Глава 11. Міжнародний досвід колективного управління...

ди. У цих випадках спір передається на розгляд арбітражного суду, а у Швеції існує інститут спеціального посередника.

В угодах установлено низку обмежень на фотокопіювання. Ці обмеження, крім визначення граничної кількості виготовлюва-них копій і обсягу копійованих частин із різних видів творів, забо­роняють відтворення деяких раніше опублікованих творів, найбільш вразливих із погляду фотокопіювання (їх фото­копіювання завдає шкоди нормальній експлуатації таких творів). До них належать ноти, збірники відповідей, підручники та інші навчальні посібники.

Між існуючими в країнах Північної Європи методами визна­чення розмірів винагороди, а також правил її збору і розподілу є певні відмінності. Як правило, застосовуються вибіркові методи, проте в Данії, наприклад, прийнято інше рішення — користувачі повинні зазначати у своїх даних назву твору, ім'я автора і видавця, а також рік публікації. Вони повинні виготовляти одну додаткову копію, на якій на першій сторінці повинна бути зазначена кількість зроблених копій.

Існують відмінності в системах розподілу винагороди. Тільки COPYDAN (Датське товариство колективного управління права­ми) розподіляє винагороду конкретним авторам і видавцям на підставі вищезазначеної інформації. В інших країнах винагорода перераховується асоціаціям, що представляють авторів і видавців, більш-менш відповідно до реальних відтворень відповідних кате­горій творів, і такі суми спрямовуються на колективні цілі (гранти, субсидії тощо).

Закон Великобританії про авторське право, промислові зразки і патенти 1988 р. увів декілька нових правових рішень, взявши до уваги діяльність Copyright Licensing Agency (CLA), що представляє авторів і видавців.

Закон передбачає для бібліотек і архівів певні випадки вільного використання творів, а відносно освітніх установ — випадки віль­ного фотокопіювання уривків з опублікованих творів. Копії уривків з опублікованих літературних, драматичних або музичних творів, розмір яких визначається законом, можуть бути зроблені або самою освітньою установою, або за її дорученням з метою

288

10 7-259

289

Розділ II. Авторське право і суміжні права

освіти, але без порушення авторських прав на твір, або прав на йо­го друкарське оформлення. Не більше 1 % будь-якого твору може бути скопійовано за квартал самою освітньою установою або за її дорученням.

Таке копіювання не дозволено, якщо для вчинення таких дій необхідне одержання ліцензії (практично як у системі колектив­ного управління правами), а особа, яка виготовила копії, знала або повинна була знати про це.

Державний секретар має право на прийняття додаткових за­ходів із гарантування освітніх потреб. У тому разі, якщо після роз­гляду будь-якого подання він дійде висновку, що відмова певного індивідуального правоволодільця приєднатися до існуючої систе­ми є необгрунтованою, він може видати указ про те, що такий пра-воволоділець повинен розглядатися як учасник цієї системи. Такі укази можуть бути оскаржені. На підставі рекомендацій, зробле­них спеціальною комісією, створеною за його наказом, державний секретар може видати указ, що передбачає введення примусових ліцензій для певних категорій творів.