§ 4. Санкції у структурі цивільних правовідносин
Чи є санкція складовою частиною структури цивільних правовідносин?
Відповідь, зазвичай, є негативною: оскільки до змісту цивільних правовідносин включено обов'язок, а юридичного обов'язку без санкції немає, то включення санкцій до структури цивільних правовідносин є зайвим.
Але ж і права (суб'єктивного права) без юридичного обов'язку також немає. Коли мова йде про право, неодмінно у полі зору постає особа з відповідним обов'язком, хоча нікому не спало на дум-КУ не включати обов'язку до структури цивільних правовідносин.
Включення санкції до структури цивільних правовідносин завершує його логічно обумовлену системність.
185
Українське цивільне право
Розділ III. Цивільні правовідносини
Санкцій у Цивільному кодексі України дуже багато: обмеження дієздатності особи, яка зловживає спиртними напоями чи наркотичними засобами; визнання правочину недійсним; примусове виконання обов'язку; позбавлення права власності чи іншого речового права; стягнення збитків; стягнення неустойки; стягнення завдатку у подвійному розмірі; відмова від прийняття роботи, що виконана із запізненням; відмова від оплати неякісної роботи; відшкодування моральної шкоди тощо.
Професор С. С. Алексєєв підтримав поділ санкцій на дві групи: «міри захисту» і «міри відповідальності». Прихильниками цієї теорії було написано багато наукових праць для обґрунтування такої позиції, а заодно - і для розмежування санкцій, які є відповідальністю, і санкцій, які не є нею.
Мірами відповідальності вважалося спершу лише відшкодування збитків та стягнення неустойки. Згодом до цього переліку було додано і позбавлення права, наприклад, права на житло особи, яка своєю протиправною поведінкою створювала неможливість спільного проживання в одній квартирі або будинку, чи особи, яка через систематичну несплату квартирної плати (у будинку, що був особистою властивістю) підлягала виселенню.
Усі інші санкції були віднесені до «мір захисту». Такий поділ не мав не лише практичного значення, а й достатнього теоретичного обґрунтування1.
Вважалося, що особливість «міри відповідальності» полягає у тому негативному впливі, який вони справляли на особу, котра вчинила протиправну поведінку.
На «міри захисту» дивилися з точки зору інтересів особи, яка постраждала від цієї протиправної поведінки.
Але ми не можемо сприймати та оцінювати правові явища лише з однієї позиції. Мусимо глянути на них зі всіх боків.
Якщо аналізувати, наприклад, відшкодування збитків, то за допомогою цієї санкції одночасно здійснюються, щонайменше, дві функції: захист потерпілого і покарання кривдника.
Те ж саме спостерігається і у разі застосування багатьох інших санкцій: виселення, наприклад, наймача, який не виконував своїх обов'язків, є одночасно актом захисту прав наймодавця.
«Міри відповідальності» та «міри захисту» не можуть розмежовуватися і за ознакою вини. Розірвання договору, яке відносять до
«мір захисту», може бути наслідком винуватої поведінки боржника чи кредитора.
З другого боку, відповідальність особи, діяльність якої є джерелом підвищеної небезпеки, хоча вважається «мірою відповідальності», може настати і без вини.
Розмежування «мір захисту» і «мір відповідальності» професор В. А. Тархов називав неплодотворним - і мав рацію.1
Санкція
і відповідальність
Співвідношення «санкції» та «відповідальності» віддавна перебувало у полі зору радянської правничої науки. Юридичну норму, що встановлює правило поведінки, прийнято ділити на три частини: гіпотезу, диспозицію та санкцію. У цьому контексті санкція - це частина юридичної норми. Санкція тут - у статиці. Вона, наче озброєний охоронець, готовий вистрілити у кожного, хто вчинить напад.
Санкція у динаміці - це конкретна відповідь на вчинене правопорушення, що реально настало.
Чи можна назвати відповідальністю будь-яку цивільно-правову
санкцію?
У статті 23 Кримінального кодексу УРСР 1961 р. містився перелік покарань до осіб, які вчинили злочини. До їх числа було включено, окрім більш суворих видів покарань, громадську догану.
Якщо суд в обвинувальному вироку виносив громадську догану, особа вважалася такою, що понесла кримінальну відповідальність. Кожен з видів покарань вважався мірою кримінальної відповідальності.
