logo
Ромовська - Українське цивільне право

§ 3. Виконання цивільного обов'язку

Виконання обов'язку Насамперед, слід з'ясувати: виконується чи зобов'язання? обов'язок чи зобов'язання?

Безперечно, що сторони в зобов язанні мають виконати свої обов'язки.

Однак через відсутність чіткої, науково виваженої термінології трапляється «виконання зобов'язання». У Цивільному кодексі 1963 р. у розділі III «Зобов'язальне право» термін «виконання обов'язку» було вжито лише один раз.

У главах, присвячених окремим видам зобов'язань, йшлося про обов'язки сторін та наслідки їх невиконання.

У Цивільному кодексі України, на жаль, традиційний підхід по­долано не було, в результаті залишилося і «виконання зобов'я­зання», і «місце виконання зобов'язання», і «способи забезпечення виконання зобов'язання», хоча зрозуміло, що адреса вантажоодер­жувача - це місце виконання обов'язку перевізника, а неустойка -це спосіб забезпечення обов'язку одержувача кредиту.

Отже, матимемо і надалі термінологічну непрозорість.

Межа обоє 'язку -межа його виконання

Зміст обов'язку визначає вид і міру тієї поведінки, яка вимагається від особи за договором чи безпосередньо випливає із

закону і яку особа зобов'язана вчинити.

Особа не зобов'язана вчиняти того, що не входить у зміст її

цивільного обов'язку.

433

шво

Українське цивільне я/

Якщо в договорі зміст юридичного обов'язку не визначений чітко, це може зумовити потребу його тлумачення.

У Цивільному кодексі 1963 р. вживалися терміни «виконання зо­бов'язання», «належне виконання зобов'язання», «невиконання зо­бов'язання», «неналежне виконання зобов'язання». У Цивільному кодексі України провести до кінця термінологічну ревізію не вдало­ся. Тому більшість із цих словосполучень залишалися у вжитку.

Якщо майстер пошив пальто у строк, але інакше, ніж хотів за­мовник, вважається, що зобов'язання виконано, хоча і неналежно. Такий спосіб мислення слід би давно вважати щонайменше див­ним: якщо якість виконання суперечить договору, обов'язок не може вважатися виконаним.

«Виконання обов'язку» і «належне виконання обов'язку» ма­ли би вважатися термінами-синонімами.

„ ,. «Як много важить слово»,- писав Іван

Забезпечення ф Q

виконання цивільного що, але слово боржника чи креди-

о ов язку тОра часто не має т|єу вагИ) що -,-j воно п0_

винно б мати в цивілізованому суспільстві.

Зриви домовленості, без каяття, без виправдання, без спроби випра­вити ситуацію трапляються доволі часто, і ми жалкуємо мимо волі за тими давніми часами, коли дотримання слова було справою честі.

Товариство з обмеженою відповідальністю на замовлення фір­ми розробило проект переобладнання придбаного нею будин­ку. Фірма схвалила проект перебудови, але результат роботи директорові фірми не сподобався, хоча перебудова була зроблена якісно. Було вирішено уточнити проект. Однак і другий варіант перебудови не сподобався директорові фірми. Було вирішено повернутися до першого варіанта. Лиректор фірми запевняв, шо оплата всіх додаткових робіт буде здійснена. Але врешті відмовився від цього. Жодних до­кументів (актів, висновків), які засвідчили б проведення додат­кових робіт, у підрядника не було.

Підрядник повірив замовникові на слово і став жертвою своєї довірливості.

Ця реальна життєва ситуація підтверджує цінність правової но­вели про допуск у господарському суді показань свідків як засобу доказування.

Як зазначено у частині 3 статті 14 ЦК, виконання цивільних обов'язків забезпечується засобами заохочення та відповідальності, 434

Розділ VI. Здійснення цивільних правовідносин

я кі визначені договором або актом цивільного законодавства. На жаль, у ній немає згадки про інші способи забезпечення, які визна­чені у главі 49 ЦК: неустойка, застава, завдаток, притримання, по­рука, гарантія. Відсутність посилання на цю главу може вважатися недоліком законодавчої техніки.

Заохочення

Заохочення як стимул до вчинення певних дій може бути передбачене договором або законом і може мати різні форми: збільшення плати за дострокове виконання роботи чи за підвищену їй якість, зменшення плати за тривале, належне виконання орендарем своїх обов'язків за догово­ром. Підрядник, який прострочив виконання якогось етапу будіве­льних робіт, може заохочуватися поверненням сплаченої неустой­ки у разі здачі всього об'єкта у встановлений строк.

Заохочення передбачено у статті 1259 ЦК: спадкоємець за за­коном наступних черг може за рішенням суду одержати право на спадкування із спадкоємцями ближчої черги, за умови, що він протягом тривалого часу опікувався, матеріально забезпечував, надавав іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

А за частиною 5 статті 1224 ЦК, особа може бути, навпаки, усунена від права на спадкування за законом, якщо судом буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодав­цеві, якщо він з тих же причин був у безпорадному стані.

Щоправда, у цих двох випадках заохочення не стосується вико­нання особою цивільного обов'язку.

Звільнення

від цивільного

- , ... ~ в язку означає одночасне припинення пра-

ооов язку та від його J . . г _ , г

* ва кредитора і врешті самого зобов язаль-

ного правовідношення. Звільнення від обов'язку відбувається, як правило, за рішенням суду.

Відповідно до частини 4 статті 14 ЦК, можливе не лише звіль­нення від цивільного обов'язку, а й від його виконання. Чи немає У цьому помилки: обов'язок продовжує існувати, але боржник звільнений від його виконання? Ні, немає, хоча випадки такі по­одинокі.

Так, згідно із частиною 3 статті 538 ЦК, у разі невиконання од­нією із сторін свого обов'язку друга сторона у відповідь має право зупинити виконання свого обов'язку, тобто це може вважатися формою звільнення боржника від його виконання.

Звільнення від обов'язку є одним із спо­собів його припинення. Припинення обо-

Українське цивільне право

Розділ VI. Здійснення цивільних правовідносин

Якщо за договором підряду замовник не передав будівель­них матеріалів, ця обставина, при збереженні договірних право­відносин, тимчасово звільняє боржника від виконання свого обов'язку.