§ 4. Місце Цивільного кодексу України в сім'ї правових систем Європи
Радянська доктрина протиставляла соціалістичне право праву буржуазному, яке складалося з правових систем сім'ї романо-німецького права та сім'ї загального права.
Сім'я романо-німецьких правових систем склалася як результат зусиль європейських університетів, які на базі кодифікації імператора Юстиніана розвинули загальну для всіх правову науку. Термін «романо-німецька» був вибраний для того, щоби віддати належне університетам романських і німецьких країн.
До речі, як зазначав Рене Давид, французи та німці тривалий час не могли допустити, щоб їхні правові системи були при класифікації зачислені до однієї сім'ї1.
' Видається слушним зауваження французького професора Рене Давида про те, що мова має йти не про правові системи, а про сім'ї правових систем. Див.: Рене Давид. Основньїе правовьіе системьі современно-сти.-М., 1967.-С.34,37.
Розд'іл II. Цивільний кодекс України: історія прийняття, джерела ...
Університети не претендували на створення позитивного писаного права, яке судді та юристи-практики повинні були б застосовувати. Завдяки їхній праці римське право було систематизоване, приведене в стан, різко відмінний від хаосу, казуїстичного та емпіричного духу юрисконсультів Рима.
Римське право, яке згодом викладалося в університетах Європи, все більше і більше відрізнялося від справжнього римського права, стало модернізованим правом1.
Романо-німецька правова система об'єднала народи Європи, поважаючи існуючі між ними розбіжності. Але сім'я романо-німецької правової системи ніколи не була єдиним, однаковим правом.
Правові системи різних держав об'єднуються не за однаковою юридичною технікою, не за однаковою назвою та структурою законів, не за спільними правовими концепціями, а за єдністю філософських, політичних та економічних принципів, єдністю мети, задля якої це законодавство має працювати.
Зміст та загальний дух Цивільного кодексу України дало підставу зарахувати наше цивільне законодавство до числа сім'ї романо-німецьких правових систем2.
Сім'я загального права (common law) - включає Великобританію та держави, які перейняли її досвід.
Загальне право створювалося суддями, які розглядали конкретні спори. Його норми менш абстрактні і спрямовані на те, щоби вирішити конкретну проблему, а не на те, щоб сформулювати загальне правило поведінки на майбутнє3.
Ці дві сім'ї правових систем функціонують в Європі уже кілька століть, постійно дотикаючись одна до одної, постійно удосконалюючись, постійно констатуючи єдність закладених в їх нормах принципів.
Об'єднавчі процеси, які тривають в Європі, вироблення європейським співтовариством єдиних критеріїв загальнолюдських Цінностей, прийняття окремими державами, в тому числі Україною, зобов'язань щодо інтеграції свого національного законодавства у європейське правове поле - все це дає підстави говорити про зародження великої сім'ї європейського права.
Останнім часом деякими російськими вченими відстоюється
2 Рене Давид. Цит. праця- С. 62.
Луць Л. А. Сучасні правові системи світу: Навчальний посібник.-львів,2003.-С. 56.
Р авид. Цит. праця.- С. 41.
Українське цивільне право
ідея Слов'янської правової сім'ї, яка спирається на положення «геополітичної доктрини «євразійства». Ця ідея знайшла своїх прихильників і в Україні. Основою такої правової сім'ї, до якої включають Росію, Україну та Білорусь, вони вважають російську правову систему.
Воно і недивно, адже серед основних геополітичних пріоритетів Росії є повернення статусу наддержави і формування нового євразійського блоку на території колишнього СРСР; концепція «слов'янської правової сім'ї» беззастережно служить інтересам Росії1.
Можливо, саме задля її утвердження було зініційоване якимись російськими інституціями і відповідним чином профінансоване опрацювання Модельного Цивільного кодексу для країн СНД. На реалізацію ідеї «євразійської правової сім'ї» було, очевидно, спрямоване і намагання зробити Цивільний кодекс України максимально тотожним Цивільному кодексу РФ.
Як зазначає доктор юридичних наук Л. А. Луць, концепція «слов'янської сім'ї» та «євразійської правової сім'ї» щодо України мають розцінюватися як такі, що суперечать не лише її національним інтересам розвитку, а і об'єктивним закономірностям правового розвитку людства".
- Звернення до читача
- Г лава 1 Цивільні відносини
- § 1. Особливості цивільних відносин
- § 2. Цивільні відносини і цивільне законодавство
- Глава 2 Соціальні регулятори цивільних відносин.
- § 1. Загальні зауваги
- § 2. Юридичне право як регулятор цивільних відносин
- А. Короткий аналіз регулювання цивільних відносин на українських землях до початку XX ст.
- § 3. Система чинного національного цивільного законодавства України
- 1. Конституція України
- 2. Міжнародні договори
- 3. Закони України
- 4. Інші акти цивільного законодавства
- 5. Проблема межі законодавчого регулювання цивільних відносин
- § 4. Чинність актів цивільного законодавства
- § 5. Прогалини у регулюванні цивільних відносин
- Глава 4 Договірне право
- Глава 6 Моральне право
- Глава 7
- Глава 9 Історія прийняття Цивільного кодексу України
- Глава 10 Джерела Цивільного кодексу України
- § 1. Наука
- § 2. Практика життя
- § 3. Власний досвід правового регулювання цивільних відносин
- § 4. Іноземний досвід правового регулювання цивільних відносин
- Г лава і 1
- § 1. Цивільний кодекс України - політика та ідеологія
- § 2. Цивільний кодекс України - українська національна ідея у законодавстві
- § 3. Цивільний кодекс України: інституційна чи пандектна система?