Адміністративною відповідальністю також вважалися усі види санкцій, які передбачені в Кодексі про адміністративні правопорушення і які були застосовані до конкретних правопорушників.
Трудове законодавство дисциплінарною відповідальністю називає догану, переведення на іншу роботу, звільнення з роботи.
Цивілістична наука виробила свою, особливу концепцію. Для багатьох науковців-цивілістів до сьогодні ні розірвання договору, ні визнання його недійсним, ні зменшення ціни у разі поставки продукції нижчої якості, відповідальністю не є. Однак таке вирішення проблеми потребує, на мою думку, перегляду.
Є всі підстави для того, щоб цивільною відповідальністю вважати будь-яку негативну реакцію, засновану на законі чи договорі, Що застосована до особи, яка вчинила правопорушення.
Такою негативною реакцією, а отже, відповідальністю, є не ли-
Ромовская 3. В. Личньїе неимущественньїе права граждан СССР (По-нятие, видьі, классификация, содержание и гражданско-правовая защита. Автореферат канд. дисс...-К., 1968.-С. 19.
186
Тархов В. А. Гражданское право.- Чебоксари, 1997- С. 105.
187
Українське цивільне право
Розділ III. Цивільні правовідносини
ше відшкодування збитків, а й накладення стягнення на заставлене майно, спростування неправдивої інформації та вибачення, до чого правопорушник був зобов'язаний судом.
- Звернення до читача
- Г лава 1 Цивільні відносини
- § 1. Особливості цивільних відносин
- § 2. Цивільні відносини і цивільне законодавство
- Глава 2 Соціальні регулятори цивільних відносин.
- § 1. Загальні зауваги
- § 2. Юридичне право як регулятор цивільних відносин
- А. Короткий аналіз регулювання цивільних відносин на українських землях до початку XX ст.
- § 3. Система чинного національного цивільного законодавства України
- 1. Конституція України
- 2. Міжнародні договори
- 3. Закони України
- 4. Інші акти цивільного законодавства
- 5. Проблема межі законодавчого регулювання цивільних відносин
- § 4. Чинність актів цивільного законодавства
- § 5. Прогалини у регулюванні цивільних відносин
- Глава 4 Договірне право
- Глава 6 Моральне право
- Глава 7
- Глава 9 Історія прийняття Цивільного кодексу України
- Глава 10 Джерела Цивільного кодексу України
- § 1. Наука
- § 2. Практика життя
- § 3. Власний досвід правового регулювання цивільних відносин
- § 4. Іноземний досвід правового регулювання цивільних відносин
- Г лава і 1
- § 1. Цивільний кодекс України - політика та ідеологія
- § 2. Цивільний кодекс України - українська національна ідея у законодавстві
- § 3. Цивільний кодекс України: інституційна чи пандектна система?
- § 4. Місце Цивільного кодексу України в сім'ї правових систем Європи
- § 5. Структура Цивільного кодексу України
- § 6. Верховенство Цивільного кодексу України
- § 7. Диспозитивні та імперативні норми в Цивільному кодексі України
- § 8. Аналіз окремих прийомів законодавчої техніки
- § 9. Мова Цивільного кодексу України
- § 10. Взаємозв'язок Цивільного кодексу з іншими кодексами України
- § 1. Види цивільних правовідносин
- § 2. Класифікація цивільних правовідносин
- Глава 13 Структура цивільних правовідносин
- § 1. Суб'єкти цивільних правовідносин
- § 2. Об'єкти цивільних правовідносин
- § 3. Зміст цивільних правовідносин
- § 4. Санкції у структурі цивільних правовідносин
- § 5. Деякі проблеми цивільної відповідальності
- Глава 14 Майно та речі як об'єкти цивільних прав
- § 1. Поняття майна
- § 2. Речі як об'єкти цивільних правовідносин
- § 3. Класифікація речей
- Глава 15 Правовий режим окремих видів майна
- § 1. Тварини
- § 2. Житловий будинок. Дача. Садиба
- § 3. Культурні цінності
- § 4. Гроші
- § 5. Судно
- § 6. Наркотичні засоби та психотропні речовини
- § 7. Об'єкт підвищеної небезпеки
- § 8. Зброя
