1. Товариства

Відповідно до частини 2 статті 83 ЦК, товариством є організа­ція, створена шляхом об'єднання осіб (учасників), які мають право участі у цьому товаристві. Однак таке загальне поняття товариства є неточним, адже господарське товариство може створюватися шляхом об'єднання не лише осіб, а й майна (капіталу) (див. части­ну 1 статті 113 ЦК).

Товариства є підприємницькими і непідприємницькіши.

Підприємницькі товариства, тобто ті, які мають метою одер­жання прибутку та його наступний розподіл між учасниками, мо­жуть, відповідно до статті 84 ЦК, бути створені лише як господар­ські товариства або виробничі кооперативи.

Господарські товариства можуть бути п'яти видів.

Повне товариство

У повному товаристві учасники спільно ведуть підприємницьку діяльність і не­суть солідарно додаткову (субсидіарну) відповідальність за зо­бов'язаннями товариства усім своїм майном (стаття 119 ЦК).

Слово «повне» означає лише повну відповідальність, яка може бути понесена повністю самим товариством, а якщо це неможли­во - додатково усіма учасниками солідарно. Саме тому закон до­зволяє особі бути учасником лише одного повного товариства.

Командитне Його назва походить від французь-

товариство кого слова commandite - товариство

на вірі.

У командитному товаристві, відповідно до статті 133 ЦК, учасни­ки розділені на дві групи. Одна група здійснює підприємницьку діяльність від імені товариства. Якщо товариство завдало збитків іншим особам, воно само несе відповідальність. У разі недостатно­сті коштів товариства учасники несуть додаткову відповідальність солідарно.

Друга група не бере участі у діяльності підприємства і несе ри­зик збитків лише у межах своїх вкладів.

Товариство з обмеженою відповідальністю

У товаристві з обмеженою відповідальні­стю статутний фонд розподілений на частки, які визначаються за величиною внеску учасника товариства. Учасник то­вариства не відповідає своїм особистим майном за діяльність то­вариства, але може позбутися права на свій внесок у майні товариства.

311

Українське цивільне право

Розділ IV. Учасники цивільних правовідносин

Товариство з додатковою відповідальністю

На відміну від товариства з обмеженою відповідальністю, учасники цього това­риства можуть нести додаткову відпові­дальність своїм майном у розмірі, який є кратним до величини його внеску. Кратність розміру такої відповідальності визначається в уста­новчих документах товариства.

Акціонерне товариство

В акціонерному товаристві статутний ка­пітал поділений на визначену кількість акцій однакової номінальної вартості. Акціонерне товариство самостійно відповідає за своїми зобов'язан­нями. Акціонери можуть лише позбутися своїх корпоративних прав.

Предметом гострої дискусії при опрацюванні проекту Цивіль­ного кодексу була можливість подальшої діяльності закритих ак­ціонерних товариств. Певно, спонсорська участь іноземних фондів у фінансуванні проекту Цивільного кодексу була пов'язана саме із їх заінтересованістю у припиненні діяльності закритих акціонер­них товариств (їх в Україні серед усіх акціонерних товариств -80 відсотків).

Окремі члени Робочої групи відстоювали потребу законодавчої заборони діяльності акціонерних товариств закритого типу, які мали автоматично перетворитися на акціонерні товариства відкритого типу з моменту набрання чинності Цивільним кодексом України.

Відомо, що багато фінансово стабільних акціонерних това­риств є саме закритого типу, як, наприклад, всесвітньо відоме ЗАТ «Оболонь».

Перетворення закритих акціонерних товариств на відкриті мало би бути потужним правовим засобом нищення конкурентів.

Завдяки зусиллям багатьох народних депутатів діяльність акці­онерних товариств закритого типу в Україні була збережена. За­криті акціонерні товариства - це не плід творчості вітчизняного законодавця, а добре апробована, адекватна ринку організаційно-правова форма господарювання'.

Спільні риси окремих ^П°Р^{ЯД 3} відмінностями, які є підставою товариств ^{для в}'Д^межУ^вання кожного з цих п яти

видів господарських товариств, окремі з них мають і спільні риси.

Так, повне і командитне товариства об'єднує те, що їх заснов-

' Вінник О, М. Публічні та приватні інтереси в господарських товари­ствах: проблеми правового забезпечення.- К., 2003.- С. 245.

312

никами не може бути одна особа. Це і зрозуміло, адже за певних умов може настати солідарна відповідальність, яка зумовлює не­обхідність кількох засновників.

Допускається участь лише в одному повному товаристві і в од­ному командитному товаристві. Закон не містить прямої заборони одному і тому ж учасникові повного товариства бути одночасно учасником одного командитного товариства. Проте є підстави вва­жати, що, оскільки мова йде про солідарну додаткову відповідаль­ність усім своїм майном, одночасне перебування члена повного то­вариства у командитному товаристві, особливо у статусі «повного» учасника, було б загрозою майновим інтересам його партнерів.

Акціонерні товариства, товариства з обмеженою та з додатко­вою відповідальністю можуть бути створені і однією особою.

Установчим документом цих трьох видів господарських това­риств є статут.

Повне і командитне товариство створюються на підставі заснов­ницького договору.

Кожен із учасників усіх видів товариств має право на прибуток від його діяльності, який залежить від розміру часток у капіталі, вкладу, кількості належних акцій.