logo search
Ромовська - Українське цивільне право

§ 8. Наслідки відмови в позові у зв'язку із спливом позовної давності

За законодавством багатьох держав, як уже зазначалося, подан­ня позову після спливу давності є неможливим.

Звідси випливає однозначний висновок: оскільки можливість примусового здійснення вимоги втрачена, то право, з якого ця ви­мога виникла, стає «безсилим», «безуспішним» (О. Огоновський).

А яка доля права, якого позивачеві не вдалося захистити за на­шим законодавством? Чи може право існувати за умови, що не може бути захищеним?

За Цивільним кодексом України, зі спливом позовної давності (а вона відносно коротка) ще не всі шанси втрачені. Вони втра­тяться у разі відмови у позові.

Відмова у позові за спливом позовної давності буде, з одного боку, наслідком, а, з другого - підставою для виникнення інших правових наслідків.

У радянській правничій літературі була висловлена думка, за якою відмова в позові за спливом позовної давності не викликає припинення права.

Однак концепція збереження у особи права після припинення можливості його захисту не узгоджується із сутністю права, оскі­льки не може вважатися правом особи те, що не може бути за­хищене.

С. позичив Т. 2 тис. гривень, але Т. вчасно не повернув бор-\ гу. С. звернувся з позовом через 5 років після настання права -і вимоги. Суд в позові відмовив, не визнавши причини пропу­щення позовної давності поважними.

Після припинення договору оренди Б. (орендар) не повернув речі, якою він користувався. Позовну заяву Д. (орендодавець) подав суду після спливу позовної давності. Суд в позові відмовив.

У першому випадку гроші як предмет позики відразу після її передачі за договором стали власністю боржника. Кредитор, по­збувшись права власності, втратив згодом і право вимоги, а це

Розділ VII. Захист цивільного права та інтересу. Позовна давність

означає, що Т. через недбалість С. одержав прибуток, який не можна назвати незаконним збагаченням. Єдине, що повинен зро­бити суд у цій ситуації: повідомити податкову адміністрацію про наявність у С. реального грошового доходу, з якого йому належить сплатити податок.

Кредитор, якому суд відмовив в позові за спливом позовної да­вності, має право звернутися з позовом до особи (бухгалтера, юрисконсульта, адвокатської компанії чи адвоката), з необережно­сті якої позовна заява була подана несвоєчасно, з позовом про відшкодування завданих збитків.

За частиною 2 статті 346 ЦК, право може бути припинене, крім випадків, визначених у частині 1, також і в інших випадках, вста­новлених законом.

Хоча відмова в позові за пропущенням позовної давності не на­звана підставою припинення права власності, засада розумності дає нам можливість стверджувати, що саме таким є дух закону.

Відповідно до частини 2 статті 328 ЦК, право власності вва­жається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону. Це дає підставу стверджувати, що у разі відмови в по­зові про витребування речі за спливом позовної давності від­повідач стає її власником.

Наслідки виконання Втративши право на позов, кредитор «обов'язку совісті» втрачав право вимоги до боржника, що

звільняло останнього від юридичного

обов'язку. Однак він залишався обтяженим,- за словами фран­цузького вченого Р. Саватьє,- «обов'язком совісті», якого закон не заперечує1. Цей обов'язок совісті непідвладний часові.

Визнання цього обов'язку законом засвідчується правилом час­тини 1 статті 267 ЦК: особа, яка виконала зобов'язання після спливу позовної давності, не має права вимагати повернення ви­конаного, навіть якщо вона у момент виконання не знала про сплив позовної давності.

Вісник Верховного Суду України, 2005. № 4.- С. 18.

Саватьє. Теория обязательств.- М., 1972.- С. 438.

Відомості про автора

Ромовська Зорислава Василівна

Доктор юридичних наук, професор.

Професор Львівського національного університету

імені Івана Франка (1986-2004 pp.).

Народний депутат України НІ скликання (1998-2002 pp.).

Декан факультету правничих наук

Києво-Могилянської академії (2004-2005 pp.).

Професор Академії адвокатури України.

Автор проекту Сімейного кодексу України,

співавтор проекту Цивільного кодексу України,

брала участь в опрацюванні проекту

Кримінального кодексу України, проектів інших кодексів

та законів.

Брала участь у підготовці до третього читання

проекту Цивільного процесуального кодексу України.

Заслужений юрист України.

За рішенням Американського біографічного інституту

нагороджена дипломом «Жінка 2002 року».

