§ 2. Цивільний кодекс України - українська національна ідея у законодавстві
Насамперед: чи науково обґрунтованою є постановка питання про українську національну ідею в законодавстві взагалі і у Цивільному кодексі зокрема?
У багатьох була заздалегідь підготовлена негативна відповідь. Чи, точніше, ця негативна відповідь виникала спонтанно як результат багаторічного і дуже активного заперечення української національної ідеї у всіх її можливих проявах. Адже українська національна ідея ототожнювалася з українським (з обов'язковим додатком - «буржуазним») націоналізмом, а це означало її категоричне неприйняття і охаювання.
Однак спокійний і водночас виважений погляд на проблему не залишає жодних підстав для скепсису, заперечень чи ярликів.
Національна ідея - це постійно діюча мета кожної нації. Нація без такої ідеї приречена на поступову асиміляцію іншою нацією, на поступовий занепад1. Категорія «національна ідея», як зазначає професор, перший посол України у США, народний депутат України Олег Білорус, є категорією тієї ж ваги, якщо не більшої, що і категорія «національна безпека». їх взаємний зв'язок не викликає сумніву2.
Потребою формування та розвитку національної ідеї мають завжди перейматися усі гілки державної влади та інші суспільні інституції. Відсутність при кермі держави національної ідеї, як висловився Дмитро Павличко,- «робить нас в очах Європи голодними птахами, котрі з'являються у небі, як тільки з багатого корабля кидають у море недоїдки»3.
Національна ідея має проникати у всі сфери життєдіяльності суспільства, зокрема у законодавство. У законодавстві кожної цивілізованої держави національна ідея зреалізована. І це - явище звичайне, нормальне, таке, що ні в кого не може викликати подиву та заперечень.
Національна ідея в законодавстві складається з великої кількості цеглинок, які, з'єднані з почуттям національної гідності і націо-
Т имофій Бордуляк. Нація і національна ідея.- Дрогобич, 2000.-
С.4.
" Олег Білорус. Глобалізація і національна стратегія України.- К., 2001.-С. 98.
'Дмитро Павличко. Національна ідея.- К., 2001.- С. 44.
по
Українське цивільне право
нальної гордості, становлять величну будову, звернену до світла, добра та справедливості.
Національна ідея закладена, насамперед, у Конституції України. І зроблено це дуже потужно.
Українська національна ідея в законодавстві не означає віддання переваг певній частині Українського народу, не означає прояву непримиренності до національних цінностей інших народів.
Національна ідея в законодавстві означає всемірну охорону національних пріоритетів, закріплення у ньому засобів консолідації української нації, втілення у ньому всього того, що сприяє добробуту Українського народу.
Національним пріоритетом є забезпечення недоторканності прав людини, права власності і, зокрема, приватної.
Виразом національної ідеї в Цивільному кодексі є подальше визнання Українського народу суб'єктом права власності на землю, дуже обережний підхід до визнання можливості бути власниками землі за іноземними фізичними та юридичними особами.
Національна ідея відображена в нормах, що стосуються охорони прав українських авторів, інших суб'єктів права інтелектуальної власності.
Українській національній ідеї відповідає кожна стаття, яка охороняє національні пріоритети всередині держави та за кордоном, втілює все те, що сприяє добробуту та консолідації української нації.
На українську національну ідею в законотворчості, і не лише у цій сфері, працює кожна нова, сучасна правова конструкція, яка демонструє існування в Україні правничих шкіл та наукових традицій1.
Національна ідея в законодавстві, крім внутрішнього, змістового, має і свій зовнішній прояв, яким є висока «мовна проба»: українська літературна мова, українська правнича лексика.
У Цивільному кодексі України українська національна ідея поєднана з національно-історичними та загальнолюдськими цінностями2.
' Ромовська 3. В. Цивільний та Сімейний кодекси України - честь львівської правничої школи // Вісник Львівського університету, 2004. № 39.- С. 9-27.
Бандурка О., Пушкін О., Скакун О. Співвідношення національної ідеї та загальнолюдських цінностей в процесі кодифікації // Українське право.- 1997.- Число 3.- С. 69.
1 ?П
Розділ П. Цивільний кодекс України: історія прийняття, джерела ...
- Звернення до читача
- Г лава 1 Цивільні відносини
- § 1. Особливості цивільних відносин
- § 2. Цивільні відносини і цивільне законодавство
- Глава 2 Соціальні регулятори цивільних відносин.
- § 1. Загальні зауваги
- § 2. Юридичне право як регулятор цивільних відносин
- А. Короткий аналіз регулювання цивільних відносин на українських землях до початку XX ст.
- § 3. Система чинного національного цивільного законодавства України
- 1. Конституція України
- 2. Міжнародні договори
- 3. Закони України
- 4. Інші акти цивільного законодавства
- 5. Проблема межі законодавчого регулювання цивільних відносин
- § 4. Чинність актів цивільного законодавства
- § 5. Прогалини у регулюванні цивільних відносин
- Глава 4 Договірне право
- Глава 6 Моральне право
- Глава 7
- Глава 9 Історія прийняття Цивільного кодексу України
- Глава 10 Джерела Цивільного кодексу України
- § 1. Наука
- § 2. Практика життя
- § 3. Власний досвід правового регулювання цивільних відносин
- § 4. Іноземний досвід правового регулювання цивільних відносин
- Г лава і 1
- § 1. Цивільний кодекс України - політика та ідеологія
- § 2. Цивільний кодекс України - українська національна ідея у законодавстві
- § 3. Цивільний кодекс України: інституційна чи пандектна система?
