§ 5. Окремі види строків
Строки можна класифікувати за різними ознаками, насамперед, залежно від того, ким вони встановлені.
Строки законні - це ті, які встановлені законом чи іншим актом цивільного законодавства.
За статтею 1200 ЦК, шкода, завдана смертю годувальника, відшкодовується дитині померлого до досягнення нею вісімнадцяти років, а у разі продовження навчання - до двадцяти трьох років.
Строки договірні - це ті, які встановлені договором.
Строки можуть бути встановлені у акті органу державної влади або органу місцевого самоврядування. До прикладу, у планах перевезень визначено строки надання залізницею вагонів, контейнерів, інших перевізних засобів.
Строки можуть бути встановлені у рішенні суду. Як записано у частині 3 статті 1272 ЦК, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може ви-"значити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Розрізняють загальні строки чинності правовідносин (наприклад, п'ять років) і внутрішні, окремі строки для вчинення певної дії (квартальні, місячні, декадні), що визначені у межах загального строку.
У Цивільному кодексі України окремо виділені гарантійні строки, строки придатності. За чинним раніше законодавством існували претензійні строки.
Гарантійні строки
У літературі була поширена думка, за якою суть гарантійного строку полягала у тому, що у разі виявлення у товарах, роботах, послугах відступів від умов договору про якість покупець, замовник мали право на свій вибір вимагати заміни товару або зниження ціни, або безоплатного усунення недоліків та відшкодування збитків'.
Однак суть гарантійного строку не в цьому. Навіть до прийняття
1 Цивільне право України: Підручник. У 2-х книгах.- Кн. І.- К., 2004.-
Цивільного кодексу України не було підстав для такого його розуміння.
Якщо, наприклад, гарантійний строк на холодильник встановлений у три роки, то це мало означати, що виготувач гарантує справну службу виробу протягом цього проміжку часу. У разі, якщо протягом цього строку будуть виявлені певні неполадки, покупець матиме право на захист, спосіб якого він може собі вибрати з-поміж кількох, запропонованих у законі.
Гарантійний строк на холодильник закінчився 20 серпня. Хо-I / 1 \ лодильник вийшов з ладу 20 жовтня. У цьому разі гарантія виробника закінчилася.
Поломка холодильника може вважатися випадковою, тобто такою, у якій ніхто не винуватий, і яка як ризик ляже на власника.
Якщо би поломка сталася 19 серпня, тобто в межах гарантійного строку, права покупця мали би бути захищені.
Саме така концепція була закріплена у статті 675 ЦК при підготовці проекту кодексу до третього читання: «договором або законом може бути встановлений строк, протягом якого продавець гарантує якість товару (гарантійний строк)». Отже, крига, як кажуть, нарешті скресла.
До речі, таке «позитивне» бачення гарантійного строку було закріплене і у статті 560 ЦК «Гарантія»: «за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором виконання боржником свого обов'язку».
За статтею 676 ЦК, гарантійний строк починається з моменту передання товару покупцеві. Ця норма конфліктує із загальною нормою, сформульованою у статті 253 ЦК.
Ця помилка існувала ще у статті 705 проекту (варіант 1996 p.), але, на жаль, при науковому доопрацюванні не була помічена.
Купуючи ліки, продукти харчування, які Строки придатності мають уПаковку; уважний покупець може
помітити дату виготовлення і кінцеву дату придатності або лише дату виготовлення і спеціальне звернення до споживача: «спожити протягом ... днів», або лише кінцеву календарну дату (термін) придатності.
Встановлення цього строку є відображенням природних процесів, які відбуваються у ліках чи продуктах харчування після спливу відповідного відрізку часу.
ЛПС
Продавцеві заборонено виставляти на продаж товар, строк придатності якого минув.
„ . Якщо строк довіреності визначений у
Перетинальт строки шість то це що предста/_
ництво припиниться в останній день строку, незважаючи ні на жодну із обставин.
За статтею 122 Кодексу торговельного мореплавства України, власник майна, що затонуло, якщо він має намір його підняти, повинен повідомити про це найближчий порт України протягом одного року з дня, коли майно затонуло. Якщо власник своєчасно не зробив такої заяви, він втратив право власності на нього (стаття 125 КТМ).
Якщо останній день із сімдесяти років дії майнового авторського права (стаття 446 ЦК) закінчився, то шансу продовжити його чинність немає.
Цей строк називають преклюзивним, від латинського слова «praeclusio» - що означає «закривати доступ, чинити перешкоді. У російській літературі він має назву «пресекательньїй». Калько-вий його переклад - «присікальний»2 навряд чи заслуговує на підтримку, адже корінь «сікти» українською мовою має цілком інше значення.
