logo search
Учебник по ИС

§ 5. Міжнародний досвід щодо правової охорони наукових відкриттів

Досвід зарубіжних країн із розвиненою ринковою економікою показує, що необхідно удосконалювати інститут правової охорони відкриттів, щоб більш ефективно захищати права на цей вид інте­лектуальної власності, забезпечувати економічно доцільне і повне використання наукового і технічного потенціалу результатів фунда­ментальних досліджень, які складають основу розвитку суспільства.

Аналіз національних патентних законодавств промислово роз­винених країн доводить, що в окремих країнах (США, Іспанія, Франція, Італія, Туреччина, Бельгія) регулювання відносин, пов'язаних із науковими відкриттями, передбачене нормами па­тентного права. Так, у законі про патенти СІЛА (§ 100—101) зазна­чено: «Термін «винахід» означає винахід чи відкриття. ...Всякий, хто винайде чи відкриє новий і корисний спосіб виготовлення продукції, машину, комбінацію чи речовини, яке-небудь нове і ко­рисне їхнє поліпшення, може одержати патент».

На основі цього положення фірмою «Белл телефон» отримані па­тенти на відкриття «Ефект транзистора» (США), «Ефект дифузійний (США, Англія), фірмі IBM виданий патент на «Ефект Ганна» (США), а фірмі «Sony» — патент на «Ефект тунельний» (Японія) [3].

Законом про промислову власність Іспанії (ст. 47) передбачено, що «наукове відкриття може бути предметом патенту, якщо воно визнане істотним і оригінальним після того, як стало на визначе­ний час відомим громадськості, і після того, як протягом цього ча­су були отримані висновки компетентних відносно суті відкриття вищих навчальних закладів і об'єднань». Згідно зі ст. 1 закону Іспанії автор відкриття на основі створення чи обґрунтування ви­находу здобуває право на промислову власність.

У Польщі не передбачено спеціальної системи охорони (реєст­рації) наукових відкриттів, однак у системі польського права на­укові відкриття охороняються положеннями цивільного права (ст. 23 і 24 Цивільного кодексу). Правова охорона цього виду твор­чих досягнень заснована на положенні, що відкриття — це вста­новлення раніше не відомих існуючих закономірностей, властиво­стей і явищ матеріального світу.