Глава 24. Право інтелектуальної власності на сорти рослин і породи...

12 місяців з моменту подання первісної заявки на сорт рослин), за­безпечення вільного розпорядження винятковими (чи абсолютни­ми) правами на сорт.

Сьогодні Міжнародний союз з охорони нових сортів рослин — міжурядова організація, що об'єднує майже 60 держав та органі­зацій, які визнають норми Конвенції 1961 р. зі змінами 1972, 1978 або 1991 років, і головним завданням якої є забезпечення охорони прав на нові сорти рослин та захисту законних прав та еконо­мічних інтересів селекціонерів.

Запровадження у більшості іноземних країн правової охорони сортів рослин мало на меті, у першу чергу, забезпечення захисту економічних інтересів селекціонерів-оригінаторів та сприяння окупності коштів, що вкладаються в селекцію. Створення нових сортів рослин вимагає великих матеріальних та інтелектуальних витрат.

За останні роки минулого століття більшість економічно розви­нених країн створили ефективні механізми державного управління селекційною справою через спеціальні закони. Ці закони, з одного боку, надають державі широкі повноваження щодо контролю за цільовим використанням насіння (садивного матеріалу) сортів рос­лин, що забезпечує їх правову охорону, залежно від агрономічних та кліматичних умов на її території, за станом виробництва і пра­вильністю укладання комерційних угод у галузі насінництва, а з другого — забезпечують надійний захист прав селекціонера¹.

Наша країна 3 листопада 1995 р. стала двадцять дев'ятим повно­правним членом UPOV, згідно з рішенням XI надзвичайної Сесії

' Право на подання заявки належить селекціонеру (якщо сорт створено за його власною ініціативою) або його правонаступникові (зокрема, роботодавцю, яким доручено створити новий сорт рослин з відмінними ознаками і надано необхідні для можливості виконання нього доручення фінансові засоби, матеріальні та трудові ресурси). Виходячи з практики виконання науково-селекційних програм можна стверджувати, що більшість нових сортів рослин створюються під час виконання селекціонерами службових обов'язків або окремо­го доручення роботодавця, а 95—98 % робіт, пов'язаних зі створенням нових ліній рослин, популяцій або нових селекційних здобутків, здійснюються у відповідних наукових або уч­бових закладах за рахунок коштів державного бюджету або коштів певних суб'єктів підприємництва, що займаються виробництвом насіння (садивного матеріалу) нових сортів виходячи з реальних потреб держави та суспільства. Враховуючи викладене, право на подачу заявки на новий сорт переважно набувають його автори (селекціонери) або науко­во-селекційні установи, яким, в подальшому, надається охоронний документ на цей сорт, згідно з яким набуваються майнові права на нього.

504

505

Р озділ V. Інститут прав на інші об'єкти права інтелектуальної власності

Ради UPOV від 22 квітня 1994 р. про можливість приєднання І України до Конвенції з охорони нових сортів рослин у редакції 1978 р. та виконання низки необхідних процедур (зокрема, прий­нято Закон України «Про приєднання України до Міжнародної конвенції про охорону нових сортів рослин» від 2 червня 1995 p.; видано Указ Президента України «Про представника України і йо- \ го заступника у Раді Міжнародного союзу з охорони нових сортів рослин» від 12 жовтня 1995 p.).

Значним кроком уперед стало прийняття Верховною Радою України рішення від 2 серпня 2006 р. про приєднання нашої дер­жави до Міжнародної конвенції з охорони нових сортів рослин у редакції, переглянутої в м. Женеві 19 березня 1991 р.¹

Європейським патентним відомством (ЄПВ) свого часу було розроблено проект директиви щодо правової охорони біотехно-логічних винаходів, основні принципи якого полягають у такому:

• не підлягають патентуванню переважно біологічні способи, що стосуються тільки традиційних способів селекції;

• спосіб може зробити патентоспроможним будь-яке втручан­ня людини (за винятком селекції);

• можуть одержати охорону прав патентом мікробіологічні способи, що стосуються використання або одержання мікроорга­нізмів;

• мікроорганізм у широкому понятті містить всі мікробіо­логічні організми, здатні відтворюватися, у тому числі бактерії, гриби, віруси й навіть клітини;

• підлягає охороні патентом винахід, суть якого полягає в мік­робіологічній стадії роботи, незважаючи навіть на присутність ба­гатостадійного способу.

Слід зазначити, що Європейський Союз із 29 липня 2005 р. приєднався до Акта 1991 р. Конвенції UPOV, тому Україні, як най­ближчому сусіду європейської спільноти, з якою вона планує роз­вивати співробітництво в усіх сферах, варто врахувати цей факт і

¹ Закон України від 2 серпня 2006 р. «Про приєднання України до міжнародної конвенції з охорони нових сортів рослин» // Відомості Верховної Ради України (ВВР). — 2006. — № 39. - Ст. 343.