ОсОблИвості кримінальної відповідальності пОрушеНня земельного законодавства
Кримінальна відповідальність є найбільш суворим видом юридичної відповідальності за порушення земельного законодавства. Вона настає за порушення земельного законодавства в разі вчинення дій, що посягають на встановлений земельний правопорядок і являють собою підвищену суспільну небезпеку.
Особливості кримінальної відповідальності за порушення земельного законодавства такі: 1) підставою її виникнення є винне суспільно небезпечне діяння, яке порушує нормальний, якісний стан навколишнього природного середовища та/або завдає шкоди життю і здоров'ю людини; 2) склад суспільно небезпечного діяння має бути передбачений КК України, відсутність хоча б одного з елементів не дає можливості застосувати відповідну юридичну відповідальність; 3) для встановлення конкретного складу злочину слід звернутися до спеціального земельного законодавства (бланкетний характер); 4) притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності не звільняє від відшкодування шкоди; 5) екологічна спрямованість суспільно небезпечного діяння, яке посягає на встановлений земельний правопорядок.
Підстави кримінальної відповідальності встановлено в ст. 2 КК України, а саме: вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого зазначеним Кодексом. Суспільно небезпечні діяння за порушення земельного законодавства не є винятками.
За об'єктом посягань, що порушує право власності на землю,-визначають такі склади злочинів: "Самовільне зайняття земельної ділянки та самовільне будівництво" (ст. 197-1 КК України), "Забруднення або псування земель" (ст. 239 КК України) та "Безгосподарне використання земель" (ст. 254 КК України).
Самовільне зайняття землі є найбільш поширеним порушенням земельного законодавства, що зазіхає на права та законні інтереси власників земель, землекористувачів, у тому числі орендарів.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" від 19 червня 2003 р. "самовільне зайняття земельних ділянок" - це будь-які дії, що свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними".
Самовільне зайняття земельної ділянки може поєднуватись із самовільним будівництвом. Відповідно до п. 1 ст. 376 ЦК України будівництво вважається самочинним, якщо в діях особи є одна із таких ознак: а) на земельній ділянці збудовано або будується житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно; б) земельна ділянка не відведена для будівництва названих об'єктів нерухомості; в) забудова проведена або здійснюється без одержаного в установленому порядку дозволу чи належно затвердженого проекту або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Об'єктивна сторона самовільного зайняття земельної ділянки, як правило, убачається в посяганні особи на чужу земельну ділянку і використання її без правових підстав, тобто за відсутності оформленого в установленому порядку права власності чи права користування земельної ділянки та забудови, у випадку самочинного будівництва будівель або споруд на самовільно зайнятій земельній ділянці.
Із суб'єктивної сторони, самовільне зайняття земель і самочинне будівництво завжди є навмисним порушенням закону, спрямованим на заволодіння земельною ділянкою. Відповідно до цього використання землі, що не має на меті заволодіння землею, не є самовільним зайняттям (напр., складування відходів, стоянки автомашин, проїзду, що не має на меті заволодіння землею, не є самовільним зайняттям).
Суб'єктами такого злочину можуть фізичні особи.
Відповідно до ст. 212 ЗК України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок проводиться за рішенням суду.
Одним із поширених видів порушення земельного законодавства є псування сільськогосподарських та інших земель, забруднення їх хімічними і радіоактивними речовинами, нафтою і нафтопродуктами, неочищеними стічними водами, виробничими та іншими відходами.
З об'єктивної сторони (ст. 239 КК України), під забрудненням розуміється внесенім в ґрунт речовин, шкідливих для життя, здоров'я людей або довкілля внаслідок порушення спеціальних правил, якщо це створило небезпеку для життя, здоров'я людей чи довкілля. Під псуванням розуміють незаконне зняття родючого шару ґрунту і ґрунтового покриву, що призвело її до непридатного стану, або безконтрольне використання такого шару, розробка корисних копалин при геологорозвідувальних, будівельних та інших роботах, заболочування земель тощо. Суспільно небезпечне діяння як обов'язкова ознака об'єктивного боку злочину, передбаченого ст. 239 КК України, полягає в порушенні спеціальних правил поводження із шкідливими для людей
або довкілля речовинами, відходами чи іншими матеріалами. Тому слід зазначити, що диспозиція ст. 239 КК України є бланкетною. У даному випадку для встановлення складу злочину щодо забруднення або псування земель необхідно звернутися до спеціального законодавства про охорону якісного стану земель.
