Нормативні акти Конституційного Суду України в системі джерел земельного права України
Відповідно до Закону України "Про Конституційний Суд України" від 16 жовтня 1996 р. Конституційний Суд України - єдиний орган конституційної юрисдикції в Україні, до повноважень якого віднесено вирішення питань конституційності законів та інших правових актів ВР України, Президента України, КМ України, ВР АР Крим, у тому числі у сфері регулювання земельних відносин, а також офіційне тлумачення Конституції та законів України, які регулюють земельні відносини. Конституційний Суд України за результатами розгляду справ щодо конституційності законів та інших правових актів приймає рішення, а також дає висновки у справах з питань офіційного тлумачення Конституції України та законів України
Аналіз правової природи рішень і висновків Конституційного Суду України свідчить про їхній нормативний характер. Відповідно до ст. 69 Закону України "Про Конституційний Суд України" рішення і висновки Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені. У разі необхідності Конституційний Суд України може визначити у своєму рішенні, висновку порядок і строки їх виконання, а також покласти на відповідні державні органи обов'язки щодо забезпечення виконання рішення, додержання висновку. При цьому незалежно від того, чи визначено в рішенні, висновку Конституційного Суду України порядок його виконання, відповідні державні органи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Дотримання вимог актів органу конституційної юрисдикції забезпечується примусовою силою держави, оскільки невиконання рішень і недодержання висновків Конституційного Суду України тягнуть за собою відповідальність згідно із законом. Ці ознаки дають змогу віднести висновки та рішення Конституційного Суду України до джерел земельного права України.
Підставами для прийняття Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності земельно-правових актів повністю чи в їхніх окремих частинах може бути їхня невідповідність Конституції України, порушення встановленої Конституцією України процедури їхнього розгляду, ухвалення або набрання ними чинності, перевищення конституційних повноважень при прийнятті їх. Так, Рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст. 92, п. 6 розд. X "Перехідні положення" Земельного кодексу України (справа про постійне користування земельними ділянками) № 1-17/2005 від 22 вересня 2005 р. було визнано такими, що не відповідають Конституції України (неконституційними), положення п. 6 розд. X "Перехідні положення" ЗК України щодо зобов'язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення; п. б постанови ВР України "Про земельну реформу" від 18 грудня 1990 р. з наступними змінами в частині щодо втрати громадянами, підприємствами, установами і організаціями після закінчення строку оформлення права власності або права користування землею раніше наданого їм права користування земельною ділянкою.
У 2008 р. Конституційний Суд України Рішенням у справі за конституційним поданням Президента України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Постанови КМ України "Про затвердження Порядку проведення у 2008 році земельних аукціонів" (справа про земельні аукціони) № 1-46/2008 від 11 листопада 2008 р. визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення п. 1 Постанови КМ України "Про затвердження Порядку проведення у 2008 році земельних аукціонів" від 17 квітня 2008 р., якою було врегульовано питання щодо порядку відчуження, набуття і здійснення права власності, права тимчасового користування (оренди), функцій, компетенції органів державної влади і місцевого самоврядування, оскільки такі питання мають регулюватися виключно законом.
Значну роль у регулюванні земельних відносин в Україні відіграють висновки Конституційного Суду України у справах з питань офіційного тлумачення Конституції України та законів України. Зазначені висновки можна поділити на уніфіковані, норми яких поширюються на всі чи більшість суспільних відносин, і диференційовані, норми яких безпосередньо стосуються тлумачення земельно-правових норм або регулюють земельні відносини.
