§ 1. Поняття та види юридичних фактів
Поняття та значення Постійний ритм життя зумовлює участь юридичного факту фізичних та юридичних осіб у найрізно-
манітніших відносинах. Як у живій природі: одні відносини припиняються, на їх місці виникають нові, які згодом також припиняться. І так - щораз.
Динаміка цивільних відносин спричинена обставинами, які на-L звані юридичними фактами (від лат. factum - дійсна подія, реальність, явище).
Поняття «юридичний факт» вперше ввів Фрідріх Карл фон Са-віньї: «Я називаю події, які викликають виникнення або припинення правовідношення, юридичними фактами»1.
Юридичний факт - це місток, за допомогою якого здатність мати право переходить у реальне володіння ним, а здатність мати обов'язок перетворюється на реальну необхідність вчинення відповідної дії.
Юридичний факт - це мотор, який приводить у рух цивільні відносини.
Термін «юридичний факт» у Цивільному кодексі УСРР 1922 р.
Цит. за: Общая теория государства и права. Академический курс в 2-х томах. Т. 2. Ответст. ред. проф. М. Н. Марченко.- М., 1998.- С. 282.
пальному кодексі УРСР 1963 р. не вживався. У Цивільному Та України він використаний вперше. Відзначаючи це як по- кодексі Украї звернути увагу на те, що термін «юридич-
ЗИТ"Гкї» застосований лише в контексті підстав виникнення ци-Н „их ппав та обов'язків. Однак «юридичний факт» - термін, що Псується також зміни та припинення прав та обов'язків, заува-
ЖИШоби мГи силуЛ юридичного факту, певна обставина повинна бути названа в законі або в договорі підставою для виникнення, ™іни чи припинення цивільних прав та обов'язків.
Юридичними фактами в цивільному праві є певні обставини, з якими відповідно до закону або договору, пов'язано виникнення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків
Види юридичних фактів
Юридичні факти поділяються на дата події. Дією є те, що відбувається за волею однієї або кількох осіб (сторін). До дій належать, насамперед, правочини (договори), інші юридичні акти, заподіяння шкоди, заволодіння чужою річчю без достатньої правової підстави.
Юридичними актами є рішення органу державної влади або органу місцевого самоврядування, а також рішення правління чи іншого органу юридичної особи.
До юридичного факту у статті 11 ЦК України вперше віднесено рішення суду. Теза «суд права не творить» відійшла у минуле. Суд є активним учасником суспільного життя, він не лише розглядає спори між конкретними особами, а й творить право для них.
За рішенням суду цивільні правовідносини можуть бути змінені або припинені.
С ільська Рада пред'явила позов про розірвання договору оренди земельної ділянки, оскільки Л. протягом трьох років не приступав до її використання. Суд позов задовольнив.
Це рішення суду було правоприпиняючим юридичним фактом.
Рішення суду є підставою для надання повної цивільної дієздатності.
Рішення суду може бути останньою ланкою у вервечці обставин, які зумовлюють виникнення права власності, права авторства. Отже, вплив рішення суду на цивільні відносини може бути багатогранним.
Подією є те, що не залежить від волі особи. Навіть при бажанні мати дитину, зачаття дитини та її народження вважається подією. Подією є смерть, навіть у разі самогубства. Адже народження, як
325
Українське цивільне право
Розділ V. Рух цивільних відносин. Правочини
і смерть, є наслідком об'єктивних змін в організмі, які можуть лише започатковуватися за волею людини.
Подією є стихійне лихо, інші прояви непереборної сили (страйк, масові заворушення).
Професор О. А. Красавчиков поділяв події на абсолютні і відносні1.
До перших були віднесені ті, які жодним чином не обумовлені вольовою діяльністю людини, наприклад, сплив строку дії договору, смерть.
До відносних включено ті події, які на початковому етапі були зумовлені діяльністю людини, а згодом почали розвиватися незалежно, самостійно (зачаття і народження дитини; тілесне ушкодження і непрацездатність).
Масові заворушення, зумовлені волею окремих осіб, можуть жодним чином не пов'язуватися з волею конкретної особи, але здатні створити для неї відповідні правові наслідки, наприклад, неможливість виконання договірного обов'язку.
Дії є правозгідними і неправозгідними.
До першої категорії віднесені, зокрема, договори та односторонні правочини. Неправозгідним юридичним фактом буде невиконання уМОВ ДОГОВОру, ЗаПОДІЯННЯ ШКОДИ Здоров'ю ОСоби, ПОШИ|
рення про особу неправдивих відомостей.
