколи є такі, що морально не застаріли і продовжують використо­вуватися, проте правова охорона на них як на об'єкт патентного права уже не поширюється. Водночас за винахідником зберігають­ся авторські права.

Нарешті, об'єкт промислової власності з тих чи інших причин може бути не запатентованим, бо винахідник не надав належного значення патентуванню.

Отже, певна кількість результатів творчої діяльності не підлягає правовій охороні і на ці результати не виникає право інтелектуаль­ної власності. Тобто, творчі результати як результати творчої діяль­ності можуть бути об'єктами правової охорони, а можуть і не бути. Ті результати творчої діяльності, що наділяються правовою охоро­ною і визнаються об'єктами інтелектуальної власності, і є резуль­татами інтелектуальної діяльності.

Отже, інтелектуальна власність (результати інтелектуальної діяльності) є результатом інтелектуальної, творчої діяльності, що відповідає вимогам чинного законодавства. Лише у такому разі їй надається правова охорона.

У наш час роль і значення інтелектуальної власності інтенсив­но зростають, вона давно вже стала найбільш цінним капіталом людства. В усьому світі інтелектуальна власність є об'єктом ци­вільного обороту. У міру істотного значення інтелектуальної діяль­ності, особливо її результатів для соціально-економічного розвит­ку будь-якого суспільства, попит на неї також інтенсивно зростає. Вона часто стає об'єктом неправомірних дій, зловживання, недоз-воленого використання, тому потребує надійної й ефективної пра­вової охорони.