§ 7. Об'єкт підвищеної небезпеки

Об'єктом підвищеної небезпеки, відповідно до Закону України «Про об'єкти підвищеної небезпеки», є об'єкт, на якому викорис­товуються, виготовляються, переробляються, зберігаються або транспортуються одна або кілька небезпечних речовин чи катего­рій речовин у кількості, що дорівнює або перевищує нормативно встановлені порогові (граничні) маси, а також інші об'єкти як такі, що відповідно до закону є реальною загрозою виникнення надзви­чайної ситуації техногенного та природного характеру.

До небезпечних речовин Закон відносить хімічну, токсичну, вибу­хову, окислювальну, горючу речовину, біологічні агенти та речовини біологічного походження (біохімічні, мікробіологічні, біотехнологіч-ні препарати, патогенні для людей і тварин мікроорганізми тощо), які становлять небезпеку для життя і здоров'я людей та довкілля, сукуп­ність властивостей речовин і/або особливостей їх стану, внаслідок яких за певних обставин може створитися загроза життю і здоров'ю людей, довкіллю, матеріальним та культурним цінностям.

Суб'єкт господарської діяльності зобов'язаний подати до міс­цевих органів виконавчої влади декларацію безпеки об'єкта під­вищеної небезпеки. Експлуатація такого об'єкта можлива за наяв­ності спеціального дозволу.

Як записано у ст. 15 цього Закону, кожен має право збирати ін­формацію про стан безпеки на цих об'єктах та передавати її орга­нам державної влади, органам місцевого самоврядування, засобам масової інформації. А відповідно до статті 16, шкода (в тому числі моральна), заподіяна фізичним чи юридичним особам внаслідок аварії, що сталася на об'єкті підвищеної небезпеки, незалежно від вини суб'єкта господарської діяльності, у власності або у користу­ванні якого перебуває об'єкт підвищеної небезпеки, відшкодову­ється суб'єктом господарської діяльності цим особам у повному обсязі, крім випадків, коли аварія виникла внаслідок непереборної сили або з умислу потерпілого.