Газетою «Юридична практика» визнана «Юристом 2003 року».

Mb Xh KV

ЗМІСТ

Звернення до читача 5

Розділ І. Цивільні відносини. Соціальні регулятори цивільних відносин

Глава 1. Цивільні відносини 6

§ 1. Особливості цивільних відносин 6

§ 2. Цивільні відносини і цивільне законодавство 9

Глава 2. Соціальні регулятори цивільних відносин. Юридичне право як

регулятор цивільних відносин 11

§ 1. Загальні зауваги 11

§ 2. Юридичне право як регулятор цивільних відносин 13

§ 3. Система чинного національного цивільного законодавства України .... 38

§ 4. Чинність актів цивільного законодавства 52

§ 5. Прогалини у регулюванні цивільних відносин 63

§ 6. Судовий прецедент 68

Глава 3. Статутне право як регулятор цивільних відносин 70

Глава 4. Договірне право 71

Глава 5. Звичаєве право 74

Глава 6. Моральне право 82

Глава 7. Регулювання цивільних відносин канонічним правом 84

Глава 8. Поняття цивільного права 89

Розділ II. Цивільний кодекс України: історія прийняття, джерела та загальний аналіз

Глава 9. Історія прийняття Цивільного кодексу України 91

Глава 10. Джерела Цивільного кодексу України 101

§ 1. Наука 102

§ 2. Практика життя 120

§ 3. Власний досвід правового регулювання цивільних відносин 124

§ 4. Іноземний досвід правового регулювання цивільних відносин 126

Глава 11. Загальна характеристика Цивільного кодексу України 127

§ 1. Цивільний кодекс України - політика та ідеологія 127

§ 2. Цивільний кодекс України - українська національна ідея у законодавстві 129

§ 3. Цивільний кодекс України: інституційна чи пандектна система? 131

§ 4. Місце Цивільного кодексу України в сім'ї правових систем Європи ... 132

§ 5. Структура Цивільного кодексу України 134

§ 6. Верховенство Цивільного кодексу України 148

§ 7. Диспозитивні та імперативні норми в Цивільному кодексі України 149

§ 8. Аналіз окремих прийомів законодавчої техніки 151

§ 9. Мова Цивільного кодексу України 159

§ 10. Взаємозв'язок Цивільного кодексу з іншими кодексами України 162

Розділ III. Цивільні правовідносини

Глава 12. Види і класифікація цивільних правовідносин 169

§ 1. Види цивільних правовідносин 169

§ 2. Класифікація цивільних правовідносин 172

Глава 13. Структура цивільних правовідносин 177

§ 1. Суб'єкти цивільних правовідносин 177

§ 2. Об'єкти цивільних правовідносин 178

557

Українське цивільне право

§ 3. Зміст цивільних правовідносин 180

§ 4. Санкції у структурі цивільних правовідносин 185

§ 5. Деякі проблеми цивільної відповідальності 188

Глава 14. Майно та речі як об'єкти цивільних прав 205

§ 1. Поняття майна 205

§ 2. Речі як об'єкти цивільних правовідносин 207

§ 3. Класифікація речей 209

Глава 15. Правовий режим окремих видів майна 217

§ 1. Тварини 217

§ 2. Житловий будинок. Дача. Садиба 218

§ 3. Культурні цінності 222

§ 4. Гроші 225

§ 5. Судно 228

§ 6. Наркотичні засоби та психотропні речовини 229

§ 7. Об'єкт підвищеної небезпеки 230

§ 8. Зброя 230

Розділ IV. Учасники цивільних правовідносин

Глава 16. Фізичні особи 234

§ І. Поняття фізичної особи 234

§ 2. Цивільна правоздатність фізичної особи 237

§ 3. Цивільна дієздатність фізичної особи 247

§ 4. Обмеження цивільної дієздатності 255

§ 5. Визнання фізичної особи недієздатною 259

§ 6. Засоби індивідуалізації фізичної особи 265

§ 7. Цивільний стан фізичної особи 270

§ 8. Визнання фізичної особи безвісно відсутньою 271

§ 9. Оголошення фізичної особи померлою 272

§ 10. Фізична особа як підприємець 277

§11. Опіка та піклування над фізичною особою 279

§ 12. Право особи, яка потребує допомоги, на помічника 283

§ 13. Опіка над майном фізичної особи 284

Глава 17. Юридичні особи 285

§ 1. Загальні зауваги 285

§ 2. Теорії юридичної особи 288

