Глава 22. Правова охорона наукових відкриттів

В умовах ринку результати наукової праці можуть розглядатися як особливий рід товару, тобто можуть бути реалізовані через ри­нок. Споживчі властивості результату наукової праці у вигляді відкриття полягають, зокрема, у тому, що виявлено нові власти­вості, закономірності, явища матеріального світу, знання про які придатні для подальшого використання.

Вищою формою знань як результатів наукової праці є наукові відкриття. Специфіка споживчої вартості наукових відкриттів як результатів фундаментальних досліджень полягає в тому, що вона виступає у вигляді оригінальної, достовірної й узагальненої науко­вої інформації, що висловлюється насамперед у вигляді формули відкриття. Така інформація не має матеріального характеру, хоча використовується при створенні нової техніки і технології. Отже, споживча вартість наукових відкриттів, що становлять результати творчої праці вчених, виступає у вигляді можливості задовольнити нові потреби суспільства, забезпечити більш високу ефективність суспільного виробництва завдяки зниженню його витрат, тобто забезпечити економію живої і суспільної праці.

Однак щоб науковий результат міг стати особливого роду това­ром, необхідно оцінити його ефективність. Крім того, оцінка необхідна і для формування діяльності організацій, що проводять наукові дослідження. Повна оцінка наукового результату за основ­ними ознаками ефективності: новизні, вірогідності, фундамен­тальності, — нині передбачена лише системою експертизи, що діє в рамках інституту правової охорони відкриттів; в інших випадках ця оцінка має або відомчий характер, або проводиться за обмеже­ними показниками, які часто не мають прямого відношення до суті самого результату (наприклад, за кількістю опублікованих сторінок, а не за науковими розробками, пов'язаним із конкрет­ними результатами, що роблять суттєвий вплив на прискорення науково-технічного прогресу).

Таким чином, на сьогодні має місце гостра необхідність зміни­ти існуюче законодавство про відкриття, привести його у відпо­відність із вимогами нових економічних відносин між наукою і виробництвом. Інститут правової охорони наукових відкриттів повинен виконувати насамперед регулятивні функції, стимулюю-

466

467

Р озділ V. Інститут прав на інші об'єкти права інтелектуальної власності

чи фундаментальні дослідження і забезпечуючи оцінку ефектив­ності отриманих результатів шляхом суспільно-колективної екс­пертизи й охорону особистих майнових і немайнових прав авторів.

Сучасний науково-технічний прогрес починається зі сфери на­уки, де визначальна роль належить відкриттям. Але господарський механізм для сфери науки в силу особливостей наукового вироб­ництва вимагає особливого підходу, при якому можуть матися на меті чисто наукові, пізнавальні цілі, бути відсутнім прямий зв'язок між витратами ресурсів і результатами.

Далеко не всі результати можуть одержувати відразу чи через якийсь період вартісну оцінку. Саме тому для сфери науки дія гос­подарського механізму повинна поєднуватися із широкою оцін­кою результатів з боку наукової громадськості, передбаченої інститутом правової охорони відкриттів. Незалежна експертиза наукових праць потрібна, по-перше, при визначенні пріоритетних наукових напрямків, виборі наукових програм і комплексних тем для розробки і фінансування і, по-друге, — при оцінці завершено­го наукового результату.

Реєстрація цих відкриттів і публікація про них стали свого роду путівником, активізували створення на їхній основі багатьох висо­коефективних «піонерних» винаходів, що знаходять застосування в різних галузях національної економіки. Удосконалювання інсти­туту правової охорони наукових відкриттів з урахуванням нових соціально-економічних відносин, що складаються, дозволить більш повно використовувати потенціал науки, покликаної забез­печити прогресивний розвиток суспільства.

Слід зазначити, що у запропонованому проекті Закону України «Про охорону прав на наукові відкриття» визначаються умови придатності наукового відкриття для набуття права інтелектуаль­ної власності на нього. Відповідно до ст. 12 проекту Закону науко­ве відкриття вважається придатним для набуття права інтелекту­альної власності, якщо воно є новим. Правова охорона надається науковому відкриттю, що не суперечить суспільним інтересам, принципам гуманності і моралі. Об'єктами наукових відкриттів можуть бути не відомі раніше закономірності, властивості і явища матеріального світу.