Глава 24. Право інтелектуальної власності на сорти рослин і породи...

накладення штрафу від 10 до 200 неоподатковуваних мінімумів до­ходів громадян із конфіскацією незаконно виготовленої продукції та устаткування, а також матеріалів, призначених для її виготов­лення.

Варто не забувати, що згідно з ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини, завдання власнику сорту майнової (матеріальної) та моральної шкоди, інші юридичні факти щодо сорту рослин. Згідно з ч. 4 ст. 12 зазначеного Кодексу власник сорту (на етапах створення необхідної кількості його оригіналь­ного насіння або садивного матеріалу за участю авторів цього сор­ту) може за договором, що передбачає виплату йому відповідної грошової компенсації (ліцензійного платежу), передати своє май­нове право інтелектуальної власності на нього суб'єкту насінництва або суб'єкту господарювання, що вирощуватиме з наданого йому насіння (садивного матеріалу) певну рослинну си­ровину.

Згідно з ч. 2 ст. 13 Цивільного кодексу власник сорту та його ліцензійний партнер (суб'єкт насінництва) зобов'язані утримува­тися від вчинення дій, що можуть порушити права інших осіб, а відповідно до ч. З цієї статті не допускаються дії, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання відповідним правом в іншій формі. Як встановлено ст. 14 зазначе­ного Кодексу, цивільні обов'язки контрагентів виконуються в межах, визначених договором. Партнери за договором не можуть бути примушені вчинити дії щодо договору, які не є обов'язкови­ми для них, але вони не звільняються від цивільного обов'язку або його виконання у випадках, визначених договором, тому догово­ром слід чітко встановлювати всі належні умови для його вико­нання.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу способами захисту Цивільних прав та інтересів щодо сорту рослин можуть бути:

• визнання права на сорт;

• визнання правочину стосовно сорту та його насіння (садив­ного матеріалу) недійсним;

524

525

Р озділ V. Інститут прав на інші об'єкти права інтелектуальної власності

• припинення дії, пов'язаної з використанням сорту (зокрема, його назви) або його насіння (садивного матеріалу), що порушує права автора або власника сорту та їх правонаступників;

• відновлення становища, що існувало до вчинення порушення;

• примусове виконання обов'язків, що стосуються сорту рос­лин та встановлені відповідним договором або законом;

• зміна правовідношення щодо сорту рослин або його насіння (садивного матеріалу);

— припинення правовідношення власника сорту з його ліцензіатом або ліцензіата з власником сорту внаслідок невико­ нання ними умов договору;

• відшкодування збитків й інші способи відшкодування май­нової шкоди;

• відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

• визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності від­повідного органу державної або місцевої влади, їх посадових і службових осіб стосовно сорту рослин або його насіння (садивно­го матеріалу).

Одним з ефективних способів захисту прав інтелектуальної власності авторів, власника сорту та їх правонаступників є засто­сування в установленому законодавством порядку матеріально-правових заходів примусового характеру. Захист зазначених прав здійснюється через суд, який також може і відмовити авторам та власнику сорту у забезпеченні такого захисту, коли ними не додер­жуються встановлені Цивільним кодексом вимоги або якщо влас­ник сорту зловживає своїми правами. Згідно з прийнятим судом рішенням (ухвалою) визнаються або відновлюються порушені права інтелектуальної власності щодо сорту рослин, які належать авторам, власнику сорту або їх правонаступникам, припиняється порушення їх законних прав та інтересів і здійснюється відповідний майновий вплив на визначених судом правопоруш­ників. Основною метою цивільно-правової відповідальності є не покарання за недотримання встановленого законодавством пра­вопорядку, а забезпечення відшкодування авторам, власнику сор­ту або їх правонаступникам заподіяної правопорушником шкоди, розмір якої визначається судом.