Неправозгідні дії професор П. М. Рабінович поділяв на правопО' рушення (як наслідок вини) і правові аномалії (як наслідок випадку)2.
Відповідно до наукової традиції, правозгідні юридичні факти по діляють на юридичні вчинки та юридичні акти. За основу такого ПО' ділу була взята спрямованість дії особи. Якщо дія безпосередньо свідомо спрямована на настання відповідних юридичних наслідків це юридичний акт (наприклад, усиновлення, прийняття спадщини), і
Якщо дія особи не була безпосередньо спрямована на досян нення певного правового результату - маємо юридичний вчинок (написання вірша, ведення щоденника, виготовлення якоїсь ужиткової речі тощо).
Якщо юридичний акт може вчиняти лише той, хто розуміє значення своїх дій, то юридичний вчинок може виходити і від недієздатної особи. Історії мистецтв відомі непоодинокі факти створення високохудожніх творів тими, хто через психічну хворобу доживав віку у спеціальних лікувальних закладах.
' Красавчиков О. А. Юридические фактьі в советском праве.- М., 1958.-С. 166.
' Рабінович П. М. Основи загальної теорії права та держави.- Тернопіль, 2000.-С. 159.
326
Серед юридичних фактів іноді окремо ви- Стан діляють стани:
стан дитини, стан кровного споріднення;
стан подружжя;
стан інвалідності (непрацездатності);
стан недієздатності.
Кожен стан людини відрізняється відносною чи абсолютною
стійкістю.
Перебування людини в тому чи іншому стані може зумовити відповідні правові наслідків: припинення правовідносин, звуження обсягу правових можливостей особи чи, навпаки, надання нових.
Стан подружжя буде перешкодою до посвідчення нотаріусом договору за участю його дружини чи чоловіка, а також заповіту на їхню користь.
Визнання особи недієздатною (тобто виникнення стану недієздатності) неодмінно викличе припинення дії трудового договору і призведе до появи цілого ряду «неможливостей»: заборона реєстрації шлюбу, неможливість бути опікуном, піклувальником, представником за договором тощо.
Стан кровного споріднення породжує заборону спільної праці батьків, дітей, братів, сестер, якщо вони безпосередньо підконтрольні або підпорядковані один одному. (Див.: ст. 12 Закону України «Про державну службу»). Нотаріус не може посвідчити правочини своїх батьків, дітей, братів, сестер, діда, баби, а також односторонні правочини на їхню користь.
Стан інвалідності створить для особи певні пільги при одержанні житла (надання житла на низьких поверхах), при перевезенні як пасажира.
Перебування людини у певному стані переважно є лише правовим фоном, на тлі якого започатковуються і живуть відповідні правовідносини.
Чи може бути строк Юридичним фактом іноді називають юридичним фактом? СТРОК- Однак для цього немає достатньої
підстави. Строк встановлюється в законі
чи в договорі. Якщо, наприклад, договір оренди укладено на три Роки, то цей строк - лише одна з умов договору. І лише сплив цього строку викличе припинення договору. Отже, юридичним фактом є не сам строк, а його сплив або настання певного терміну1.
Луць В. В. Строки і терміни в новому Цивільному кодексі України / у кн.: Методологія приватного права- К., 2003- С. 129.
327
Викладене дає підставу говорити про два види юридичних Фак" тів: прості та складні. Простий юридичний факт - одна дія або подія. Складний юридичний факт - кілька дій та (або) подій. Розділ V. Рух цивільних відносин. Українське цивільне
або .«них обставин, визначених законом bobqVoboPom виникнення кінцевого пра- резу б
Складний юридичний факт
Лею пол результату може бути зумовлено не однією дією чи одИ1 пр0фю, а кількома.
Для таких ситуації го ЛОр ц г\ Александров запропонував термін «склад юриди'аГи '. Однак ця пропозиція була залишена без достатньо' ' '\Оча заслуговувала на її.
Мова йшла проодУ\ в |ншЛний факт як сукупність чи систему кількох дій чи подій, ячного\ ситуаціях можуть виконувати функцію самостійного ЮРІІІІМ \3 «факту, проте в даній ситуації є лише одним із елементів, ОДЧНИМ Ділець» єдиного юридичного факту.
Так, смерть є юРипби \ктом, який припиняє договірне зобов'язання покійної оС '
имерть оуде доста зННЯі Дставою для виникнення у спадко ємця права на спадку для Qe недостатньою для виникнення у нього права власності- рт q щ00- стаТи власником майна своїх батьків після їхньої с щНа нієї лише смерті недостатньо, по трібна ще вольова пор \иа чи дочки, спрямована на при йняття спадщини.
