§ 2. Цивільні відносини і цивільне законодавство
Цивільні відносини нерідко складаються об'єктивно. Вони не припиняють свого функціонування від того, що законодавець не охопив їх своїм регулюванням. Як пагінець, що затиснутий асфальтовим покриттям, вони продовжують існувати попри законодавчі заборони та бойкоти. Якщо закон своїм промінням «зігріє» ці відносини, вони, розвиваючись, здатні принести взаємну користь і їх учасникам, і державі.
Українське цивільне право
Цивільні відносини є первинними у системі світоглядного сприйняття. Об'єктивний характер цих відносин повинен бути вивчений законодавцем для того, щоб віднайти оптимальний механізм їх регулювання.
Цивільні відносини визначають зміст законодавства. З другого боку, законодавство може гальмувати або стимулювати їх розвиток.
Суспільні відносини, як уже зазначалося, стають цивільними не завдяки «особливому цивільно-правовому методу їх регулювання». Вони є такими незалежно від закону.
Цивілістична суть відносин визначає суть законодавства, яке називається цивільним тому, що регулює цивільні відносини.
Взаємозв'язок цивільних відносин та цивільного законодавства (відносини стають цивільними завдяки тому, що врегульовані цивільним законодавством) у нашій спеціальній літературі стоїть, так би мовити, на голові. Треба поставити його на ноги: цивільно-правового регулювання суспільних відносин немає; є цивільні відносини, характер яких об'єктивно обумовлює специфіку їх законодавчого регулювання1.
Пропозиція законодавчого закріплення такого взаємозв'язку цивільних відносин і цивільного законодавства була підтримана на засіданні робочої групи з підготовки проекту Цивільного кодексу України професором А. С. Довгертом і завдяки цьому проект Цивільного кодексу України (1996 р.) відкривався статтею 1 «Цивільні відносини». І це було правильно: цивільні відносини - первинна, базисна категорія, цивільне законодавство - категорія надбудовна2
Дещо згодом таку позицію підтримав професор О. А. Пушкін. Однак у 2000 р. професор Д. В. Боброва на засіданні робочої групи знову розпочала дискусію з цього питання, результатом якої стала зміна назви статті 1 на «Відносини, що регулюються цивільним законодавством», але викинути з неї та усього Цивільного кодексу категорію цивільні відносини» було уже неможливо.
При підготовці проекту Цивільного кодексу до третього читання із тексту статті 1 була виключена частина друга, яка місти-
1 Ромовська 3. В. Проблеми загальної теорії права у проекті Цивільно го кодексу України.- С. 65.
2 «Поки нема закону, доти нема цивільних відносин, є лише суспільні відносини»,- заявила професор Д. В. Боброва на одній із нарад Робочої групи з опрацювання проекту Цивільного кодексу України. Таку точку зору професор А. С. Довгерт назвав «соціалістичними вибриками». Свою позицію Д. В. Боброва відтворила у підручнику «Цивільне право Украї ни»,- К., 2002. Книга 1.- С. 78: «Суспільні відносини, будучи врегульо ваними нормами цивільного права, стають цивільно-правовими».
10
Розділ І. Цив'тьні відносини. Соціальні регулятори цивільних відносин
л а поняття підприємництва. Ті члени робочої групи, зусиллями яких ця частина появилася у статті 1, мали намір відразу задекларувати цивілістичну суть підприємництва і цим перешкодити прийняттю Господарського кодексу. Однак для реалізації цієї мети було обрано невдалий засіб: стаття 1 ЦК - не місце для поняття підприємництва.
Ідея цивілістичної суті підприємництва утверджена у статті З ЦК, у якій серед засад цивільного законодавства названо свободу підприємницької діяльності. І цього було достатньо, адже відносини у сфері підприємництва, зокрема ті, що виникають на підставі договору (господарського договору), мають у собі ті ж ознаки, що сформульовані у статті 1 ЦК України.
- Звернення до читача
- Г лава 1 Цивільні відносини
- § 1. Особливості цивільних відносин
- § 2. Цивільні відносини і цивільне законодавство
- Глава 2 Соціальні регулятори цивільних відносин.
- § 1. Загальні зауваги
- § 2. Юридичне право як регулятор цивільних відносин
- А. Короткий аналіз регулювання цивільних відносин на українських землях до початку XX ст.
- § 3. Система чинного національного цивільного законодавства України
- 1. Конституція України
- 2. Міжнародні договори
- 3. Закони України
- 4. Інші акти цивільного законодавства
- 5. Проблема межі законодавчого регулювання цивільних відносин
- § 4. Чинність актів цивільного законодавства
- § 5. Прогалини у регулюванні цивільних відносин
- Глава 4 Договірне право
- Глава 6 Моральне право
- Глава 7
- Глава 9 Історія прийняття Цивільного кодексу України
- Глава 10 Джерела Цивільного кодексу України
- § 1. Наука
- § 2. Практика життя
- § 3. Власний досвід правового регулювання цивільних відносин
- § 4. Іноземний досвід правового регулювання цивільних відносин
- Г лава і 1
- § 1. Цивільний кодекс України - політика та ідеологія
- § 2. Цивільний кодекс України - українська національна ідея у законодавстві
- § 3. Цивільний кодекс України: інституційна чи пандектна система?