Можна б запропонувати інші назви: «той, що припиняє» або «перетинальний», які мають зрозуміле смислове навантаження, узгоджуються із нормами української мови, а тому, вважаємо, кожна з них має право на життя.
Отже, як уже зазначалося, особливістю перетинального строку є те, що право, яке існувало впродовж нього, перестає існувати одночасно із його закінченням і не може бути відновлене.
Н. придбав лотерейний білет, на якому була зазначена дата проведення розиграшу - 2 вересня і зазначено, шо у разі виграшу цей виграш виплачуватиметься до 10 січня наступного року.
Незабаром у Н. була виявлена важка хвороба, він переніс три складні операції і у лютому помер. До письмового столу батька дочка підійшла лише після його смерті і виявила лотерейний білет, на який випав виграш.
Розділ VI. Здійснення цивільних правовідносин
Постало питання про її право як спадкоємця вимагати виплати суми виграшу.
До 1996 р. цей спір був для неї однозначно програшним.
Оскільки, як уже неодноразово відзначалося, у статті 8 Конституції України сформульовано принцип верховенства права, який «діє і визнається», а у статті З ЦК сформульовано принципи справедливості, добросовісності та розумності, є великий шанс виграти справу.
На підставі цієї, дуже солідної законодавчої бази можна зробити висновок про наявність у дочки відповідного права вимоги, яке обґрунтовується не лише прямою дією норм Конституції, а й тими фактичними обставинами, які створили реальні і дуже вагомі перешкоди на шляху здійснення Н. свого права на одержання виграшу. Н. змагався за життя, тому, природно, всі інші інтереси були відсунуті ним на задній план. Цей аргумент не може залишитися поза увагою.
, Латинско-русский словарь- М 1976 -С 792 2004,- С 20? ПРЗВ° УКРЗЇНИ: ПІДРУЧНИК- У Дв°х книгах.- Кн. І. 478
К.,
ЗАХИСТ ЦИВІЛЬНОГО Розділ VII ПРАВА ТА ІНТЕРЕСУ. ПОЗОВНА ДАВНІСТЬ
- Звернення до читача
- Г лава 1 Цивільні відносини
- § 1. Особливості цивільних відносин
- § 2. Цивільні відносини і цивільне законодавство
- Глава 2 Соціальні регулятори цивільних відносин.
- § 1. Загальні зауваги
- § 2. Юридичне право як регулятор цивільних відносин
- А. Короткий аналіз регулювання цивільних відносин на українських землях до початку XX ст.
- § 3. Система чинного національного цивільного законодавства України
- 1. Конституція України
- 2. Міжнародні договори
- 3. Закони України
- 4. Інші акти цивільного законодавства
- 5. Проблема межі законодавчого регулювання цивільних відносин
- § 4. Чинність актів цивільного законодавства
- § 5. Прогалини у регулюванні цивільних відносин
- Глава 4 Договірне право
- Глава 6 Моральне право
- Глава 7
- Глава 9 Історія прийняття Цивільного кодексу України
- Глава 10 Джерела Цивільного кодексу України
- § 1. Наука
- § 2. Практика життя
- § 3. Власний досвід правового регулювання цивільних відносин
- § 4. Іноземний досвід правового регулювання цивільних відносин
- Г лава і 1
- § 1. Цивільний кодекс України - політика та ідеологія
- § 2. Цивільний кодекс України - українська національна ідея у законодавстві
- § 3. Цивільний кодекс України: інституційна чи пандектна система?