я у помешкання с# \jB
В інших випадках гіР. о<Цчний факт мова може йти лише за
ності сукупності 0 Л) кожна з я р іді
від інших, для «(інкрет ьщії т £ юридтним ф
юридичним фактом для виник виникнення у неї права на посе-
Народження дитині • ч нення у неї правоздат?. J„ лення у помешкання a0
о<Цчний факт мова може йти лише за
наявності сукупності 0 сипЛ), кожна з яких окремо, відірвано ід х, для «(інкрет носьщії т £ юридтним фактом. Так,
кнення права Л
трібне досягнення дом і і
р, відірвано від інших, для «(інкрет носьщії т £ юридтним фактом. Так,
для виникнення права рЛеН0СЛ у покупця житлового будинку потрібне досягнення дом саИщ і між продавцем та покупцем щодо усіх істотних умов, пі дого ними тексту договору, нотаріальне посвідчення договору л кож Державна реєстрація. Кожна з цих ланок є обов'язковою, фай з них не має самостійного правового значення і юриди їм „Лом вважатися не може.
Тому названі вище цних <ібні ситуації не можна трактувати ні як «комплекс» юрито вваактів, ні як «сукупність» юридичних фактів, як це прийі юридЛати.2 В них юридичні наслідки викликає єдиний, шлісни яихЛний факт, що складається з кількох елементів, сукупні підставою для виникнення, зміни чи припинення цивільні v обов'язків.
ств1м'К7Ї958ОС/'п43а|С0ННОСТЬ Ч пРавоотношения в советском обще-
328
' Цивільне право Укра пєцової.- К., 2004-С. 163
2 Пиві'пьне ппяНп Vvn-ЇНЯ- ПіДРцник ; За ред о в Дзе н с Куз_
- Звернення до читача
- Г лава 1 Цивільні відносини
- § 1. Особливості цивільних відносин
- § 2. Цивільні відносини і цивільне законодавство
- Глава 2 Соціальні регулятори цивільних відносин.
- § 1. Загальні зауваги
- § 2. Юридичне право як регулятор цивільних відносин
- А. Короткий аналіз регулювання цивільних відносин на українських землях до початку XX ст.
- § 3. Система чинного національного цивільного законодавства України
- 1. Конституція України
- 2. Міжнародні договори
- 3. Закони України
- 4. Інші акти цивільного законодавства
- 5. Проблема межі законодавчого регулювання цивільних відносин
- § 4. Чинність актів цивільного законодавства
- § 5. Прогалини у регулюванні цивільних відносин
- Глава 4 Договірне право
- Глава 6 Моральне право
- Глава 7
- Глава 9 Історія прийняття Цивільного кодексу України
- Глава 10 Джерела Цивільного кодексу України
- § 1. Наука
- § 2. Практика життя
- § 3. Власний досвід правового регулювання цивільних відносин
- § 4. Іноземний досвід правового регулювання цивільних відносин
- Г лава і 1
- § 1. Цивільний кодекс України - політика та ідеологія
- § 2. Цивільний кодекс України - українська національна ідея у законодавстві
- § 3. Цивільний кодекс України: інституційна чи пандектна система?
