§ 2. Юридичне право як регулятор цивільних відносин

Законодавчі акти, які регулюють суспільні відносини, у тому числі приватні, цивільні, академік Станіслав Дністрянський нази­вав юридичним правом, а професор Олександр Огоновський - за­конним правом. Оскільки в латинській мові juris - це сукупність законів, то виходить, що обидва автори займали одну і ту ж пози­цію: юридичне (законне) право - це сукупність законів.

З точки зору сьогоднішнього дня, можна зробити лише два уточ­нення:

1. правильніше говорити не про сукупність, а про систему;

2. юридичне право - це не лише закони, а й підзаконні норма­ тивні правові акти загальної дії.

Юридичне право часто називають системою загальнообов'яз­кових правил поведінки. Але до цивільного юридичного права ця теза не стосується повною мірою, адже у ньому є і значна частина диспозитивних норм, від яких сторони у договорі можуть відсту­пити, і тих, які надають особі відповідні права, котрі вона може здійснювати на власний розсуд.

«До соціалістичної революції Україна не мала власної держав­ності, а отже, і права». На цьому обмані, що містився у Тезах ЦК КПРС до 300-річчя возз'єднання України з Росією, виховувалося кілька поколінь. Плоди такого виховання ми пожинаємо і досі¹.

«Ой не топчіть, чорні ворони, поле моєї пам'яті» {Андрій Деми-денко).

Мала енциклопедія етнодержавознавства.-К., 1996.-С. 169.

13

Українське цивільне право

Розділ І. Цивільні відносини. Соціальні регулятори цивільних відносин

Український народ має право пишатися потужним історичним корінням у сфері регулювання суспільних відносин, у тому числі цивільних,