- § 4. Місце Цивільного кодексу України в сім'ї правових систем Європи
- § 5. Структура Цивільного кодексу України
- § 6. Верховенство Цивільного кодексу України
- § 7. Диспозитивні та імперативні норми в Цивільному кодексі України
- § 8. Аналіз окремих прийомів законодавчої техніки
- § 9. Мова Цивільного кодексу України
- § 10. Взаємозв'язок Цивільного кодексу з іншими кодексами України
- § 1. Види цивільних правовідносин
- § 2. Класифікація цивільних правовідносин
- Глава 13 Структура цивільних правовідносин
- § 1. Суб'єкти цивільних правовідносин
- § 2. Об'єкти цивільних правовідносин
- § 3. Зміст цивільних правовідносин
- § 4. Санкції у структурі цивільних правовідносин
- § 5. Деякі проблеми цивільної відповідальності
- Глава 14 Майно та речі як об'єкти цивільних прав
- § 1. Поняття майна
- § 2. Речі як об'єкти цивільних правовідносин
- § 3. Класифікація речей
- Глава 15 Правовий режим окремих видів майна
- § 1. Тварини
- § 2. Житловий будинок. Дача. Садиба
- § 3. Культурні цінності
- § 4. Гроші
- § 5. Судно
- § 6. Наркотичні засоби та психотропні речовини
- § 7. Об'єкт підвищеної небезпеки
- § 8. Зброя
- Глава 16 Фізичні особи
- § 1. Поняття фізичної особи
- § 2. Цивільна правоздатність фізичної особи
- § 3. Цивільна дієздатність фізичної особи
- § 4. Обмеження цивільної дієздатності
- § 5. Визнання фізичної особи недієздатною
- § 6. Засоби індивідуалізації фізичної особи
- § 7. Цивільний стан фізичної особи
- § 8. Визнання фізичної особи безвісно відсутньою
- § 9. Оголошення фізичної особи померлою
- § 10. Фізична особа як підприємець
- § 11. Опіка та піклування над фізичною особою
- § 13. Опіка над майном фізичної особи
- Глава 17 Юридичні особи
- § 1. Загальні зауваги
- § 2. Теорії юридичної особи
- § 3. Ознаки юридичної особи
- § 4. Створення юридичних осіб
- § 5. Види юридичних осіб
- § 6. Засоби індивідуалізації юридичних осіб
- § 7. Правоздатність юридичної особи
- § 8. Дієздатність юридичної особи
- § 9. Органи юридичної особи
- § 10. Відокремлені підрозділи юридичної особи
- § 11. Відповідальність юридичної особи
- § 12. Організаційно-правові форми юридичних осіб (коротка характеристика)
- 1. Товариства
- 2. Установи
- 3. Виробничі кооперативи
- § 13. Обмеження, припинення діяльності юридичної особи
- § 14. Припинення юридичної особи
- § 1. Український народ як суб'єкт права власності
- § 2. Держава Україна як учасник цивільних відносин
- § 3. Інші учасники цивільних відносин
- Г лава 19 Юридичні факти
- § 1. Поняття та види юридичних фактів
- § 2. Акти цивільного стану
- Глава 20 Правочини
- § 1. Загальні зауваги
- § 2. Загальні вимоги до правочинів
- § 3. Класифікація правочинів, вчинених з відступом від вимог закону
- § 4. Спеціальні моделі нікчемних та оспорюваних правочинів
- 1. Правочин, вчинений малолітнім за межами його дієздатності
- 2. Правочин, вчинений неповнолітнім без згоди батьків або піклувальника
- 3. Правочин, вчинений особою, дієздатність якої обмежена
- 4. Правочин недієздатної особи
- 5. Правочин, вчинений дієздатною особою, яка не розуміла значення своїх дій або не могла керувати ними
- 6. Правочин, вчинений представником однієї сторони за зловмисною домовленістю з другою стороною
- 7. Правочин, вчинений без дозволу органу опіки та піклування
- 8. Правочини, які порушують публічний порядок
- 9. Вчинення правочину через помилку
- 10. Вчинення правочину внаслідок обману
- 11. Вчинення правочину під впливом насильства
- 12. Правочин, вчинений внаслідок важкої обставини
- 13. Фіктивний правочин
- 14. Удаваний правочин
- 15. Правочин, вчинений з порушенням вимог закону про форму
- § 5. Правові наслідки вчинення правочину всупереч вимогам закону
- § 6. Правові наслідки недійсності правочину
- Г лава 21
- § 1. Загальні зауваги
- § 3. Виконання цивільного обов'язку
- § 4. Особисте здійснення цивільних правовідносин їх учасниками
- Глава 22 Правонаступництво
- § 1. Загальні зауваги
- § 2. Види правонаступництва
- Глава 23 Представництво
- § 1. Загальні зауваги
- § 2. Договірне представництво
- § 3. Законне представництво
- § 4. Комерційне представництво
- Глава 24
- § 1. Загальні зауваги
- § 2. Невизначеність строку
- § 3. Закінчення строку
- § 4. Способи зміни встановленого строку
- § 5. Окремі види строків
- Глава 25 Захист цивільного права та інтересу
- § 1. Загальні зауваги
- § 3. Підстави виникнення права на захист. Суб'єкт права на захист
- § 4. Способи захисту
- § 5. Короткий аналіз способів захисту
- § 6. Органи, що здійснюють захист цивільних прав
- § 7. Самозахист
- § 1. Загальні зауваги
- § 2. Тривалість позовної давності
- § 3. Вимоги, на які позовна давність не поширюється
- § 4. Початок перебігу позовної давності
- § 5. Зупинення позовної давності
- § 6. Переривання позовної давності
- § 7. Правові наслідки спливу позовної давності
- § 8. Наслідки відмови в позові у зв'язку із спливом позовної давності