Так, до уніфікованих висновків Конституційного Суду України можна віднести: а) Рішення у справі про набуття чинності Конституцією України № 18/183-97 від 3 жовтня 1997 р., відповідно до якого Конституція України набула чинності в день її прийняття ВР України - 28 червня 1996 р., а моментом набуття чинності Конституцією України є момент оголошення результатів голосування за проектом Конституції України в цілому на пленарному засіданні ВР України; б) Рішення у справі про охоронюваний законом інтерес № 1-10/2004 від 1 грудня 2004 р., згідно з яким поняття "охоронюваний законом інтерес" у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права" треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований в суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції й законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам; в) Рішення у справі про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів № 1-7/99 від 9 лютого 1999 р., відповідно до якого положення ч. І ст. 58 Конституції України про те, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, треба розуміти так, що воно стосується людини і громадянина (фізичної особи); г) Рішення у справі про тлумачення терміна "законодавство" №17/81-97 від 9 липня 1998 р., за яким термін "законодавство" треба розуміти так, що ним охоплюються закони України, чинні міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана ВР України, а також постанови Верховної Ради України, укази Президента України, декрети і постанови Кабінету Міністрів України, прийняті в межах їхніх повноважень і відповідно до Конституції України та законів України.
Диференційовані висновки Конституційного Суду України торкаються роз'яснення суті земельних законів або законів, які є джерелами інших галузей права, проте суттєво впливають на можливість реалізації та захисту земельних прав. Зокрема, у Рішенні у справі про тлумачення терміна "передача земельних ділянок" № 1-5/2004 від 5 лютого 2004 р. Конституційний Суд України розтлумачив термін "передача", який вживається в словосполученні "звільняються від оподаткування операції з передачі земельних ділянок, що знаходяться під об'єктами нерухомості, або незабудованої землі" пп. 5.1.17 п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про податок на додану вартість", як набуття (перехід) права на вказані земельні ділянки (права власності, права користування) на підставі відповідних юридичних актів, у тому числі за договорами купівлі-продажу, коли така передача дозволена ЗК України.
Окремі акти Конституційного Суду України стосуються певних категорій земель. Так, за висновком Конституційного Суду України зоною відчуження є територія, що з 26 квітня 1986 р. охоплює ту частину радіаційно небезпечних земель, рівень забруднення яких зумовив необхідність евакуації населення в 1986 р. на підставі відповідних актів органів державної влади незалежно від часу прийняття цих актів і проведення евакуації (Рішення у справі про зону відчуження № 1-29/2000 від 25 жовтня 2000 р.).
У Рішенні у справі про адміністративно-територіальний устрій № 1-39/2001 від 13 липня 2001 р. Конституційний Суд України роз'яснив, що питання територіального устрою України, зокрема визначення змісту цього поняття, правового статусу і видів адміністративно-територіальних одиниць, повноважень органів щодо вирішення питань адміністративно-територіального устрою України, є питаннями загальнодержавного значення і врегульовуються лише законом. Окремі повноваження із цих питань можуть бути надані законом органам місцевого самоврядування (ст. 143 Конституції України). Прийняття рішень з питань адміністративно-територіального устрою не віднесено виключно до повноважень державних органів і може здійснюватися сільськими, селищними, міськими радами в межах і порядку, визначених законами України. Межі таких повноважень міських рад, зокрема щодо утворення і ліквідації районів у місті Києві, законами України чітко не визначені й не віднесені до компетенції будь-яких інших органів. Ці питання, виходячи із спеціального конституційно-правового статусу міста Києва як столиці України, може вирішувати Київська міська рада.