До кримінальної відповідальності має бути притягнута особа, яка здійснила забруднення або псування земель, коли це створило небезпеку для життя і здоров'я людей чи довкілля. У цьому зв'язку в постанові Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля" від 10 грудня 2004 р. роз'яснюється, що створення небезпеки для життя і здоров'я людей має місце в разі, коли забруднення навколишнього природного середовища чи вчинення інших протиправних дій могло призвести до загибелі хоча б однієї людини, масових захворювань людей, зараження хоча б однієї людини епідемічним або інфекційним захворюванням, зниження тривалості життя чи імунного захисту людей, відхилень у розвитку дітей тощо.
Із суб'єктивного боку, псування і забруднення земель є, як правило, результатом недбалості, халатності винних осіб, а то й непрямого умислу, обумовленого часом, погонею за одержанням більшого прибутку від землі за будь-яку ціну.
У зв'язку з особливостями об'єктивної сторони забруднення земель його суб'єктом може бути особа, яка займається діяльністю, що пов'язана з використанням, збереженням, транспортуванням, утилізацією речовин, відходів чи інших матеріалів, шкідливих для людей або довкілля, через те, що на них покладено обов'язок діяти відповідно до встановлених правил поводження з такими речовинами, відходами чи іншими матеріалами.
Щоб притягнути особу до кримінальної відповідальності за безгосподарне використання земель, відповідний злочин повинен мати такі суспільно небезпечні наслідки: тривале зниження родючості, виведення земель із сільськогосподарського обороту, змивання гумусного шару, порушення структури ґрунту, яке може полягати у: 1) використанні земель не за призначенням, без сівозміни, заходів із захисту земель від бур'янів; 2) недбалому ставленні до збереження іригаційних систем; 3) непроведенні протиерозійних, меліоративних заходів; 4) неправильній експлуатації, знищенні або пошкодженні протиерозійних гідротехнічних споруд; 5) нездійсненні зняття та зберігання родючого шару ґрунту підприємством при виконанні робіт, пов'язаних з порушенням ґрунтового покриття; 6) непроведенні своєчасної та повноцінної рекультивації ділянок земель та інше, що стосується обов'язків землевласників та користувачів у сфері охорони земель.
Отже, об'єктивна сторона злочину за ст. 254 КК проявляється в безгосподарному використанні земель, якщо це спричинило тривале зниження родючості, виведення земель із сільськогосподарського обороту, змивання гумусного шару, порушення структури ґрунту.
Із суб'єктивної сторони, безгосподарне використання землі може здійснюватись як умисно, так і з необережності до наслідків. Винна особа не виконує або неналежним чином виконує покладений на неї правовий обов'язок, передбачений земельним законодавством у сфері охорони земель.
Суб'єктами цього злочину можуть бути землевласники та землекористувачі, на яких покладений відповідний обов'язок. Безгосподарне використання угідь через невиконання або неналежне виконання ними своїх обов'язків призводить до ерозії ґрунтів, заболочення, заростання земель чагарником, лісом, через що знижується родючість полів і частина земель вибуває із сільськогосподарського обороту.
Безпосереднім об'єктом забруднення або псування земель та його безгосподарного використання виступає природний, нормальний якісний стан ґрунтового покриву земель, який має відповідати певним " стандартам і нормативам, санітарним вимогам, що є необхідною умовою екологічної безпеки. Враховуючи, що земля є одним із головних елементів довкілля, необхідною умовою існування живих організмів на Землі, відносини, що пов'язані з охороною якісного стану земель, мають екологічну спрямованість.
Посадові особи також можуть бути притягнуті до кримінальної відповідальності за порушення земельного законодавства, за використання своїх повноважень з корисною чи з іншою особистою зацікавленістю, якщо їхнім наслідком стало порушення законних прав та інтересів громадян. Прикладами таких зловживань є: незаконне припинення права власності на земельну ділянку, відведену для житлової забудови; незаконне надання земельної ділянки для будівництва котеджів і приватизація цієї земельної ділянки в межах особливо охоронних територій та об'єктів чи в межах водоохоронних зон і прибережних смуг та ін. Кримінальна відповідальність за такі суспільно небезпечні діяння буде покладатися на відповідних осіб за посадові злочини (ст. 364 "Зловживання владою або службовим становищем", ст. 365 "Перевищення влади або службовим становищем" та ін.).