- § 4. Місце Цивільного кодексу України в сім'ї правових систем Європи
- § 5. Структура Цивільного кодексу України
- § 6. Верховенство Цивільного кодексу України
- § 7. Диспозитивні та імперативні норми в Цивільному кодексі України
- § 8. Аналіз окремих прийомів законодавчої техніки
- § 9. Мова Цивільного кодексу України
- § 10. Взаємозв'язок Цивільного кодексу з іншими кодексами України
- § 1. Види цивільних правовідносин
- § 2. Класифікація цивільних правовідносин
- Глава 13 Структура цивільних правовідносин
- § 1. Суб'єкти цивільних правовідносин
- § 2. Об'єкти цивільних правовідносин
- § 3. Зміст цивільних правовідносин
- § 4. Санкції у структурі цивільних правовідносин
- § 5. Деякі проблеми цивільної відповідальності
- Глава 14 Майно та речі як об'єкти цивільних прав
- § 1. Поняття майна
- § 2. Речі як об'єкти цивільних правовідносин
- § 3. Класифікація речей
- Глава 15 Правовий режим окремих видів майна
- § 1. Тварини
- § 2. Житловий будинок. Дача. Садиба
- § 3. Культурні цінності
- § 4. Гроші
- § 5. Судно
- § 6. Наркотичні засоби та психотропні речовини
- § 7. Об'єкт підвищеної небезпеки
- § 8. Зброя
- Глава 16 Фізичні особи
- § 1. Поняття фізичної особи
- § 2. Цивільна правоздатність фізичної особи
- § 3. Цивільна дієздатність фізичної особи
- § 4. Обмеження цивільної дієздатності
- § 5. Визнання фізичної особи недієздатною
- § 6. Засоби індивідуалізації фізичної особи
- § 7. Цивільний стан фізичної особи
- § 8. Визнання фізичної особи безвісно відсутньою
- § 9. Оголошення фізичної особи померлою
- § 10. Фізична особа як підприємець
- § 11. Опіка та піклування над фізичною особою
- § 13. Опіка над майном фізичної особи
- Глава 17 Юридичні особи
- § 1. Загальні зауваги
- § 2. Теорії юридичної особи
- § 3. Ознаки юридичної особи
- § 4. Створення юридичних осіб
- § 5. Види юридичних осіб
- § 6. Засоби індивідуалізації юридичних осіб
- § 7. Правоздатність юридичної особи
- § 8. Дієздатність юридичної особи
- § 9. Органи юридичної особи
- § 10. Відокремлені підрозділи юридичної особи
- § 11. Відповідальність юридичної особи
- § 12. Організаційно-правові форми юридичних осіб (коротка характеристика)
- 1. Товариства
- 2. Установи
- 3. Виробничі кооперативи
- § 13. Обмеження, припинення діяльності юридичної особи
- § 14. Припинення юридичної особи
- § 1. Український народ як суб'єкт права власності
- § 2. Держава Україна як учасник цивільних відносин
- § 3. Інші учасники цивільних відносин
- Г лава 19 Юридичні факти
- § 1. Поняття та види юридичних фактів
- § 2. Акти цивільного стану
- Глава 20 Правочини
- § 1. Загальні зауваги
- § 2. Загальні вимоги до правочинів
- § 3. Класифікація правочинів, вчинених з відступом від вимог закону
- § 4. Спеціальні моделі нікчемних та оспорюваних правочинів
- 1. Правочин, вчинений малолітнім за межами його дієздатності
- 2. Правочин, вчинений неповнолітнім без згоди батьків або піклувальника
- 3. Правочин, вчинений особою, дієздатність якої обмежена
- 4. Правочин недієздатної особи
- 5. Правочин, вчинений дієздатною особою, яка не розуміла значення своїх дій або не могла керувати ними
- 6. Правочин, вчинений представником однієї сторони за зловмисною домовленістю з другою стороною
- 7. Правочин, вчинений без дозволу органу опіки та піклування
- 8. Правочини, які порушують публічний порядок
- 9. Вчинення правочину через помилку
- 10. Вчинення правочину внаслідок обману
- 11. Вчинення правочину під впливом насильства
- 12. Правочин, вчинений внаслідок важкої обставини
- 13. Фіктивний правочин
- 14. Удаваний правочин
- 15. Правочин, вчинений з порушенням вимог закону про форму
- § 5. Правові наслідки вчинення правочину всупереч вимогам закону
- § 6. Правові наслідки недійсності правочину
- Г лава 21
- § 1. Загальні зауваги
- § 3. Виконання цивільного обов'язку
- § 4. Особисте здійснення цивільних правовідносин їх учасниками
- Глава 22 Правонаступництво
- § 1. Загальні зауваги
- § 2. Види правонаступництва
- Глава 23 Представництво
- § 1. Загальні зауваги
- § 2. Договірне представництво
- § 3. Законне представництво
- § 4. Комерційне представництво
- Глава 24
- § 1. Загальні зауваги
- § 2. Невизначеність строку
- § 3. Закінчення строку
- § 4. Способи зміни встановленого строку
- § 5. Окремі види строків
- Глава 25 Захист цивільного права та інтересу
- § 1. Загальні зауваги
- § 3. Підстави виникнення права на захист. Суб'єкт права на захист
- § 4. Способи захисту
- § 5. Короткий аналіз способів захисту
- § 6. Органи, що здійснюють захист цивільних прав
- § 7. Самозахист
- § 1. Загальні зауваги
- § 2. Тривалість позовної давності
- § 3. Вимоги, на які позовна давність не поширюється
- § 4. Початок перебігу позовної давності
- § 5. Зупинення позовної давності
- § 6. Переривання позовної давності
- § 7. Правові наслідки спливу позовної давності
- § 8. Наслідки відмови в позові у зв'язку із спливом позовної давності