§ 5. Майнові права інтелектуальної власності на торговельну марку

Відповідно до ст. 495 ЦК України майновими правами інте- \ лектуальної власності на торговельну марку є:

1) право на використання торговельної марки;

2. виключне право дозволяти використання торговельної марки;

3. виключне право перешкоджати неправомірному викорис­танню торговельної марки, в тому числі забороняти таке викорис­тання;

4. інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом. У цьому випадку мова йде про закони України, які регулюють права на окремі об'єкти інтелектуальної власності. Зокрема, такою нормою є ст. 16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів та послуг», яка називається «Права, що випливають із свідоцтва». Додатково до вищезазначених прав п. 7

422

цієї статті передбачає: «Власник свідоцтва може передавати будь-якій особі право власності на знак повністю або відносно частини зазначених у свідоцтві товарів і послуг, на підставі договору».

Для того, щоб проаналізувати повноваження особи, що має майнові права на знак для товарів та послуг, з'ясуємо поняття використання зазначеного об'єкта. Відповідно до п. 4 ст. 16 Зако­ну України «Про охорону прав на знаки для товарів та послуг» ви­користанням знака визнається:

— нанесення його на будь-який товар, для якого знак зареєст­ ровано, упаковку, в якій міститься такий товар, вивіску, пов'язану з ним, етикетку, нашивку, бирку чи інший прикріплений до товару предмет, зберігання такого товару із зазначеним нанесенням знака з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення);

• застосування його під час пропонування та надання будь-якої послуги, для якої знак зареєстровано;

• застосування його в діловій документації чи в рекламі та в мережі Інтернет, у тому числі в доменних іменах.

Отже, особа, що має майнові права на торговельну марку, має такі

правомочності:

1. самостійно вчиняти вищенаведені дії з використання тор­говельної марки (ця правомочність може бути реалізована лише правоволодільцем, а тому жодні договори стосовно цієї правомоч­ності не можуть бути укладені);

2. дозволяти вчинення дій із використання торговельної марки іншим особам (ця правомочність може бути реалізована право­володільцем шляхом укладення, зокрема, ліцензійного договору);

3. перешкоджати неправомірному використанню об'єкта права інтелектуальної власності, в тому числі забороняти таке вико­ристання (цю правомочність особа може реалізувати як самос­тійно, так і шляхом надання такого права своїм договірним кон­трагентам, зокрема у випадку видачі виключної ліцензії).

Оскільки відповідно до ч. 5 ст. 16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів та послуг» марка визнається використа­ною, якщо її застосовано у формі зареєстрованої марки, а також у Формі, що відрізняється від зареєстрованої марки лише окремими

423

Р озділ IV. Право інтелектуальної власності на правові засоби...

елементами, якщо це не змінює в цілому відмітності марки, то правоволоділець має виключне право забороняти іншим особам використовувати без його згоди:

• зареєстровану марку стосовно наведених у свідоцтві товарів і послуг;

• зареєстровану марку стосовно товарів і послуг, споріднених із наведеними у свідоцтві, якщо внаслідок такого використання можна ввести в оману щодо особи, яка виробляє товари чи надає послуги;

• позначення, схоже із зареєстрованою маркою, щодо наведе­них у свідоцтві товарів і послуг, якщо внаслідок такого викорис­тання ці позначення і марку можна сплутати;

• позначення, схоже із зареєстрованою маркою, щодо товарів і послуг, споріднених із наведеними у свідоцтві, якщо внаслідок та­кого використання можна ввести в оману щодо особи, яка вироб­ляє товари чи надає послуги, або ці позначення і марку можна сплутати;

4) передавати іншій особі майнові права інтелектуальної власності на торговельну марку повністю або відносно частини за­значених у свідоцтві товарів і послуг (ця правомочність може бути реалізована правоволодільцем шляхом укладення договору про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності).

Необхідно враховувати, що обсяг правової охорони торговельної марки визначається наведеним у свідоцтві зображенням марки і пе­реліком товарів і послуг, внесених до Реєстру, якщо інше не вста­новлено законом. Це означає, що права інтелектуальної власності особи, яка зареєструвала торговельну марку, поширюються лише на використання цієї марки стосовно зазначених товарів та послуг.

Дія майнових прав на торговельну марку, як і на інші об'єкти інтелектуальної власності, обмежені по території і в часі. Так, пра­вова охорона торговельної марки поширюється лише на територію тих країн, де вона зареєстрована або визнана добре відомою.

Строк дії майнових прав на зареєстровану торговельну марку становить десять років із дати, наступної за датою подання заявки на торговельну марку в установленому законом порядку. Однак, враховуючи функції торговельних марок, на відміну від прав на