- § 9. Право на земельну частку (пай):
- Функції земельного права України
- Принципи земельного права України
- Методи в земельному праві України
- Система і структура земельного права України
- Співвідношення та взаємодія земельного права з іншими галузями правової системи України
- Основні етапи, стан і тенденції розвитку земельного права України
- Поняття та особливості джерел земельного права України
- Види джерел земельного права України
- Нормативно-правові акти як джерела земельного права України
- Міжнародно-правові акти та договори в системі джерел земельного права України
- Нормативні акти Конституційного Суду України в системі джерел земельного права України
- Узагальнення судової практики в системі джерел земельного права
- Адаптація земельного законодавства України до права Європейського Союзу
- Поняття та види прав на землю в Україні
- Здійснення прав на землю в Україні
- Підстави, умови, способи набуття і реалізації прав на землю в Україні
- Розділ 5 право власності на землю в україн
- Форми права власності на землю
- Право власності українського народу на землю: поняття, зміст, набуття, реалізація, припинення
- Право власності громадян на землю: поняття, зміст, набуття, реалізація, припинення
- Право власності юридичних осіб на землю: поняття, зміст, набуття, реалізація, припиненн
- Право власності держави на землю: поняття, зміст, набуття, реалізація, припинення
- Право територіальних громад на землю: поняття, зміст, набуття, реалізація, припинення
- Припинення права власності на землю
- Право на загальне користування землею: поняття, об'єкти, суб'єкти, зміст, набуття, реалізація, припинення
- Право на оренду землі: поняття, об'єкти, суб'єкти, зміст, набуття, реалізація, припинення
- Право на постійне користування землею: поняття, об'єкти, суб'єкти, зміст, набуття, реалізація, припинення
- Земельні сервітути: поняття, об'єкти, суб'єкти, зміст, набуття, реалізація, припинення
- Право на користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис): поняття, об'єкти, суб'єкти, зміст, набуття, реалізація, припинення
- Право на користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій): поняття, об'єкти, суб'єкти, зміст, набуття, реалізація, припинення
- Право на іпотеку землі: поняття, об'єкти, суб'єкти, зміст, набуття, реалізація, припинення
- Право на земельну частку (пай): поняття, об'єкти, суб'єкти, зміст, набуття, реалізація, припинення
- Поняття і види юридичних обов'язків власників землі та землекористувачів
- Юридичні обов'язки власників землі та землекористувачів за законом
- Юридичні обов'язки власників землі та землекористувачів за договором й іншими правочинами
- Юридичні обов'язки власників землі та землекористувачів за рішеннями суду
- Конституційні гарантії здійснення суб’єктивних прав на землю
- Законодавчі гарантії здійснення суб'єктивних прав на землю
- Юридичний захист земельних прав: поняття, форми, способи, порядок здійснення
- Об'єкти земельних правовідносин
- Суб'єкти земельних правовідносин
- Зміст земельних правовідносин
- Земельні реформаційні правовідносини в Україні
- Державне регулювання земельних відносин органом законодавчої влади України
- Державне регулювання земельних відносин органами виконавчої влади України
- Юрисдикція органів судової влади України у сфері державного регулювання земельних відносин
- Юрисдикція органів місцевого самоврядування у сфері державного регулювання земельних відносин в Україні
- Землеустрій: поняття, правові форми, види, порядок здійснення та юридичне значення
- Моніторинг земель: права моніторинг земельного регулювання поняття, правові форми, види,
- Державний земельний кадастр: поняття, зміст, порядок ведення, юридичне значеня
- Державна реєстрація прав на землю: поняття, зміст, порядок ведення, юридичне значення
- Стадія - установлення відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав на земельну ділянку та їхні обмеження.
- Стадія - державна реєстрація речових прав або відмова в такій реєстрації прав і внесення даних до Державного реєстру прав.
- Справляння плати за землю: поняття та юридичне значення види і форми плати за землю, порядок справляння
- Примусове відчуження земельних ділянок3 мотивів суспільної НеОохідності
- Нормування і стандартизація у сфері регулювання земельних відносин
- Правова охорона землі як основного національного багатства
- Межування земель: поняття, порядок здійснення та юридичне значення
- Вирішення земельних спорів землевласників і землекористувачів.
- Контроль за додержанням законодавства у сфері використання та охорони земель
- Поняття, підсТаВи Та види юридичної відповідальності
- Особливості адміністративної відповідальності за порушення земельного законодавства
- Особливості цивільно-правової та майнової відповідальності за порушення земельного законодавства
- Земельно-правова відповідальність:поняття, підстави, порядок притягнення
- ОсОблИвості кримінальної відповідальності пОрушеНня земельного законодавства