§ 3. Ознаки юридичної особи 291

§ 4. Створення юридичних осіб 294

§ 5. Види юридичних осіб 296

§ 6. Засоби індивідуалізації юридичних осіб 300

§ 7. Правоздатність юридичної особи 304

§ 8. Дієздатність юридичної особи 305

§ 9. Органи юридичної особи 305

§ 10. Відокремлені підрозділи юридичної особи 308

§11. Відповідальність юридичної особи 309

§ 12. Організаційно-правові форми юридичних осіб (коротка характе­ ристика) 310

§ 13. Обмеження, припинення діяльності юридичної особи 314

§ 14. Припинення юридичної особи 315

Глава 18. Український народ та держава Україна як учасники цивільних

відносин 319

§ І. Український народ як суб'єкт права власності 319

§ 2. Держава Україна як учасник цивільних відносин 320

§ 3. Інші учасники цивільних відносин 322

Зміст

Розділ V. Рух цивільних відносин. Правочини

Глава 19. Юридичні факти 324

8 і. Поняття та види юридичних фактів J/4

§ 2. Акти цивільного стану 329

Глава 20. Правочини 336

8 1. Загальні зауваги • 336

§2 Загальні вимоги до правочинів 351

S 3. Класифікація правочинів, вчинених з відступом від вимог закону 373

§ 4. Спеціальні моделі нікчемних та оспорюваних правочинів 376

§ 5. Правові наслідки вчинення правочину всупереч вимогам закону 414

§ 6. Правові наслідки недійсності правочину 419

Розділ VI. Здійснення цивільних правовідносин

Глава 21. Здійснення цивільного права. Виконання цивільного обов'язку 423

§ 1. Загальні зауваги 423

§ 2. Здійснення цивільного права 425

§ 3. Виконання цивільного обов'язку 433

§ 4. Особисте здійснення цивільних правовідносин їх учасниками 436

Глава 22. Правонаступництво 438

§ 1. Загальні зауваги 438

§ 2. Види правонаступництва 441

Глава 23. Представництво 445

§ 1. Загальні зауваги 445

§ 2. Договірне представництво 449

§ 3. Законне представництво 459

§ 4. Комерційне представництво 465

Глава 24. Часова межа існування та здійснення цивільних правовідносин 466

§ 1. Загальні зауваги 466

§ 2. Невизначеність строку 470

§ 3. Закінчення строку 473

§ 4. Способи зміни встановленого строку 474

§ 5. Окремі види строків 476

Розділ VII. Захист цивільного права та інтересу. Позовна давність

Глава 25. Захист цивільного права та інтересу 480

§ 1. Загальні зауваги 480

§ 2. Об'єкти правового захисту 489

§ 3. Підстави виникнення права на захист. Суб'єкт права на захист 491

§ 4. Способи захисту • 493

§ 5. Короткий аналіз способів захисту 496

§ 6. Органи, що здійснюють захист цивільних прав 516

§ 7. Самозахист 525

Глава 26. Позовна давність 531

§ 1. Загальні зауваги 531

§ 2. Тривалість позовної давності 535

§ 3. Вимоги, на які позовна давність не поширюється 538

§ 4. Початок перебігу позовної давності 540

§ 5. Зупинення позовної давності 544

§ 6. Переривання позовної давності 545

§ 7. Правові наслідки спливу позовної давності 548

§ 8. Наслідки відмови в позові у зв'язку із спливом позовної давності 554

Навчальне видання

УКРАЇНСЬКЕ ЦИВІЛЬНЕ ПРАВО

Загальна частина

Академічний курс

Зорислава Василівна Ромовська

Головний редактор Гайдук Н. М.

Редактор Радванська Н. О.

Художнє оформлення Молодід Л. В.

Коректор Сікорська Л. Л.

Комп'ютерна верстка Конопльова Л. І.

і

і

і

1 й

Підписано до друку 06.IX 2005 р. Формат 60x90/16.

Папір офсетний. Гарнітура Тип Тайме. Друк офсетний.

Умови, друк. арк. 35. Тираж 500 прим. Зам. № 5-81.

Оригінал-макет виготовлений ТОВ «Атіка», 04060, Київ-60, вул. М. Берлинського, 9. Свідоцтво про видавничу діяльність і розповсюдження видавничої продукції:

Серія ДК № 216 від 11.Х 2000 p., видане Державним комітетом інформаційної політики, телебачення та радіомовлення України.

: Надруковано ТОВ ВПФ «МЕГА», 01004, м. Київ-4, вул. Толстого, 5А/57.