- Глава 16 Фізичні особи
- § 1. Поняття фізичної особи
- § 2. Цивільна правоздатність фізичної особи
- § 3. Цивільна дієздатність фізичної особи
- § 4. Обмеження цивільної дієздатності
- § 5. Визнання фізичної особи недієздатною
- § 6. Засоби індивідуалізації фізичної особи
- § 7. Цивільний стан фізичної особи
- § 8. Визнання фізичної особи безвісно відсутньою
- § 9. Оголошення фізичної особи померлою
- § 10. Фізична особа як підприємець
- § 11. Опіка та піклування над фізичною особою
- § 13. Опіка над майном фізичної особи
- Глава 17 Юридичні особи
- § 1. Загальні зауваги
- § 2. Теорії юридичної особи
- § 3. Ознаки юридичної особи
- § 4. Створення юридичних осіб
- § 5. Види юридичних осіб
- § 6. Засоби індивідуалізації юридичних осіб
- § 7. Правоздатність юридичної особи
- § 8. Дієздатність юридичної особи
- § 9. Органи юридичної особи
- § 10. Відокремлені підрозділи юридичної особи
- § 11. Відповідальність юридичної особи
- § 12. Організаційно-правові форми юридичних осіб (коротка характеристика)
- 1. Товариства
- 2. Установи
- 3. Виробничі кооперативи
- § 13. Обмеження, припинення діяльності юридичної особи
- § 14. Припинення юридичної особи
- § 1. Український народ як суб'єкт права власності
- § 2. Держава Україна як учасник цивільних відносин
- § 3. Інші учасники цивільних відносин
- Г лава 19 Юридичні факти
- § 1. Поняття та види юридичних фактів
- § 2. Акти цивільного стану
- Глава 20 Правочини
- § 1. Загальні зауваги
- § 2. Загальні вимоги до правочинів
- § 3. Класифікація правочинів, вчинених з відступом від вимог закону
- § 4. Спеціальні моделі нікчемних та оспорюваних правочинів
- 1. Правочин, вчинений малолітнім за межами його дієздатності
- 2. Правочин, вчинений неповнолітнім без згоди батьків або піклувальника
- 3. Правочин, вчинений особою, дієздатність якої обмежена
- 4. Правочин недієздатної особи
- 5. Правочин, вчинений дієздатною особою, яка не розуміла значення своїх дій або не могла керувати ними
- 6. Правочин, вчинений представником однієї сторони за зловмисною домовленістю з другою стороною
- 7. Правочин, вчинений без дозволу органу опіки та піклування
- 8. Правочини, які порушують публічний порядок
- 9. Вчинення правочину через помилку
- 10. Вчинення правочину внаслідок обману
- 11. Вчинення правочину під впливом насильства
- 12. Правочин, вчинений внаслідок важкої обставини
- 13. Фіктивний правочин
- 14. Удаваний правочин
- 15. Правочин, вчинений з порушенням вимог закону про форму
- § 5. Правові наслідки вчинення правочину всупереч вимогам закону
- § 6. Правові наслідки недійсності правочину
- Г лава 21
- § 1. Загальні зауваги
- § 3. Виконання цивільного обов'язку
- § 4. Особисте здійснення цивільних правовідносин їх учасниками
- Глава 22 Правонаступництво
- § 1. Загальні зауваги
- § 2. Види правонаступництва
- Глава 23 Представництво
- § 1. Загальні зауваги
- § 2. Договірне представництво
- § 3. Законне представництво
- § 4. Комерційне представництво
- Глава 24
- § 1. Загальні зауваги
- § 2. Невизначеність строку
- § 3. Закінчення строку
- § 4. Способи зміни встановленого строку
- § 5. Окремі види строків
- Глава 25 Захист цивільного права та інтересу
- § 1. Загальні зауваги
- § 3. Підстави виникнення права на захист. Суб'єкт права на захист
- § 4. Способи захисту
- § 5. Короткий аналіз способів захисту
- § 6. Органи, що здійснюють захист цивільних прав
- § 7. Самозахист
- § 1. Загальні зауваги
- § 2. Тривалість позовної давності
- § 3. Вимоги, на які позовна давність не поширюється
- § 4. Початок перебігу позовної давності
- § 5. Зупинення позовної давності
- § 6. Переривання позовної давності
- § 7. Правові наслідки спливу позовної давності
- § 8. Наслідки відмови в позові у зв'язку із спливом позовної давності