§ 13. Опіка над майном фізичної особи

Можливість призначення опіки над майном фізичної особи була передбачена у статті 19 ЦК 1922 р. Згідно із закріпленою у ній нормою, над майном громадянина, визнаного безвісно відсутнім, на підставі рішення суду встановлювалася опіка. На підставі цього рішення суду орган опіки та піклування призначав опікуна. Отже, опіка над майном безвісно відсутнього могла призначатися після спливу одного року з часу його зникнення.

Однак з цього загального правила був виняток: за заявою заін­тересованих осіб орган опіки та піклування міг призначити опіку­на для охорони майна відсутнього громадянина та управління цим майном і до закінчення одного року з дня одержання останніх ві­домостей про місце його перебування.

За статтею 559 ЦК 1963 p., державна нотаріальна контора при­значала хранителя майна до прийняття спадщини спадкоємцями. А в населених пунктах, де не було державної нотаріальної конто ри, виконавчий комітет міської, селищної, сільської Ради призна чав над цим майном опікуна.

У Цивільному кодексі України опіці над майном присвячено дв статті - 74 та 44.

У статті 74 «Опіка над майном» встановлено: якщо у особи над якою встановлено опіку чи піклування, є майно, що знахо­диться в іншій місцевості, опіка над ним встановлюється органо\ опіки та піклування за місцем знаходження майна. Отже, вихо-дить, що у разі, якщо майно недієздатного знаходиться за місцем його проживання, в обов'язки опікуна входить управління цим майном.

За статтею 74 ЦК опіка над майном може бути встановлена в інших випадках, визначених законом.

У статті 44 ЦК передбачено порядок встановлення опіки над майном особи, місце перебування якої невідоме. Вона встановлю­ється виключно нотаріусом «за останнім місцем її проживання». Це останнє застереження може, однак, викликати складнощі при його застосуванні, адже місце проживання особи та місце знахо­дження її майна, яке потребує опіки, може не сходитися.

Принцип розумності, закладений у пункті 6 статті З ЦК, мав би забезпечити вихід із цієї ситуації.

Якщо останнє місце проживання фізичної особи та місце знахо­дження її майна не сходяться, опіку над майном має встановлюва­ти нотаріус за місцем знаходження майна.

У статті 44 ЦК визначено повноваження опікуна над майном: 284

поиймає виконання цивільних обов'язків на користь власника ^ВШйна погашає за рахунок цього майна борги, виплачує аліменти, ^Мпоавляє цим майном в його інтересах. А це означає, що охоро-епь має право укладати цивільні договори від свого імені. Для ого щоби погасити борги, треба, очевидно, щось із майна прода-и Але у тексті договору має обов'язково фігурувати застережен­ня що стороною договору є опікун майна.

'у Цивільному кодексі України призначення опікуна над спад­ковим майном не передбачено.

За статтею 1283 ЦК, на нотаріуса, органи місцевого самовряду­вання у населених пунктах, де немає нотаріуса, покладено вжиття заходів до охорони спадкового майна, а це може полягати в укла­денні ними відповідних договорів щодо зберігання цього майна та управління ним.