- § 9. Право на земельну частку (пай):
- Функції земельного права України
- Принципи земельного права України
- Методи в земельному праві України
- Система і структура земельного права України
- Співвідношення та взаємодія земельного права з іншими галузями правової системи України
- Основні етапи, стан і тенденції розвитку земельного права України
- Поняття та особливості джерел земельного права України
- Види джерел земельного права України
- Нормативно-правові акти як джерела земельного права України
- Міжнародно-правові акти та договори в системі джерел земельного права України
- Нормативні акти Конституційного Суду України в системі джерел земельного права України
- Узагальнення судової практики в системі джерел земельного права
- Адаптація земельного законодавства України до права Європейського Союзу
- Поняття та види прав на землю в Україні
- Здійснення прав на землю в Україні
- Підстави, умови, способи набуття і реалізації прав на землю в Україні
- Розділ 5 право власності на землю в україн
- Форми права власності на землю
- Право власності українського народу на землю: поняття, зміст, набуття, реалізація, припинення
- Право власності громадян на землю: поняття, зміст, набуття, реалізація, припинення
- Право власності юридичних осіб на землю: поняття, зміст, набуття, реалізація, припиненн
- Право власності держави на землю: поняття, зміст, набуття, реалізація, припинення
- Право територіальних громад на землю: поняття, зміст, набуття, реалізація, припинення
- Припинення права власності на землю
- Право на загальне користування землею: поняття, об'єкти, суб'єкти, зміст, набуття, реалізація, припинення
- Право на оренду землі: поняття, об'єкти, суб'єкти, зміст, набуття, реалізація, припинення
- Право на постійне користування землею: поняття, об'єкти, суб'єкти, зміст, набуття, реалізація, припинення
- Земельні сервітути: поняття, об'єкти, суб'єкти, зміст, набуття, реалізація, припинення
- Право на користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис): поняття, об'єкти, суб'єкти, зміст, набуття, реалізація, припинення
- Право на користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій): поняття, об'єкти, суб'єкти, зміст, набуття, реалізація, припинення
- Право на іпотеку землі: поняття, об'єкти, суб'єкти, зміст, набуття, реалізація, припинення
- Право на земельну частку (пай): поняття, об'єкти, суб'єкти, зміст, набуття, реалізація, припинення
- Поняття і види юридичних обов'язків власників землі та землекористувачів
- Юридичні обов'язки власників землі та землекористувачів за законом
- Юридичні обов'язки власників землі та землекористувачів за договором й іншими правочинами
- Юридичні обов'язки власників землі та землекористувачів за рішеннями суду
- Конституційні гарантії здійснення суб’єктивних прав на землю
- Законодавчі гарантії здійснення суб'єктивних прав на землю
- Юридичний захист земельних прав: поняття, форми, способи, порядок здійснення
- Об'єкти земельних правовідносин
- Суб'єкти земельних правовідносин
- Зміст земельних правовідносин
- Земельні реформаційні правовідносини в Україні
- Державне регулювання земельних відносин органом законодавчої влади України
- Державне регулювання земельних відносин органами виконавчої влади України
- Юрисдикція органів судової влади України у сфері державного регулювання земельних відносин
- Юрисдикція органів місцевого самоврядування у сфері державного регулювання земельних відносин в Україні
- Землеустрій: поняття, правові форми, види, порядок здійснення та юридичне значення
- Моніторинг земель: права моніторинг земельного регулювання поняття, правові форми, види,
- Державний земельний кадастр: поняття, зміст, порядок ведення, юридичне значеня
- Державна реєстрація прав на землю: поняття, зміст, порядок ведення, юридичне значення
- Стадія - установлення відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав на земельну ділянку та їхні обмеження.
- Стадія - державна реєстрація речових прав або відмова в такій реєстрації прав і внесення даних до Державного реєстру прав.
- Справляння плати за землю: поняття та юридичне значення види і форми плати за землю, порядок справляння
- Примусове відчуження земельних ділянок3 мотивів суспільної НеОохідності
- Нормування і стандартизація у сфері регулювання земельних відносин
- Правова охорона землі як основного національного багатства
- Межування земель: поняття, порядок здійснення та юридичне значення
- Вирішення земельних спорів землевласників і землекористувачів.
- Контроль за додержанням законодавства у сфері використання та охорони земель
- Поняття, підсТаВи Та види юридичної відповідальності
- Особливості адміністративної відповідальності за порушення земельного законодавства
- Особливості цивільно-правової та майнової відповідальності за порушення земельного законодавства
- Земельно-правова відповідальність:поняття, підстави, порядок притягнення
- ОсОблИвості кримінальної відповідальності пОрушеНня земельного законодавства