- § 4. Місце Цивільного кодексу України в сім'ї правових систем Європи
- § 5. Структура Цивільного кодексу України
- § 6. Верховенство Цивільного кодексу України
- § 7. Диспозитивні та імперативні норми в Цивільному кодексі України
- § 8. Аналіз окремих прийомів законодавчої техніки
- § 9. Мова Цивільного кодексу України
- § 10. Взаємозв'язок Цивільного кодексу з іншими кодексами України
- § 1. Види цивільних правовідносин
- § 2. Класифікація цивільних правовідносин
- Глава 13 Структура цивільних правовідносин
- § 1. Суб'єкти цивільних правовідносин
- § 2. Об'єкти цивільних правовідносин
- § 3. Зміст цивільних правовідносин
- § 4. Санкції у структурі цивільних правовідносин
- § 5. Деякі проблеми цивільної відповідальності
- Глава 14 Майно та речі як об'єкти цивільних прав
- § 1. Поняття майна
- § 2. Речі як об'єкти цивільних правовідносин
- § 3. Класифікація речей
- Глава 15 Правовий режим окремих видів майна
- § 1. Тварини
- § 2. Житловий будинок. Дача. Садиба
- § 3. Культурні цінності
- § 4. Гроші
- § 5. Судно
- § 6. Наркотичні засоби та психотропні речовини
- § 7. Об'єкт підвищеної небезпеки
- § 8. Зброя
- Глава 16 Фізичні особи
- § 1. Поняття фізичної особи
- § 2. Цивільна правоздатність фізичної особи
- § 3. Цивільна дієздатність фізичної особи
- § 4. Обмеження цивільної дієздатності
- § 5. Визнання фізичної особи недієздатною
- § 6. Засоби індивідуалізації фізичної особи
- § 7. Цивільний стан фізичної особи
- § 8. Визнання фізичної особи безвісно відсутньою
- § 9. Оголошення фізичної особи померлою
- § 10. Фізична особа як підприємець
- § 11. Опіка та піклування над фізичною особою
- § 13. Опіка над майном фізичної особи
- Глава 17 Юридичні особи
- § 1. Загальні зауваги
- § 2. Теорії юридичної особи
- § 3. Ознаки юридичної особи
- § 4. Створення юридичних осіб
- § 5. Види юридичних осіб
- § 6. Засоби індивідуалізації юридичних осіб
- § 7. Правоздатність юридичної особи
- § 8. Дієздатність юридичної особи
- § 9. Органи юридичної особи
- § 10. Відокремлені підрозділи юридичної особи
- § 11. Відповідальність юридичної особи
- § 12. Організаційно-правові форми юридичних осіб (коротка характеристика)
- 1. Товариства
- 2. Установи
- 3. Виробничі кооперативи
- § 13. Обмеження, припинення діяльності юридичної особи
- § 14. Припинення юридичної особи
- § 1. Український народ як суб'єкт права власності
- § 2. Держава Україна як учасник цивільних відносин
- § 3. Інші учасники цивільних відносин
- Г лава 19 Юридичні факти
- § 1. Поняття та види юридичних фактів
- § 2. Акти цивільного стану
- Глава 20 Правочини
- § 1. Загальні зауваги
- § 2. Загальні вимоги до правочинів
- § 3. Класифікація правочинів, вчинених з відступом від вимог закону
- § 4. Спеціальні моделі нікчемних та оспорюваних правочинів
- 1. Правочин, вчинений малолітнім за межами його дієздатності
- 2. Правочин, вчинений неповнолітнім без згоди батьків або піклувальника
- 3. Правочин, вчинений особою, дієздатність якої обмежена
- 4. Правочин недієздатної особи
- 5. Правочин, вчинений дієздатною особою, яка не розуміла значення своїх дій або не могла керувати ними
- 6. Правочин, вчинений представником однієї сторони за зловмисною домовленістю з другою стороною
- 7. Правочин, вчинений без дозволу органу опіки та піклування
- 8. Правочини, які порушують публічний порядок
- 9. Вчинення правочину через помилку
- 10. Вчинення правочину внаслідок обману
- 11. Вчинення правочину під впливом насильства
- 12. Правочин, вчинений внаслідок важкої обставини
- 13. Фіктивний правочин
- 14. Удаваний правочин
- 15. Правочин, вчинений з порушенням вимог закону про форму
- § 5. Правові наслідки вчинення правочину всупереч вимогам закону
- § 6. Правові наслідки недійсності правочину
- Г лава 21
- § 1. Загальні зауваги
- § 3. Виконання цивільного обов'язку
- § 4. Особисте здійснення цивільних правовідносин їх учасниками
- Глава 22 Правонаступництво
- § 1. Загальні зауваги
- § 2. Види правонаступництва
- Глава 23 Представництво
- § 1. Загальні зауваги
- § 2. Договірне представництво
- § 3. Законне представництво
- § 4. Комерційне представництво
- Глава 24
- § 1. Загальні зауваги
- § 2. Невизначеність строку
- § 3. Закінчення строку
- § 4. Способи зміни встановленого строку
- § 5. Окремі види строків
- Глава 25 Захист цивільного права та інтересу
- § 1. Загальні зауваги
- § 3. Підстави виникнення права на захист. Суб'єкт права на захист
- § 4. Способи захисту
- § 5. Короткий аналіз способів захисту
- § 6. Органи, що здійснюють захист цивільних прав
- § 7. Самозахист
- § 1. Загальні зауваги
- § 2. Тривалість позовної давності
- § 3. Вимоги, на які позовна давність не поширюється
- § 4. Початок перебігу позовної давності
- § 5. Зупинення позовної давності
- § 6. Переривання позовної давності
- § 7. Правові наслідки спливу позовної давності
- § 8. Наслідки відмови в позові у зв'язку із спливом позовної давності