- § 4. Місце Цивільного кодексу України в сім'ї правових систем Європи
- § 5. Структура Цивільного кодексу України
- § 6. Верховенство Цивільного кодексу України
- § 7. Диспозитивні та імперативні норми в Цивільному кодексі України
- § 8. Аналіз окремих прийомів законодавчої техніки
- § 9. Мова Цивільного кодексу України
- § 10. Взаємозв'язок Цивільного кодексу з іншими кодексами України
- § 1. Види цивільних правовідносин
- § 2. Класифікація цивільних правовідносин
- Глава 13 Структура цивільних правовідносин
- § 1. Суб'єкти цивільних правовідносин
- § 2. Об'єкти цивільних правовідносин
- § 3. Зміст цивільних правовідносин
- § 4. Санкції у структурі цивільних правовідносин
- § 5. Деякі проблеми цивільної відповідальності
- Глава 14 Майно та речі як об'єкти цивільних прав
- § 1. Поняття майна
- § 2. Речі як об'єкти цивільних правовідносин
- § 3. Класифікація речей
- Глава 15 Правовий режим окремих видів майна
- § 1. Тварини
- § 2. Житловий будинок. Дача. Садиба
- § 3. Культурні цінності
- § 4. Гроші
- § 5. Судно
- § 6. Наркотичні засоби та психотропні речовини
- § 7. Об'єкт підвищеної небезпеки
- § 8. Зброя
- Глава 16 Фізичні особи
- § 1. Поняття фізичної особи
- § 2. Цивільна правоздатність фізичної особи
- § 3. Цивільна дієздатність фізичної особи
- § 4. Обмеження цивільної дієздатності
- § 5. Визнання фізичної особи недієздатною
- § 6. Засоби індивідуалізації фізичної особи
- § 7. Цивільний стан фізичної особи
- § 8. Визнання фізичної особи безвісно відсутньою
- § 9. Оголошення фізичної особи померлою
- § 10. Фізична особа як підприємець
- § 11. Опіка та піклування над фізичною особою
- § 13. Опіка над майном фізичної особи
- Глава 17 Юридичні особи
- § 1. Загальні зауваги
- § 2. Теорії юридичної особи
- § 3. Ознаки юридичної особи
- § 4. Створення юридичних осіб
- § 5. Види юридичних осіб
- § 6. Засоби індивідуалізації юридичних осіб
- § 7. Правоздатність юридичної особи
- § 8. Дієздатність юридичної особи
- § 9. Органи юридичної особи
- § 10. Відокремлені підрозділи юридичної особи
- § 11. Відповідальність юридичної особи
- § 12. Організаційно-правові форми юридичних осіб (коротка характеристика)
- 1. Товариства
- 2. Установи
- 3. Виробничі кооперативи
- § 13. Обмеження, припинення діяльності юридичної особи
- § 14. Припинення юридичної особи
- § 1. Український народ як суб'єкт права власності
- § 2. Держава Україна як учасник цивільних відносин
- § 3. Інші учасники цивільних відносин
- Г лава 19 Юридичні факти
- § 1. Поняття та види юридичних фактів
- § 2. Акти цивільного стану
- Глава 20 Правочини
- § 1. Загальні зауваги
- § 2. Загальні вимоги до правочинів
- § 3. Класифікація правочинів, вчинених з відступом від вимог закону
- § 4. Спеціальні моделі нікчемних та оспорюваних правочинів
- 1. Правочин, вчинений малолітнім за межами його дієздатності
- 2. Правочин, вчинений неповнолітнім без згоди батьків або піклувальника
- 3. Правочин, вчинений особою, дієздатність якої обмежена
- 4. Правочин недієздатної особи
- 5. Правочин, вчинений дієздатною особою, яка не розуміла значення своїх дій або не могла керувати ними
- 6. Правочин, вчинений представником однієї сторони за зловмисною домовленістю з другою стороною
- 7. Правочин, вчинений без дозволу органу опіки та піклування
- 8. Правочини, які порушують публічний порядок
- 9. Вчинення правочину через помилку
- 10. Вчинення правочину внаслідок обману
- 11. Вчинення правочину під впливом насильства
- 12. Правочин, вчинений внаслідок важкої обставини
- 13. Фіктивний правочин
- 14. Удаваний правочин
- 15. Правочин, вчинений з порушенням вимог закону про форму
- § 5. Правові наслідки вчинення правочину всупереч вимогам закону
- § 6. Правові наслідки недійсності правочину
- Г лава 21
- § 1. Загальні зауваги
- § 3. Виконання цивільного обов'язку
- § 4. Особисте здійснення цивільних правовідносин їх учасниками
- Глава 22 Правонаступництво
- § 1. Загальні зауваги
- § 2. Види правонаступництва
- Глава 23 Представництво
- § 1. Загальні зауваги
- § 2. Договірне представництво
- § 3. Законне представництво
- § 4. Комерційне представництво
- Глава 24
- § 1. Загальні зауваги
- § 2. Невизначеність строку
- § 3. Закінчення строку
- § 4. Способи зміни встановленого строку
- § 5. Окремі види строків
- Глава 25 Захист цивільного права та інтересу
- § 1. Загальні зауваги
- § 3. Підстави виникнення права на захист. Суб'єкт права на захист
- § 4. Способи захисту
- § 5. Короткий аналіз способів захисту
- § 6. Органи, що здійснюють захист цивільних прав
- § 7. Самозахист
- § 1. Загальні зауваги
- § 2. Тривалість позовної давності
- § 3. Вимоги, на які позовна давність не поширюється
- § 4. Початок перебігу позовної давності
- § 5. Зупинення позовної давності
- § 6. Переривання позовної давності
- § 7. Правові наслідки спливу позовної давності
- § 8. Наслідки відмови в позові у зв'язку із спливом позовної давності