- § 4. Місце Цивільного кодексу України в сім'ї правових систем Європи
- § 5. Структура Цивільного кодексу України
- § 6. Верховенство Цивільного кодексу України
- § 7. Диспозитивні та імперативні норми в Цивільному кодексі України
- § 8. Аналіз окремих прийомів законодавчої техніки
- § 9. Мова Цивільного кодексу України
- § 10. Взаємозв'язок Цивільного кодексу з іншими кодексами України
- § 1. Види цивільних правовідносин
- § 2. Класифікація цивільних правовідносин
- Глава 13 Структура цивільних правовідносин
- § 1. Суб'єкти цивільних правовідносин
- § 2. Об'єкти цивільних правовідносин
- § 3. Зміст цивільних правовідносин
- § 4. Санкції у структурі цивільних правовідносин
- § 5. Деякі проблеми цивільної відповідальності
- Глава 14 Майно та речі як об'єкти цивільних прав
- § 1. Поняття майна
- § 2. Речі як об'єкти цивільних правовідносин
- § 3. Класифікація речей
- Глава 15 Правовий режим окремих видів майна
- § 1. Тварини
- § 2. Житловий будинок. Дача. Садиба
- § 3. Культурні цінності
- § 4. Гроші
- § 5. Судно
- § 6. Наркотичні засоби та психотропні речовини
- § 7. Об'єкт підвищеної небезпеки
- § 8. Зброя
- Глава 16 Фізичні особи
- § 1. Поняття фізичної особи
- § 2. Цивільна правоздатність фізичної особи
- § 3. Цивільна дієздатність фізичної особи
- § 4. Обмеження цивільної дієздатності
- § 5. Визнання фізичної особи недієздатною
- § 6. Засоби індивідуалізації фізичної особи
- § 7. Цивільний стан фізичної особи
- § 8. Визнання фізичної особи безвісно відсутньою
- § 9. Оголошення фізичної особи померлою
- § 10. Фізична особа як підприємець
- § 11. Опіка та піклування над фізичною особою
- § 13. Опіка над майном фізичної особи
- Глава 17 Юридичні особи
- § 1. Загальні зауваги
- § 2. Теорії юридичної особи
- § 3. Ознаки юридичної особи
- § 4. Створення юридичних осіб
- § 5. Види юридичних осіб
- § 6. Засоби індивідуалізації юридичних осіб
- § 7. Правоздатність юридичної особи
- § 8. Дієздатність юридичної особи
- § 9. Органи юридичної особи
- § 10. Відокремлені підрозділи юридичної особи
- § 11. Відповідальність юридичної особи
- § 12. Організаційно-правові форми юридичних осіб (коротка характеристика)
- 1. Товариства
- 2. Установи
- 3. Виробничі кооперативи
- § 13. Обмеження, припинення діяльності юридичної особи
- § 14. Припинення юридичної особи
- § 1. Український народ як суб'єкт права власності
- § 2. Держава Україна як учасник цивільних відносин
- § 3. Інші учасники цивільних відносин
- Г лава 19 Юридичні факти
- § 1. Поняття та види юридичних фактів
- § 2. Акти цивільного стану
- Глава 20 Правочини
- § 1. Загальні зауваги
- § 2. Загальні вимоги до правочинів
- § 3. Класифікація правочинів, вчинених з відступом від вимог закону
- § 4. Спеціальні моделі нікчемних та оспорюваних правочинів
- 1. Правочин, вчинений малолітнім за межами його дієздатності
- 2. Правочин, вчинений неповнолітнім без згоди батьків або піклувальника
- 3. Правочин, вчинений особою, дієздатність якої обмежена
- 4. Правочин недієздатної особи
- 5. Правочин, вчинений дієздатною особою, яка не розуміла значення своїх дій або не могла керувати ними
- 6. Правочин, вчинений представником однієї сторони за зловмисною домовленістю з другою стороною
- 7. Правочин, вчинений без дозволу органу опіки та піклування
- 8. Правочини, які порушують публічний порядок
- 9. Вчинення правочину через помилку
- 10. Вчинення правочину внаслідок обману
- 11. Вчинення правочину під впливом насильства
- 12. Правочин, вчинений внаслідок важкої обставини
- 13. Фіктивний правочин
- 14. Удаваний правочин
- 15. Правочин, вчинений з порушенням вимог закону про форму
- § 5. Правові наслідки вчинення правочину всупереч вимогам закону
- § 6. Правові наслідки недійсності правочину
- Г лава 21
- § 1. Загальні зауваги
- § 3. Виконання цивільного обов'язку
- § 4. Особисте здійснення цивільних правовідносин їх учасниками
- Глава 22 Правонаступництво
- § 1. Загальні зауваги
- § 2. Види правонаступництва
- Глава 23 Представництво
- § 1. Загальні зауваги
- § 2. Договірне представництво
- § 3. Законне представництво
- § 4. Комерційне представництво
- Глава 24
- § 1. Загальні зауваги
- § 2. Невизначеність строку
- § 3. Закінчення строку
- § 4. Способи зміни встановленого строку
- § 5. Окремі види строків
- Глава 25 Захист цивільного права та інтересу
- § 1. Загальні зауваги
- § 3. Підстави виникнення права на захист. Суб'єкт права на захист
- § 4. Способи захисту
- § 5. Короткий аналіз способів захисту
- § 6. Органи, що здійснюють захист цивільних прав
- § 7. Самозахист
- § 1. Загальні зауваги
- § 2. Тривалість позовної давності
- § 3. Вимоги, на які позовна давність не поширюється
- § 4. Початок перебігу позовної давності
- § 5. Зупинення позовної давності
- § 6. Переривання позовної давності
- § 7. Правові наслідки спливу позовної давності
- § 8. Наслідки відмови в позові у зв'язку із спливом позовної давності